12 березня 2019 р.Справа № 592/15347/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Котєшова Олексія Олексійовича на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Чернобай І.О., вул. Першотравнева, 12, м. Суми, Сумська, 40009, повний текст складено 10.12.18 року по справі № 592/15347/18
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Котєшова Олексія Олексійовича
про визнання незаконною, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Котєшова Олексія Олексійовича (далі - відповідач), в якому просив суд постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЄАВ №656601 від 11.10.2018 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП в розмірі 255 грн. визнати незаконною та скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу такого правопорушення.
В обґрунтування позову вказує, що відсутні будь-які докази, що свідчили б про порушення позивачем Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), а саме п. 3.3 ПДР України "Рух вантажних автомобілів заборонено".
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 грудня 2018 року вказаний позов задоволено. Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЄАВ № 656601 від 11.10.2018 року винесену інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Котєшовим Олексієм Олексійовичем, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу 255 грн. - визнано протиправною та скасовано.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не було враховано всі обставини справи, оскільки в адміністративному позові позивач не заперечував, а навпаки підтверджував, що в місці, вказаному в оскаржуваній постанові, він керував вантажним транспортним засобом по просп. Лесі Українки, 142 в напрямку вул. Молодіжна, 8 в м. Кременчук, тобто в зоні дії дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" р.33 ПДР України, встановленого по просп. Лесі Українки, 142.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.10.2018 року інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Котєшовим О.О. винесена постанова відносно позивача ОСОБА_2, в якій зазначено, що 11.10.2018 року о 06 год. 34 хв., в м.Кременчук по пр-ту Лесі Українки, 142 водій керуючи вантажним транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено», а саме здійснив подальший рух, чим порушив п.33 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3.3 ПДР України "Рух вантажних автомобілів заборонено". Забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
Однак, за приписами цього пункту ПДР України не поширюється дія знаків: 3.1-3.8, 3.11 - на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Матеріали справи містять докази, що позивач здійснював доставку товару (обслуговував) підприємство ТОВ «Українська спеціалізована м'ясопереробна компанія», місцем розвантаження є м. Кременчук, вул. Молодіжна, 8, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р12828 від 11.10.2018 року (це не єдиний пункт доставки товару в м. Кременчук).
З долученого до матеріалів справи звичайного фото вулиці, де встановлено дорожній знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» не вбачається, що водій ОСОБА_2 рухався на вантажному автомобілі саме в дії цього дорожнього знаку.
Так, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказу, яким би було зафіксовано та підтверджено порушення позивачем Правил дорожнього руху та наявності встановлених законодавством підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)
Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та як наслідок неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Котєшова Олексія Олексійовича залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.12.2018 року по справі № 592/15347/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко О.П. Лях