про повернення апеляційної скарги
12 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/1219/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Пліша М. А.
суддів -Судової-Хомюк Н. М.
Шинкар Т. І.
перевіривши апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 1340/4868/18 за адміністративним позовом приватного підприємства "КІР" до головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнанння протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
18.02.2019 апелянтом подано заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року продовжено головному управлінню Державної фіскальної служби у Львівській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019, на 5 днів здня отримання копії цієї ухвали.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900726316976 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 25 лютого 2019 року.
04.03.2019 апелянтом подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
З приводу зазначеного клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення, як і звернення з необґрунтованими клопотаннями, зокрема, про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги через відсутність коштів для сплати судового збору, невиконання через це вимог апеляційного суду щодо приведення апеляційної скарги у відповідність нормам КАС України, не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов'язків як учасників справи і намір добросовісної реалізації ними права на апеляційний перегляд справи, при цьому, за наявності можливості планування і здіснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд зверну увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що "…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Зважаючи на викладене, зазначені апелянтом підстави для продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, а тому не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
в задоволенні клопотання головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 1340/4868/18 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач М. А. Пліш
судді Н. М. Судова-Хомюк
Т. І. Шинкар