Справа № 320/5363/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
11 березня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати позивачу пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки, з 18.07.2018.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю.
З урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 21.07.2008 перебуває на обліку в Києво-Святошинському об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, отримуючи пенсію по вислузі років як працівник освіти, призначену на підставі заяви, зареєстрованої за №416 (а.с. 27).
У зв'язку із досягненням позивачем пенсійного віку, передбаченого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у липні 2018 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме розпорядження від 07.09.2018 №185756, згідно із вказаною заявою позивача, Києво-Святошинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області ОСОБА_2 було розраховано пенсію за віком (а.с. 11).
Пенсію за віком обчислено із заробітної плати, згідно довідок від 08.07.2008 №638 та №639 за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та даних персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 30.06.2008, з урахуванням страхового стажу - 40 років 7 місяців 3 дні. При цьому, фахівцями Пенсійного органу було застосовано показник величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.
Надалі, вважаючи застосування показника величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою, у якій просив пояснити, чому обчислення розміру його пенсії здійснено виходячи із величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%, замість 1,35% (а.с. 6).
Листом від 25.09.2018 №451/П-01, Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повідомило позивача про відсутність підстав для зміни розміру пенсії за віком. При цьому позивачеві роз'яснено, що відповідно до пункту 4.3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% (а.с. 10).
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті першої Закону України "Про пенсійне забезпечення" закріплено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті другої цього ж Закону, видами державних пенсій є трудові пенсії: 1) за віком; 2) по інвалідності; 3) в разі втрати годувальника; 4) за вислугу років.
Згідно із статтею 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
У відповідності до статті 51 вказаного Закону, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Отже, пенсія за вислугу років є одним із видів державної трудової пенсії, яка покликана для соціального захисту та гарантій соціального забезпечення громадян, які у силу особливостей та характеру виконуваних робіт, потребують їх до настання загального пенсійного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2008 позивачу було призначено пенсію за вислугу років, яку він отримував до 17.07.2018, тобто до виникнення права на отримання пенсії за віком.
У частині першій статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком закріплені статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де зазначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс):( 100 % х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.
Таким чином, пенсія за віком є пенсійною виплатою, яку отримує особа за умови досягнення певного встановленого віку та наявності передбаченого страхового стажу, що розраховується відповідно до встановленої законодавством формули.
Позивач зазначив, що на його думку, пенсія за віком йому призначається вперше, а тому до нього мають бути застосовані приписи п.4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У той же час, відповідач вважає, що це є по суті переведенням позивача з одного виду пенсії на інший, у зв'язку із чим застосував п.4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Пунктом 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що мало місце переведення позивача з одного виду пенсії на інший, з огляду на те, що ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Тобто, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення», до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги, що в даному випадку має місце призначення пенсії а не її перерахунок, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати позивачу пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показних за 2016 та 2017 роки є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до вимог ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Звертаючись до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн., що підтверджується оригіналом квитанцій 3832 від 08.10.2018 року та №1985 від 30.01.2019 року.
З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним розподілити судові витрати шляхом стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати позивачу пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показних за 2016 та 2017 роки, з 18.07.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської (ЄДРПОУ: 41248571) судовий збір у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку