11 березня 2019 р. Справа № 554/6540/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Фетч Марини Григорівни на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 28.11.2018 (суддя Струков О.М., м. Полтава по справі № 554/6540/18
за позовом ОСОБА_2
до Поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Фетч Марини Григорівни , Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серія НК №994891 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 28.11.2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову серії НК №994891 від 12.08.2018 року в частині накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1020 грн. скасовано та, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням, в іншій частині вказану постанову залишено без змін.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, Поліцейський роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Фетч Марина Григорівна, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до постанови серії НК № 994891 від 12.08.2018 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1020 грн. за ст. 122 ч.5 КУпАП за те, що він 12.08.2018 року близько 10 год. рухався по вулиці Кондратенка у м. Полтава, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу на місці, позначеному дорожнім знаком 5.38 «Місце для стоянки» з додатковою табличкою до нього 7.17 «Інваліди», чим порушив п. 8.1 ПДР України.
Позивач не погодився із постановою відповідача та оскаржив її до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та змінивши захід стягнення на усне зауваження, виходив з того, що вказане правопорушення не спричинило жодних збитків державним чи суспільним інтересам, зупинка ОСОБА_2 під дорожнім знаком 5.38 «Місце для стоянки» з додатковою табличкою до нього 7.17 «Інваліди» була не тривалою та права осіб з інваліднітю ним не були порушені, оскільки як видно із відеозапису за весь час складання протоколу до вказаного місця зупинки ні один інвалід не під'їхав, тому правопорушення не вважається суспільно шкідливим, у зв'язку з чим визнав правопорушення малозначним.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що оголошуючи позивачу усне зауваження, суд першої інстанції не врахував, що в даній справі він не є органом, який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, оскільки відповідно до ч.1 ст. 222 КУпАП розгляд такої справи віднесений цим Кодексом до відання органів Національної поліції та, відповідно, саме ці органи вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначає, що воно підлягає скасуванню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, рішенням суду першої інстанції був підтверджений факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Позивачем зазначене судове рішення не оскаржене, що свідчить про визнання ним вини у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 КАС перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині зміни застосованого заходу стягнення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вирішуючи зазначене питання колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тобто, положення п. 4 ч.3 ст. 286 КАС надають суду повноваження змінити саме захід адміністративного стягнення в бік його пом'якшення.
Відповідно до ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 2-1) штрафні бали; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті.
Наведений перелік видів адміністративних стягнень, які підлягають застосуванню за правопорушення, передбачені КУпАП, є вичерпним.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Отже, усне зауваження є заходом впливу, який не пов'язаний с накладенням адміністративного стягнення, а тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про можливість зміни застосованого уповноваженою посадовою особою заходу стягнення у вигляді штрафу на усне зауваження.
Крім того, згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Таким чином, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються обставини, які можуть вплинути на визнання адміністративного правопорушення малозначним.
На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи за умови встановленого скоєння позивачем адміністративного правопорушення безпідставно застосовано зміну заходу стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Фетч Марини Григорівни - задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 28.11.2018 по справі № 554/6540/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Фетч Марини Григорівни, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко