Справа № 824/1046/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
04 березня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача: ОСОБА_2,
відповідача: Максимчук С.В.,
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до головного спеціаліста відділу у Кельменецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Максимчук Світлани Василівни про визнання протиправними та скасування витягу, про зобов'язання вчинити певні дії,
в жовтні 2018 року позивач ОСОБА_5 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до головного спеціаліста відділу у Кельменецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Максимчук Світлани Василівни про визнання протиправним та скасування витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розташованої за адресою Чернівецька область Кельменецький район АДРЕСА_1 виданий 30.08.2018.
Крім того, позивач просила зобов'язати головного спеціаліста відділу у Кельменецькому районні Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Максимчук Світлану Василівну повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про видачу витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розташованої за адресою Чернівецька область Кельменецький район АДРЕСА_1 та видачу витягу про нормативно грошову оцінку згідно інформації та відомостей наявних у Державному земельному кадастрі.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, просили відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Крім того, відповідачем перед судовим засіданням було надано технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель смт.Кельменці Чернівецької області. Представник позивача не заперечував щодо її долучення до матеріалів справи та зазначив, що вона ніяким чином не спростовує неправомірні дії відповідача.
Заслухавши, суддю-доповідача, відповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, Рішенням Кельменецької селищної ради 13 сесії 5 скликання від 19.12.2007 №157-13/07, надано дозвіл позивачу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,15 га для надання у власність шляхом викупу для іншого комерційного використання по вул. Бесарабській , 28. (а.с.53)
Рішенням Кельменецької селищної ради 23 сесії 5 скликання від 28.08.2009 № 92-23/09 вирішено продати позивачу земельну ділянку площею 0,15- га по вул. Бесарабській, 28, для роздрібної торгівлі та надання комерційних послуг. (а.с.68)
05.10.2010 між Кельменецькою селищною радою та позивачем укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за №1178. Згідно умов вказаного договору Кельменецька селищна рада продала, а позивач придбала земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована за вказаною вище адресою. (а.с.7)
Згідно витягу з Державного земельного кадастру вбачається, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 732:2055100:01:004:0220, державна реєстрація якої проведена 20.04.2011р. - "03.14" для розміщення та постійної діяльності органів підрозділів ДСНС, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - 1.11.6, для іншої комерційної діяльності.
Також, в поземельній книзі міститься інформація про категорію земель зазначеної земельної ділянки, як землі житлової-та громадської забудови; вид використання - 1.11.6 для іншої комерційної діяльності, код цільового призначення - 03.14 для розміщення та постійної діяльності органів МНС.
28.08.2018 позивач звернувся із заявою № ЗВ-9800670312018 про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. (а.с.39)
30.08.2018 головним спеціалістом відділу у Кельменецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Максимчук Світланою Василівною сформований витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № НОМЕР_2 смт.Кельменці, за заявою ОСОБА_6, який діяв на підставі доручення позивача.
Відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розташованої за адресою Чернівецька область Кельменецький район смт.Кельменці вул.Бесарабська 28, нормативно грошова оцінка зазначеної ділянки складає 1 265 815,81 грн., із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) із значенням " 3,0" і локального коефіцієнту, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони (Км3) із значенням "1,59", цільове призначення земельної ділянки 03.14 - для розміщення та постійної діяльності органів МНС. (а.с.10)
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що наказом Мінагрополітики від 28.09.2012 № 587, зареєстрованим у Мін'юсті 15.11.2012 року за №1917/22229, у розділі II Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010р. №548, позиції 03 Секції; в "землі житлової та громадської забудови" після підрозділу 03.13 доповнено позицію новим підрозділом такого змісту: 03.14 для розміщення та постійної діяльності органів МНС", реєстрація ж земельної ділянки у випадку позивача в Державному реєстрі земель, відбулася 06.02.2009.
Цільове призначення земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, визначено 1.11.6 іншої комерційної діяльності (для обслуговування незавершеного будівництва лазні), відтак перебування даної земельної ділянки у приватній власності, як і розташування на ній незавершеного будівництва лазні, жодним чином не може бути пов'язано із розміщенням та постійною діяльністю органів і підрозділів Державної служби надзвичайних ситуацій.
Позивачу було рекомендовано внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру, про земельну ділянку НОМЕР_1 привівши код цільового використання земельної ділянки відповідно до правовстановлюючих документів та правопосвідчуючих документів на дану земельну ділянку.
В оскаржуваному витязі у примітці зазначено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який - характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Таким чином в ході розгляду справи судом першої інстанції відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення (наданого витягу), та спростовано доводи позивача з приводу перекручування даних Державного земельного кадастру, і помилкове застосування коефіцієнта.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вмотивованих та законних підстав, для скасування витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, виданого 30.08.2018, оскільки адміністративну послугу надано у встановленому законодавством порядку та відповідно до існуючого реального коефіцієнта, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно з ст.15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) (п.п.1, 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15).
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а згідно зі ст.73 даного Закону акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
З наданих відповідачем матеріалів вбачається, що рішенням Кельменецької селищної ради Кельменецького району Чернівецької області XIV сесії VI скликання прийнято рішення №322-16/12 від 28.12.2012 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель смт.Кельменці" з відповідними додатками.
Згідно з п.1 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що утримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
Відповідно до п.3 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою:
Цн=((В х Нп)/Нк)х Кф х Км,
де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);
В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);
Нп - норма прибутку (6%);
Нк - норма капіталізації (3%);
Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.
Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Згідно з п.5 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306.
Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно ч.3 ст.5 Закону України "Про державний земельний кадастр", порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про державний земельний кадастр", внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про державний земельний кадастр", ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про державний земельний кадастр", внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Як передбачено ч.7 ст.9 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про державний земельний кадастр", відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
Згідно з п.6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (надалі - Порядок) до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належать внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) або надання відмови у їх внесенні про: землі в межах державного кордону, території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Отже, Державний кадастровий реєстратор являється суб'єктам владних повноважень, що в силу вимог Закону України "Про Державний земельний кадастр" уповноважений самостійно приймати рішення, є незалежним при прийнятті таких рішень і унеможливлений жодний вплив на його дії. При цьому, будь-які відомості або ж зміни до державного земельного кадастру відповідно до наведених вище норм повинні вноситись відповідно до існуючих характеристик об'єктів в натурі.
Разом з тим, з метою впорядкування відомостей Державного земельного кадастру, відповідно до пунктів 117, 118, 138 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про Порядок ведення Державного земельного кадастру", відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі: внесення змін до відомостей про земельну ділянку; внесення нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, а також виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру.
Задля забезпечення обліку земельних ділянок за видами, цільового призначення та врегулювання питання приведення у відповідність до Класифікації видів, цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548 (далі - КВЦПЗ), інформації про цільове призначення земельних ділянок, у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового призначення землі, або за відсутності інформації про підрозділ коду КВЦПЗ, листом Державної служби України з питань геодезій, картографії та кадастру від 03.02.2017 № 22-28-0.21-1591/2-17 рекомендовано: при надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенцям земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ, затверджених наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 та листа Управління/Відділу Головного управління Держгеокадастру в області у відповідному, районі/місті за підписом керівника структурного підрозділу, який надається на запит власника, користувача земельної ділянки або розробника електронного документа з врахуванням матеріалів по формуванню земельної ділянки щодо можливості, визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВПЦЗ - державний кадастровий реєстратор вносить відповідні зміни до відомостей про зареєстровану земельну ділянку.
Наказом Мінагрополітики від 28.09.2012 № 587, зареєстрованим у Мін'юсті 15.11.2012 року за №1917/22229, у розділі II Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548, позиції 03 Секції; в "землі житлової та громадської забудови" після підрозділу 03.13 доповнено позицію новим підрозділом такого змісту: 03.14 для розміщення та постійної діяльності органів МНС", реєстрація ж земельної ділянки у випадку позивача в Державному реєстрі земель, відбулася 06.02.2009.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом, у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що реєстрація ж земельної ділянки в Державному реєстрі земель, відбулася 06.02.2009, згідно з наказом № 548 від 23.07.2010 даній земельній ділянці присвоєно код КВЦПЗ 03.14 (Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), в подальшому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №587 від 28.09.2012 було внесено зміни до наказу №548 від 23.07.2010 та встановлено, що код КВЦПЗ 03.14 відповідає для земель (Для розміщення та постійної діяльності органів МНС) у зв'язку з чим зазначено, що підрозділи 03.14, 03.15 вважати відповідно підрозділами 03.15, 03.16. В подальшому приймався наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №261 від 23.05.2017, яким затверджено зміни в наказі №548 від 23.07.2010, а саме у підрозділі 03.14 слова "органів МНС" замінити словами "органів і підрозділів ДСНС".
Однак, враховуючи зазначене, а також той факт, що зміна коду КВЦПЗ не відбулась не з вини позивача (що підтверджено відповідачем в судовому засіданні), даній земельній ділянці встановлений код КВЦПЗ, інформація щодо земельної ділянки внесена до відомостей Державного земельного кадастру, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково зазначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується до даної земельної ділянки із значенням 3,0.
Оскільки, у відповідності п.3 Розділу ІІ Міністерства Аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" № 489 від 25.11.2016, нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно відповідної формули.
Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Наказу за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
В примітці до Додатку 1 Наказу зазначено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Однак, як вказав відповідач та вбачається з наданих відповідачем документів до аналогічних земельних ділянок було застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки із значенням 2,5. Даний факт відповідачем не спростовується.
Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, цільове призначення земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, визначено 1.11.6 іншої комерційної діяльності (для обслуговування незавершеного будівництва лазні), відтак перебування даної земельної ділянки у приватній власності, як і розташування на ній незавершеного будівництва лазні, жодним чином не може бути пов'язано із розміщенням та постійною діяльністю органів і підрозділів Державної служби надзвичайних ситуацій.
Крім того, рішенням від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 суд вказав, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.
Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Гавенда проти Польщі" від 14.03.2002; рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Аманн проти Швейцарії" від 16.02.2000).
Загальні принципи диференціації між підміною органу державної влади судом та здійсненням правосуддя безпосередньо сформульовано в рішенні у справі "Фадеева проти Росії" від 09.06.2005, в якому Європейський Суд з прав людини з відсилкою до справи "Баклі проти Сполученого Королівства", зазначив, що: "Згідно з усталеною практикою Суду саме національні органи влади мають дати вихідну оцінку "необхідності" втручання як стосовно законодавчого поля, так і реалізації конкретного заходу, але, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду, їхнє рішення підлягає перевірці судом на предмет його відповідності вимогам Конвенції".
Однак, як зазначалось вище, відповідач встановив коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) із значенням 3,0 та не довів своєї правомірності в даних діях. В свою чергу, позивач неправомірно обґрунтовує, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) має бути із значенням 0,5, оскільки дана земельна ділянка не відноситься до земель із розміщенням та постійною діяльністю органів і підрозділів Державної служби надзвичайних ситуацій. У зв'язку з чим, сумнівним є застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки із значенням 0,5 при наданні витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розташованої за адресою Чернівецька область Кельменецький район АДРЕСА_1.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку необхідно повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про видачу витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розташованої за адресою Чернівецька область Кельменецький район АДРЕСА_1.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в своїх поясненнях, які надіслані до Сьомого апеляційного адміністративного суду, відповідач зазначає, що оскаржуваний витяг не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом судового оскарження.
Однак, з таким твердженням відповідача колегія суддів не погоджується, оскільки, Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 20.06.2018 в справі №823/902/17 зазначила, що у правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом. Крім того, Велика Палата Верховного Суду не погоджується, що оскарження витягу управління Держгеокадастру має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції не врахував, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасувати.
Винести нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розташованої за адресою Чернівецька область Кельменецький район АДРЕСА_1 виданий 30.08.2018.
Зобов'язати головного спеціаліста відділу у Кельменецькому районні Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Максимчук Світлану Василівну повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про видачу витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розташованої за адресою Чернівецька область Кельменецький район АДРЕСА_1.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 березня 2019 року.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.