про відмову у забезпеченні адміністративного позову
05 березня 2019 р. Справа № 480/4536/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Семерні І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог від 28.01.2019 просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 04.01.2019 № Ф-13202-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 31.12.2018 в сумі 14537,94 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
В той же час, з метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 01.02.2019 вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи призначений у судове засідання.
04.03.2018 позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню Державної фіскальної служби у Сумській області на час розгляду даної справи приймати нові вимоги із сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску, штрафів, пені.
Заява обґрунтована тим, що протягом розгляду даної справи відповідачем постійно змінюється сума податкового боргу шляхом направлення позивачу нових уточнених вимог, а саме 26.12.2018 ним було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2018 № Ф-13202-17, відповідно до якої було зменшено суму податкового зобов'язання з єдиного внеску станом на 30.11.2018 в сумі 15357,94 грн., 24.01.2019 було отримано ще одну вимогу про сплату боргу з єдиного внеску від 04.01.2019 № Ф-13202-17, де сума податкового зобов'язання була зменшена станом на 31.12.2018 і визначена в сумі 14537,94 грн., 28.02.2019 було отримано нову вимогу від 05.02.2019 № Ф-13202-17 на збільшену суму 18632,30 грн.
Позивач вважає, що постійне уточнення відповідачем суми податкового боргу, шляхом направлення нових вимог про сплату боргу, унеможливлює ефективний захист його порушених прав, оскільки на момент прийняття судом рішення, може бути чинною вже нова уточнена вимога про сплату боргу.
Розглянувши матеріали позовної заяви, заяви про забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 Кодексу позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, відповідно до ст. ст. 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, однак за умов, перелічених в ч. 2 ст. 150 Кодексу.
У заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Сумській області на час розгляду даної справи приймати нові вимоги із сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску.
При цьому, обґрунтування заяви про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях позивача щодо можливого направлення відповідачем нових вимог про сплату боргу (недоїмки) та подальших негативних для нього наслідків у вигляді сплати збільшеної суми боргу.
Інших обставин існування небезпеки порушення його прав або очевидної протиправності рішень відповідача, обґрунтованих відповідними доказами, позивачем не зазначено.
Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданого клопотання та доводів наведених заявником на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 248 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 11.03.2019.
Суддя С.М. Глазько