26 лютого 2019 року
м. Дніпро
справа № 280/4627/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року (суддя Кисіль Р.В.) в адміністративній справі №280/4627/18 за позовом Дочірнього підприємства “БігБорд-3” до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, -
05 листопада 2018 року Дочірнє підприємство “Бігборд-3” звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29 жовтня 2018 року №494/47 “Про відмову у продовженні дочірньому підприємству “БігБорд-3” строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами”.
Ухвалою судді від 08 листопада 2018 року частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, зупинено дію оскаржуваного рішення та до набрання законної сили судовим рішенням за цим позовом заборонено відповідачу, Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Комунальному підприємству “Запорізьке міське інвестиційне агентство” вчиняти дії по демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій) позивача. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року задоволено заяву Дочірнього підприємства “Бігборд-3” про заміну одного заходу забезпечення позову іншим. До набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/4627/18 суд заборонив Виконавчому комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 02140892), робочому органу з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя - Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 37573068) та особі, на яку покладені функції оператора зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами в м. Запоріжжя, вчиняти дії по демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій) Дочірнього підприємства “БігБорд-3”, згідно переліку із 41 об'єкту.
На ухвалу суду першої інстанції Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати, в задоволенні заяви Дочірнього підприємства “БігБорд-3” про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у справі №280/4627/18 відмовити. Апелянт вказує, що на час розгляду заяви про забезпечення позову позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також, скаржник вказує, що в ухвалі суду не зазначено, а, відповідно, позивачем не надано жодних доказів, які б доводили неефективність захисту прав, свобод та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття відповідних заходів забезпечення позову. Зокрема, суд першої інстанції не вказує на те, що позивачем надано та в матеріалах справи наявні докази на підтвердження вжиття відповідачем, робочим органом з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя - Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та особою, на яку покладені функції оператора зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами в м. Запоріжжя, заходів щодо організації та проведення демонтажу рекламних засобів позивача. Також, апелянт зазначає, що згідно з вимогами чинного законодавства, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Скаржник стверджує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Проте, в своїй ухвалі суд не наводить належного обґрунтування необхідності такого забезпечення та взаємопов'язаність дій з демонтажу рекламних засобів позивача та прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення. Обґрунтування позивача щодо необхідності забезпечення позову базуються виключно на припущеннях останнього, не доводяться належними та допустимими доказами, а тому у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для ухвалення судового рішення про забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Задовольняючи заяву Дочірнього підприємства “Бігборд-3” про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Запорізької міської ради від 22 листопада 2017 року №28 були внесені зміни до рішення цієї ради від 24 грудня 2012 року №79, а саме по всьому тексту Положення про плату слова “комунальне підприємство “Запорізьке міське інвестиційне агентство” змінені словами “Оператор зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами”, викладено Положення про плату у новій редакції та покладені на КП “Градпроект” функції оператора зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами в м. Запоріжжя.
Рішенням відповідача від 18 грудня 2017 року №802 були внесені зміни до його рішення від 22 лютого 2013 року №45 та викладені в новій редакції Порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя та Порядок демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами. Зі змісту нових редакції зазначених Положень вбачається, що функції, які раніше були покладені на Комунальне підприємство “Запорізьке міське інвестиційне агентство” на теперішній час виконує оператор зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що робочим органом з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя є третя особа по справі.
Частиною 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про заміну одного заходу забезпечення позову на інший щодо заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії, а саме визначити окрім відповідача осіб, до яких необхідно застосувати таку заборону, робочий орган з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та особу, яка виконує функції оператора зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами в м. Запоріжжя.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року в адміністративній справі №280/4627/18- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 26 лютого 2019 року і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Постанова складена у повному обсязі 11 березня 2019 року.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук