12 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/2619/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Гінди О. М., Ніколіна В. В.,
з участю секретаря судового засідання - Федчук М. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу поліцейського роти №3 БУПП у Волинській області ДПП Алексюка Івана Георгійовича на рішення Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 12 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до поліцейського роти №3 БУПП у Волинській області ДПП Алексюка Івана Георгійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
суддя в 1-й інстанції - Антонюк О. В.,
час ухвалення рішення - 12.02.2019 року, час не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Камінь-Каширський,
дата складання повного тексту рішення - не зазначена
Позивач - ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відповідача - поліцейського роти №3 БУПП у Волинській області ДПП Алексюка Івана Георгійовича, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та визнати протиправною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК №595654 від 25 січня 2019 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Рішенням Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 12 лютого 2019 року позов задоволено. Скасовано постанову серії НК №595654 від 25 січня 2019 року про застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідачем при здійсненні патрулювання території міста Луцька було виявлено факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3, а саме: при перевірці документів на транспортний засіб «Mercedes-Benz» д.н.з. «НОМЕР_1» у позивача не було при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушено вимоги п.2.1(ґ) ПДР України, а тому оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з дотриманням норм чинного законодавства. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії НК №595654 від 25 січня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 25 січня 2019 року керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» д.н.з. «НОМЕР_1» без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.1(ґ) ПДР України.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а тому постанова НК №595654 від 25 січня 2019 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. підлягає скасування, а провадження у справі - закриттю.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з такого.
Ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно зі cт.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст.251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
П.2.1 Розділу 2 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п.21.1 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Згідно з п.21.3 ст.21 цього Закону при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
П.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК №595654 від 25 січня 2019 року складена поліцейським роти №3 БУПП у Волинській області ДПП Алексюком І.Г. у зв'язку з порушення позивачем п.2.1 «ґ» ПДР України, тобто лише у зв'язку з непред'явленням працівнику поліції полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, разом з тим, доказів про складання інспектором патрульної поліції щодо ОСОБА_3 інших протоколів про порушення правил дорожнього руху або оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, які б слугували підставою для перевірки наявності у позивача полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів інспектором не надано, а у матеріалах справи такі відсутні.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи міститься копія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/5869319 від 04 вересня 2018 року (а.с.4), що є підставою вважати, що інспектором патрульної поліції не було здійснено перевірку наявності або відсутності існування у Централізованій базі даних МТСБУ полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб «Mercedes-Benz» д.н.з. «НОМЕР_1».
Ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься лише постанова у справі про адміністративне правопорушення від 25 січня 2019 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, зокрема, фото- відеозапис, яким зафіксовано адміністративне правопорушення, відповідач не надав.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК №595654 від 25 січня 2019 року щодо накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст.286 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 229, 242, 243, 250, 271, 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу поліцейського роти №3 БУПП у Волинській області ДПП Алексюка Івана Георгійовича залишити без задоволення, а рішення Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 12 лютого 2019 року у справі № 157/217/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий- суддя О. І. Мікула
Судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 12 березня 2019 року.