12 березня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4346/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року (суддя суду 1 інстанції Артоуз О. О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому просив зобов'язати відповідача сформувати та подати до Управління Казначейської служби України у м. Запоріжжя подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11050,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, першим та єдиним правочином, здійсненим позивачем за все його життя було укладення договору купівлі-продажу, за яким ним було сплачено суму збору на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 11 050,00 грн. Згідно з положеннями пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема фізичні особи, крім тих, що … придбавають житло вперше. Таким чином, позивач вважає, що має право на повернення сплаченої ним суми збору на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 11 050,00 грн. Однак, на звернення позивача до органу Пенсійного фонду з проханням вирішити питання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, йому було відмовлено. Вказана відмова оскаржена позивачем до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за позивачем зареєстрована частка у праві власності на інше нерухоме майно, і це свідчить про те, що позивач до придбання квартири, за реєстрацію якої був сплачений збір, вже набував права власності на інше житло.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 Радянської України в м. Запоріжжі, на яку посилався суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, було набуто позивачем шляхом приватизації вказаного житла.
Поняття приватизація державного житлового фонду надано в статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», за якою приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін..) державного житлового фонду на користь громадян України. Приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир у власність (спільну сумісну або часткову).
Отже, придбання позивачем на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 здійснено позивачем вперше, тому позовні вимоги про повернення збору на державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є правомірними та законними.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08 червня 2018 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2.
Згідно вказаного договору за погодженням сторін продаж вчинено за 1 105 000 (один мільйон сто п'ять тисяч гривень) 00 коп., які одержані до підписання договору шляхом перерахування покупцем на рахунок продавця.
Договір купівлі-продажу зареєстровано в Реєстрі за №876 та посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білою Тетяною Сергіївною. (а. с. 7-8)
Позивачем сплачено 11050 грн. 00 коп. пенсійного збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується квитанцією №ПН131125С1 від 08 червня 2018 року. (а. с. 9)
Оскільки, житло придбавалось вперше, позивач звернувся до відповідача із заявою від 23 липня 2018 року, в якій просив розглянути питання щодо повернення сплаченої позивачем суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Заява отримана Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя 23.07.2018 за вх. №8218/08.01-27. (а. с. 13)
За результатами розгляду заяви позивача Центральне об'єднане УПФУ м. Запоріжжя листом від 24 липня 2018 року за вих. №13086/08.01 відмовлено у поверненні коштів з посиланням на пункт 16 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998, відповідно до якого, суми збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна зараховуються в установленому порядку до спеціального фонду Державного бюджету. Кошти від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не включаються до бюджету Пенсійного фонду і, відповідно, Пенсійний фонд не веде облік платників. (а. с. 14)
03 жовтня 2018 року позивач повторно звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з заявою, відповідно до якої просить розглянути питання щодо повернення сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, розмір якого складає 11050 грн., мотивуючи заяву тим, що позивач є ліквідатором Чорнобильської катастрофи 1 категорії та особою з інвалідністю другої групи внаслідок війни, відтак має гарантовані державою компенсації та пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Зазначена заява отримана Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя 03.10.2018.(а. с. 15)
За результатами розгляду заяви позивача відповідач листом від 04 жовтня 2018 року за вих. №17012/08.01 відмовлено в задоволенні заяви, з посиланням на те, що податковим та митним законодавством не передбачено звільнення від сплати податкового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. (а. с. 16)
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції що у спірних правовідносинах спеціальним законом, що регулює порядок справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», який спеціальних пільг для окремих категорій громадян не встановлює, відтак застосування норм податкового законодавства у даному випадку не допустиме.
Разом з тим, колегія суддів критично оцінює висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. (абзац 3 пункту 9 статті 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»)
Порядкок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». (Порядок № 1740)
Абзацом 1 пункту 15-1 Порядку № 1740 встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
За приписами пункту 15-3 Порядку№ 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Враховуючи вищевикладені норми, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
При цьому, чинним законодавством встановлено, що громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Підставою виникнення права власності на цю квартиру є договір купівлі-продажу.(а. с. 10)
Разом з тим, за позивачем зареєстровано право приватної спільної часткової власності на ? частку нерухомого майна, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1. Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності, НОМЕР_1, 02.12.2003, Орджонікідзевська районна адміністрація Запорізької міської ради. (а. с. 12)
Враховуючи викладене, колегія суддів встановила, що право власності на ? частину майна, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 судом набуто позивачем в процесі приватизації державного житлового фонду.
Право власності на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, набуто позивачем на підставі договору купівлі-продажу.
Оскільки, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування громадяни, які придбавають житло вперше, матеріалами справи підтверджено, що позивач придбав квартиру вперше, у ОСОБА_1 виникло право на повернення йому сплачених під час укладання договору купівлі-продажу коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11 050,00 грн.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 року (справа № 819/33/17 (К/9901/16715/18)).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя сформувати та подати до Управління Казначейської служби України у м. Запоріжжя подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11050,00 грн.
Постанова набирає законної сили з 12.03.2019 та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров