12 березня 2019 р. Справа № 554/7403/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 13.11.2018, суддя Січиокно Т.О., повний текст складено 18.11.18 по справі № 554/7403/18
за позовом ОСОБА_1
до Заступника начальника Управління-начальник відділу у справах іноземців та осіб без громадянства Управління державної міграційної служби України у Полтавській області Якименка Миколи Олександровича третя особа Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати постанову Управління Державної міграційної служби у Полтавській області серії ПН МПТ № 064317 від 28.08.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн., закрити провадження у даній справі.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13.11.2018 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційних скарг заявник посилається на неотримання ним копії рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 27.07.2018 року, що виключає можливість притягнення його до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 203 КУпАП.
Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважав рішення суду першої інстанції таким, що має бути скасоване, та прийняте нове про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідач та представник третьої особи у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 28.08.2018 року головним спеціалістом відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України у Полтавській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МПТ № 064317 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП.
За даними протоколу, 28.08.2018 року у м. Полтава по пров. Шкільному виявлено факт порушення правил перебування в Україні громадянином Російської Федерації ОСОБА_1, а саме ухилення від виїзду за межі території України у місячний строк після скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання.
Постановою Управління Державної міграційної служби у Полтавській області серії ПН МПТ № 064317 від 28.08.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виявилось у перебуванні на території України без документів на право проживання в Україні.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до оскаржуваної постанови Управління Державної міграційної служби у Полтавській області серії ПН МПТ № 064317 від 28.08.2018 року правопорушення позивача полягало у порушенні правил перебування на території України, а саме ухилення від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування.
Колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою для застосування відповідальності за ухилення від виїзду з території України за ч. 1 ст. 203 КУпАП є встановлення факту обізнаності особи в необхідності вчинення покладеного на нього обов'язку залишення меж території України.
Питання щодо прийняття рішень щодо скасування дозволу на імміграцію та порядку їх виконання врегульовані Законом України «Про імміграцію» та Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про імміграцію» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.
Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.
Пунктом 24 Порядку № 1983 передбачено, що про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.
Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 27.07.2018 року на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» ОСОБА_1 скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, виданий 17.12.2014 року, та відповідно пп. 1 п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.04.2018 року № 321 скасована посвідка на постійне проживання серії ІН від 17.12.2014 року.
На підтвердження належного повідомлення позивача про прийняте рішення від 27.07.2018 року про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання відповідачем надано до суду апеляційної інстанції копію рапорту заступника начальника відділу УКР ГУНП в Полтавській області від 28.07.2018 року, за даними якого позивач був повідомлений про прийняте рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання від 27.07.2018 року шляхом виїзду співробітника карного розшуку за місцем його проживання.
Однак, колегією суддів наданий доказ до уваги не приймається з огляду на недотримання суб'єктом владних повноважень законодавчо визначеного порядку інформування особи про прийняте рішення про скасування дозволу на імміграцію.
У ході судового розгляду судом апеляційної інстанції не встановлено та відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження направлення на адресу ОСОБА_1 прийнятого рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 27.07.2018 року.
Таким чином, відповідачем не доведено, що на час притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 знав про прийняття відносно нього рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання від 27.07.2018 року та відповідно ухилився від виїзду з території України протягом місяця з дня отримання копії рішення, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить до висновку, що оскаржувана постанова Управління Державної міграційної служби у Полтавській області серії ПН МПТ № 064317 від 28.08.2018 року є незаконною, з огляду на що підлягає скасуванню.
В силу п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 13.11.2018 по справі № 554/7403/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову Управління Державної міграційної служби у Полтавській області серії ПН МПТ № 064317 від 28.08.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення в сумі 1700 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов