05 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/243/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.
за участю секретаря Бедрій Х.П.
представник позивача Слободенко В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Мартиць О.І. о 12 год. 31 хв. у м. Тернопіль, повний текст судового рішення складено 27 листопада 2018 року) у справі № 607/3993/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просив визнати дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку з 23.11.2016 протиправними та зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.11.2016.
01.08.2017 постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позов задоволено, визнано дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 , в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з 23.11.2016 протиправними і зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.11.2016.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишено без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.08.2017 в справі № 607/3993/17 - без змін
24.07.2018 постановою Верховного суду касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задоволено частково. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
21.11.2018 до суду першої інстанції від позивача надійшло уточнення до позовної заяви, в якій він просить:
визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пільгової пенсії зі зниження пенсійного віку з 23.11.2016 - протиправним;
зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.11.2016 та виплатити призначену пенсію з урахуванням раніше виплачених сум з 01.08.2018.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) щодо відмови ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в призначенні пільгової пенсії із зниженням пенсійного віку з 23.11.2016 протиправними. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.11.2016 та виплатити призначену пенсію з урахуванням раніше виплачених сум з 01.08.2018.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області безпідставно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті .55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки факт проходження позивачем служби в армії підтверджено належними та достовірними доказами, і в суду не виникає сумніву стосовно зарахування даного періоду до трудового стажу позивача
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що на момент розгляду заяви позивача про призначення пенсії та згідно поданих ним документів і останнього був наявний загальний стаж 14 років 1 місяць 12 днів.
В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник апелянта, в судове засідання на виклик суду не з'явився, хоча належним чином були повідомленні, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році другої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
23.11.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Згідно протоколу №12 від 23.02.2017 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні такої пенсії у зв'язку з тим, що у довідці Управління внутрішніх справ Тернопільської області, де зазначено, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження м. Чорнобиль із 27.04.1986 року по 03.05.1986, не вказано підставу видачі довідки з посиланням на первинні документи; у Витязі з послужного списку, як колишнього працівника органів внутрішніх справ Тернопільської області, не зазначені дні виїзду у 30-ти кілометрову зону Чорнобильської АЕС та не підтверджено їх первинними документами. Крім того станом на дату звернення у позивача загальний стаж становить 14 років 1 місяць 12 днів.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 1 ст. 55 вказаного Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів, мають право на зменшення віку на 10 років.
Згідно з абзацом 7 п.п. «ґ» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).
Отже, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Так згідно довідки управління внутрішніх справ Тернопільської області від 07.10.1992 № 91 ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження м. Чорнобиль з 27.04.1986 по 03.05.1986.
Згідно витягу з послужного списку, як колишнього працівника органів внутрішніх справ Тернопільської області, зазначено, що ОСОБА_1 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії у 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС з 27.04.1986 по 02.05.1986, за час перебування у зоні відчуження позивачу проводилась оплата праці в трьохкратному розмірі. Також згідно із довідкою Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату Житомирської області від 01.06.2017 року № ВОБССЗ/288, позивач 14.04.1981 був призваний Житомирським міським військкоматом Житомирської області на строкову військову службу.
Разом з цим, як згадувалось вище відповідно до протоколу № 12 від 23.02.2017 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 63-65).
Підставою відмови стало те, що у довідці управління внутрішніх справ Тернопільської області зазначено, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження м. Чорнобиль із 27.04.1986 по 03.05.1986, проте не вказано підставу видачі довідки з посиланням на первинні документи, у Витязі з послужного списку ОСОБА_1 , як колишнього працівника органів внутрішніх справ Тернопільської області, не зазначені дні виїзду у 30-ти кілометрову зону Чорнобильської АЕС та не підтверджено їх первинними документами.
Так Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.08.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, позов задоволено, визнано дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з 23.11.2016 протиправними і зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.11.2016. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено участь позивача в ліквідації наслідків аварії ЧАЕС саме в червні 1986 року, що відповідно до приписів ст. 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, Верховним судом України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.07.2018 зазначено, що згідно ч. 1 ст. 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Отже, окрім статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та необхідної кількості днів праці у зоні відчуження, обов'язковою умовою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку є наявність 15 річного страхового стажу, а вказаний відповідачем загальний стаж позивача становить 14 років 1 місяць 12 днів, проте дані обставини не були ні спростовані ні підтвердженні.
Відтак судом першої інстанції було правильно зазначити, що обставини щодо проходження позивачем служби в армії, а відповідно і зарахування даного періоду до трудового стажу позивача у відповідності з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення» не були дослідженні.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Так згідно запису №3 трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 у період із 14.04.1981 по 27.04.1985 проходив військову службу в лавах радянської армії (а.с. 16).
Даний факт підтверджується також довідкою Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату Житомирської області від 01.06.2017 за № ВОБССЗ/288, де зазначено, що ОСОБА_1 14.04.1981 призваний Житомирським міським військовим комісаріатом Житомирської області на військову службу (а.с. 36).
Крім цього, додатково на підтвердження проходження позивачем військової служби у вказаний період надано до суд першої інстанції архівну довідку з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 25.09.2018 № 4/253664 та довідку Попільнянського військового комісаріату, про те, що ОСОБА_1 з 14.04.1981 по 23.04.1983 проходив строкову військову службу (а.с. 166-167).
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період проходження позивачем військової служби слід зарахувати до його страхового стажу, що в свою чергу вказує на наявність необхідного стажу в останнього для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 607/3993/17 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді В. З. Улицький
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 12 березня 2019 року