П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 березня 2019 р. Категорія 3.7.1 м.ОдесаСправа № 514/1821/18
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко П.А.
час і місце ухвалення: смт. Тарутине, не зазначено
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюк Г.В.
суддів: Потапчук В.О. , Шляхтицький О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою поліцейського роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Корогод Олександра Вікторовича на Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 16 січня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_3 до поліцейського роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Корогод Олександра Вікторовича, за участю третіх осіб: Батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 304444 від 16.11.2018 року, мотивуючи його тим, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 304444 від 16.11.2018 року підлягає скасуванню.
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 16 січня 2019 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №304444 від 16.11.2018 року. Страву про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі закрито.
Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до передчасних висновків, що відповідач по справі був повідомлений належним чином про день розгляду справи, не надав до суду відзив на позовну заяву, а матеріали справи не містять будь-яких доказів безпосереднього вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 16.11.2018 року поліцейським роти № 4 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Корогод Олександром Вікторовичем ухвалено постанову серії НК № 304444 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення гр. ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що водій ОСОБА_3 цього дня, близько 12 год. 25 хв., керуючи вантажним транспортним засобом DAF 95.430 з номерним знаком НОМЕР_1, у м. Кременчуці по просп. Лесі Українки, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних ТЗ заборонено» та продовжив рух в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4 «в» ПДР України.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.
Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за порушення вимог дорожніх знаків.
Згідно п. 8.1 Правил дорожнього руху України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Розділом 33 Правил дорожнього руху України унормовано вимоги такого знаку, як знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено», який застосовується для заборони руху вантажних автомобілів і автопоїздів (вантажний автомобіль з причепом або напівпричепом) з дозволеною максимальною масою більш як 3,5 т (якщо на знаку не зазначено конкретне значення маси) або з дозволеною максимальною масою, що перевищує зазначену на знаку. Рух тракторів, самохідних машин і механізмів у зоні дії знака заборонено незалежно від їх дозволеної максимальної маси. Знак застосовується з метою розвантажити від транзитного руху найбільш напружені дороги або окремі райони населених пунктів. Знак установлюється на кожному в'їзді на ділянку дороги або територію, де запроваджується заборона. Знак повторно встановлюється після закінчення населеного пункту (що не має перехресть) або безпосередньо за перехрестям у разі потреби збереження обмеження, запровадженого знаком, установленим перед перехрестям, або до кінця населеного пункту. Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Не переривається дія знака в місцях виїзду з прилеглих територій і в місцях перехрещення (прилягання) польових, лісових та інших доріг без покриття, перед якими не встановлені знаки пріоритету.
Відповідно до ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ст. 254 КУпАП, протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 розділу ІV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Відповідно до статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
За вивченням матеріалів справи судом першої інстанції не встановлено доказів наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів безпосереднього вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, що є підставою для скасування прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення.
Посилання третьої особи на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення суд не бере до уваги, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
В даному випадку візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73700340).
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Доводи апеляційної скарги дублюють пояснення щодо адміністративного позову (а.с. 33), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу поліцейського роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Корогод Олександра Вікторовича, - залишити без задоволення.
Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 16 січня 2019 року по справі № 514/1821/18, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Семенюк Г.В.
Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.