Справа № 2а-5740/11
12 березня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі № 2а-5740/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, -
11 травня 2011 року Семенівським районним судом Чернігівської області прийнято постанову, якою суд постановив:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства - задовольнити повністю.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства - протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати за період часу з 04 серпня 2010 року по 04 лютого 2011 року, з урахуванням нарахованих та виплачених сум допомоги у меншому розмірі за вказаний період часу.
Покласти на відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області, обов'язок виконати постанову негайно у межах сум виплат за один місяць.
Не погодившись з постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2011 року Управлінням праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області подано апеляційну скаргу.
Київським апеляційним адміністративним судом 29 листопада 2013 року постановлено ухвалу, якою апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області залишено без задоволення, а постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2011 року у справі № 2а-5740/11 - залишено без змін.
Однак, при оформленні ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2011 року у справі № 2а-5740/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відбулася технічна помилка, яка призвела до описки в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року, а саме помилково ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року викладена в редакції:
«розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області про зобов'язання проведення перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2011 року позовні вимоги задоволено за період з 04.08.2010 року по 04.02.2011 року: зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу щомісячну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний період.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач має статус дитини війни в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом, зокрема, на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком встановленого ст.б даного Закону, виходячи з його пріоритетності над Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року.
З огляду на вимоги ст. 8 ч. 4 та ст. 9 ч. 7 КАСУ, керуючись принципом верховенства права, колегія суддів вважає правомірним при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком виходити з загальних засад законодавства, що регулюють це питання, - ст. З Конституції України, ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абз. З ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р., ст. 19 ч. З Закону України «Про пенсійне забезпечення», абз. 8 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому вказівка, що міститься у частині третій статті 28 Закону України «'Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ, - про непоширення встановленого частиною першою цієї ж статті розміру мінімальної пенсії за віком на правовідносини, що не регулюються цим законом, - не може бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком у меншому розмірі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до п.1 ч.І ст.198, ч.І ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 ч.І, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та оскарженню не підлягає.»
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі № справі № 2а-5740/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
Заяву вмотивовано тим, що вона не може отримати виконавчий лист, оскільки у вступній частині ухвали є суттєві описки.
У відповідності із ч.1 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Згідно частини 2 зазначеної статті питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи).
Таким чином, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року допущено описку, що виправляється апеляційним судом.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Виправити описку в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі № 2а-5740/11.
Вважати правильною ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року у справі № 2а-5740/11 у наступній редакції:
«розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2011 року у справі № 2а-5740/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2011 року позовні вимоги задоволено: визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства - протиправними; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати за період часу з 04 серпня 2010 року по 04 лютого 2011 року, з урахуванням нарахованих та виплачених сум допомоги у меншому розмірі за вказаний період часу.
Покладено на відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області, обов'язок виконати постанову негайно у межах сум виплат за один місяць.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.
Позивач зареєстрована та проживає в населеному пункті, який згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Між тим, позивачу вказана доплата виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.
Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, відповідач неправомірно виплачував вказані виплати в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 37 зазначеного Закону.
Крім того, відповідно до ч. 2 статті 46 Конституції України -право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Виходячи з тлумачення зазначеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що непередбаченість в Бюджеті України коштів на здійснення вказаних виплат не може позбавити позивачів права на їх отримання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на вказані виплати в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до п.1 ч.І ст.198, ч.І ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 ч.І, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та оскарженню не підлягає.»
Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель