Справа № 2340/4203/18 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
12 березня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа - Черкаське районне відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розслідування нещасних випадків, викладеного в акті № 33 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області 14.09.2018 (Форма НТ*);
- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20.05.2017 о 23 год. 30 хв. від 14.09.2018 (Форма Н-5*);
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку з врахуванням додаткових суттєвих обставин події.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Національної поліції в Черкаській області звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в період з 07.12.2016 по 16.06.2017 проходив службу на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП України в Черкаській області.
20.05.2017 згідно з розстановкою нарядів Черкаського районного відділення поліції, майор поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 заступили на добове чергування в складі сектору швидкого реагування по забезпеченню публічної безпеки та здійсненню контролю за дотриманням правил дорожнього руху України на території Черкаського району. Перед заступанням на службу, пройшли інструктаж із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, отримали табельну вогнепальну зброю, спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту, а саме: «Терен-4», гумовий кийок «ПР-73», кайданки, каску сталеву армійську, бронежилет типу «Панцирь».
Цього ж дня до Черкаського районного відділення поліції надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_4 про конфлікт між громадянами в АДРЕСА_1 (повідомлення зареєстровано в журналі ЄО, №3086 о 21 год. 15 хв.).
Черговим по відділенню поліції направлено майора поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 на місце події на службовому автомобілі ВАЗ-2107, д.н. НОМЕР_1.
Прибувши на місце події, поліцейськими встановлено, що до гр. ОСОБА_4 звернувся гр. ОСОБА_5 з приводу виклику поліції, оскільки його син - ОСОБА_6 з дружиною - ОСОБА_7, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, нанесли йому тілесні ушкодження та не допустили до власного помешкання.
У приміщенні квартири № 3, куди поліцейських запросив ОСОБА_5 для надання детального пояснення з приводу звернення, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відреагували на появу поліцейських агресивно, внаслідок чого виник конфлікт, в ході якого, ОСОБА_7 парасолькою нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_5 Під час зупинення поліцейськими даного конфлікту, ОСОБА_7 парасолькою завдала удари ОСОБА_2 в область голови та спини, в зв'язку з чим поліцейськими було застосовано фізичну силу та спеціальні засоби - кайданки.
За фактом отримання поліцейськими тілесних ушкоджень, майором поліції ОСОБА_2 повідомлено чергову службу Черкаського районного відділення поліції (повідомлення зареєстроване в журналі ЄО, № 3088 о 22 год. 50 хв.), а на місце події направлено слідчо-оперативну групу Черкаського районного відділення поліції.
Складом слідчо-оперативної групи забезпечено доставку правопорушників до Черкаського обласного наркологічного диспансеру. Черговим лікарем диспансеру встановлено діагноз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - алкогольне сп'яніння та складено виписки № 1217, № 1218.
21.05.2017 о 01 год. 35 хв. майор поліції ОСОБА_2 звернувся до КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР. За місцем звернення ОСОБА_2 надано медичну допомогу, встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій правого колінного суглоба, забій поперекового відділу хребта та госпіталізовано.
У період з 21.05.2017 по 26.05.2017 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови правої лобної та інфраорбітальної ділянки, забій правого колінного суглоба, забій поперекового відділу хребта (виписка з історії хвороби №9021 та листок непрацездатності серії АДЗ №324702).
15.06.2017 старшим інспектором відділу ВІОС УКЗ ГУ НП в Черкаській області майором поліції Улюліним А.Ю., на підставі наказу ГУ НП від 22.05.2017 №1358, складено висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень начальником сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського ВП ГУ НП майором поліції ОСОБА_2 та інспектором сектору реагування патрульної поліції №3 Черкаського районного відділення поліції Черкаського ВП ГУ НП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та застосування поліцейськими відносно гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 фізичної сили і спеціальних засобів.
За результатами висновку службового розслідування, серед іншого, тілесні ушкодження отримані 20.05.2017 майором поліції ОСОБА_2 визнано такими, що отримані в період проходження служби і не пов'язані з виконанням службових обов'язків.
12.09.2017 комісією ГУНП в Черкаській області складено акт, за формою Н-5*, розслідування нещасного випадку, що стався з начальником сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_2, та акт, за формою НТ*, №33 про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно висновків яких, нещасний випадок трапився в результаті порушення ОСОБА_2 вимог ст.14 Закону України «Про охорону праці» та є таким, що відбувся в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 823/1582/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018, позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа - Черкаське районне відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання неправомірними дій та скасування акту комісії з розслідування нещасного випадку задоволено: визнано протиправним та скасовано акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 12.09.2017 за формою Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався з начальником сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_2, за висновками якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; визнано протиправним та скасовано акт Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 12.09.2017 за формою НТ* № 33 про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався з начальником сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_2, за висновками якого нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з начальником сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_2 - 20.05.2017 о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_2.
В подальшому, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 823/1582/17 посадовими особами Головного управління Національної поліції в Черкаській області було проведено повторне розслідування нещасного випадку, результати якого оформлені актом про нещасний випадок невиробничого характеру № 33, затвердженим начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області 14.09.2018.
Згідно з вказаним актом за результатами повторного розслідування нещасного випадку, який стався 20.05.2017 було встановлено, що нещасний випадок, який трапився з майором поліції ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346.
Так, відповідно до акта про нещасний випадок невиробничого характеру № 33, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області 14.09.2018 майор поліції ОСОБА_2 20.05.2017 під час спроби затримання ОСОБА_7 та ОСОБА_6, порушив вимоги п. 1-4 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 14 Закону України «Про охорону праці», що призвело до отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та втрати працездатності.
Так, у вказаному акті зазначено, що завдання ОСОБА_7 ударів по шиї та спині позивачу стало можливим у зв'язку з тим, що майор поліції ОСОБА_2 порушив техніку надягання кайданок, тобто не подбав про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей.
Під час розслідування вказаного нещасного випадку комісією отримано пояснення від старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (свідок), який вказав, що він разом зі ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_5, зайшовши до квартири, виявили невістку останнього ОСОБА_7 Вона відразу почала поводити себе агресивно, та наносити тілесні ушкодження ОСОБА_5 З метою захисту останнього в сутичку втрутився ОСОБА_3, під час якої отримав ушкодження лівої руки. В ході сутички ОСОБА_7 разом зі ОСОБА_2 опинилися на подвір'ї. В той час, як сам ОСОБА_3 залишився боротися в квартирі з ОСОБА_6, поступово виштовхуючи один одного на подвір'я. Опинившись на вулиці вони продовжували бійку ще протягом 20 хвилин. Після чого, працівникам поліції вдалось застосувати до правопорушників кайданки та викликати на допомогу слідчо-оперативну групу. Хто саме наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2 ОСОБА_3 не пам'ятає.
Виходячи зі змісту отриманих від поліцейських пояснень виявлено розбіжності саме в обставинах подій, за яких ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.
Також, в ході розслідування вказаного нещасного випадку комісією виявлено порушення службової дисципліни ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час затримання правопорушників - подружжя ОСОБА_6. А саме, працівниками поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не дотримано послідовність дій поліцейського, передбачених при вчиненні насильства в сім'ї, зокрема:
- у приміщені, не вжито заходів для негайного припинення неправомірних дій та деескалації конфлікту (дієвим способом є розведення сторін конфлікту);
- не надано домедичну допомогу ОСОБА_5 (потерпілий);
- поліцейські перебували відокремлено один від одного (поліцейський повинен тримати напарника у полі зору);
- на місце події не викликано жінку-поліцейську (з жінкою спілкується жінка-поліцейський);
- при явних побоях та тілесних ушкодженнях не викликано СОГ та не повідомлено дільничного офіцера поліції.
У акті про нещасний випадок невиробничого характеру № 33, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області 14.09.2018 вказано, що наведене вище призвело до порушення вимог п. 1-4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію». Враховуючи обставини попереднього розслідування нещасного випадку та обставини встановлені повторним розслідуванням, комісія визнала, що травма отримана позивачем спричинена порушенням останнім службової дисципліни, а тому не є такою, що отримана при виконанні службових обов'язків.
Позивач, вважаючи оскаржувані рішення та акт протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що нещасний випадок, який стався 20.05.2017 є таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_2 службових обов'язків, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що отримані позивачем тілесні ушкодження та втрата працездатності спричинені недотриманням позивачем вимог Закону України «Про охорону праці». Також, апелянт зазначає, що травма отримана позивачем спричинена порушенням останнім службової дисципліни, а тому не є такою, що отримана при виконанні службових обов'язків, у зв'язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ.
Статтею 1 Закону України «Про охорону праці» визначено поняття охорони праці - як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
За приписами ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України - є «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (далі - Порядок № 1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України
Відповідно до п. 2.1. Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Пункт 3.1. Порядку № 1346 визначає, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Відповідно до п. 3.4. Порядку № 1346 лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).
Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС (п. 3.5. Порядку № 1346).
Згідно з п. 3.8. Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
На підставі п. 3.12. Порядку № 1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Згідно з п. 3.14. Порядку № 1346 керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.
Відповідно до п. 3.9. Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він стався в період проходження служби під час, зокрема: перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий.
Згідно з п. 3.11. Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю», якщо він трапився в період проходження служби, зокрема: унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).
Комісія визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
В акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 14.09.2018, комісія дійшла висновку про порушення позивачем вимог п. 1-4 ч.1 ст. 23, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» та ст.14 Закону України «Про охорону праці», що виразилось у недбалому відношенні до особистої безпеки та здоров'я, а відтак тілесні ушкодження позивач отримав в період проходження служби, проте вказаний нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, за обставин, які не підпадають під дію п. п. 3.9, 3.10 Порядку №1346.
В розумінні положень статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
З аналізу наведених положень вбачається, що нещасний випадок вважається таким, що стався з вини працівника поліції, якщо останній міг та зобов'язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив необхідних заходів для його уникнення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач отримав тілесні ушкодження 20.05.2017 під час примирення конфлікту та затримання правопорушника, заподіяні іншою особою, що свідчить про їх отримання саме при виконанні службових обов'язків.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач всупереч приписам Порядку № 1346 протиправно склав та затвердив оскаржувані акти із зазначенням того, що тілесні ушкодження отримані позивачем в період проходження служби і не пов'язані з виконанням службових обов'язків, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що дане питання вже вирішувалося Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 823/1582/17, в рішенні якого встановлено, що нещасний випадок, який стався 20.05.2017 є таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_2 службових обов'язків.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 823/1582/17 набрало законної сили 20.06.2018.
Згідно з наведеним вище, колегія суддів зазначає що, дії відповідача щодо повторної відмови позивачу у визнанні того, що нещасний випадок, який стався 20.05.2017 є таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_2 службових обов'язків свідчать про недбале ставлення відповідача як роботодавця до вирішення такого важливого питання як належне розслідування фактів нещасних випадків, що трапляються з поліцейськими під час виконання ними своїх службових обов'язків та під час здійснення заходів з охорони громадського порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14.
При цьому, відповідно до ст. 13 Європейської конвенції з прав людини кожен, чиї права, свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Отже, враховуючи, що позивачем тілесні ушкодження отримані в період проходження служби і пов'язані з виконанням службових обов'язків та беручи до уваги положення п. 2.2. Порядку № 1346, яким передбачено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання відповідача провести розслідування нещасного випадку, що стався 20.05.2017 із начальником сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_2, та скласти за його результатами акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме: за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.