про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2019 р. Справа № 480/838/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог,-
06.03.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки): від 07.12.2018 № Ф-7378-54 на суму 13376,55 грн., від 08.01.2019 № Ф-7378-54 на суму 12586,55 грн.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї докази вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: позивач не додав до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин такого пропуску.
Так, частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, частинами 1 та 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч.4 ст. 122 КАС України).
Як свідчить частина 1 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду може бути встановлений також іншими законами.
При цьому облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 4 ч. 4 ст. 25).
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 5 ч. 4 ст. 25).
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абз. 6 ч. 4 ст. 25).
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абз. 9 ч. 4 ст. 25).
Таким чином платник єдиного внеску може оскаржити вимогу контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження так і без такої.
Вказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2019 по справі № 802/983/18-а.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач оскаржує дві вимоги від 07.12.2018 № Ф-7378-54 та від 08.01.2019 № Ф-7378-54, однак, з позовом звернулась 06.03.2019, тобто з пропуском строків, встановлених чинним законодавством, заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав та доказів поважності причин його пропуску, позивачем не подано.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав та наданням доказів поважності його пропуску, в тому числі, рішення за результатами оскарження вимоги від 07.12.2018, доказів отримання такого рішення та доказів отриманні вимог, тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали направити особі, що звернулась з адміністративним позовом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко