05 березня 2019 р. Справа № 480/4871/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про стягнення середньої заробітної плати,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - відповідач, ДЕІ у Сумській області, Інспекція), в якій, з урахуванням уточнення в судовому засіданні вимог, просив стягнути з ДЕІ у Сумській області на його користь середню заробітну плату за період відсторонення від посади з 24.01.2018 по 15.11.2018 в сумі 80738,88грн.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач відмовив у виплаті заробітної плати за час відсторонення від посади за період з 24.01.2018 по 15.11.2018. Зазначив, що ухвали судів та накази відповідача, якими його було відсторонено від виконання посадових обов'язків, не містили вимог щодо відсторонення від посади саме без збереження заробітної плати на період відсторонення. Тому, з посиланням на ст.ст. 21,22,24,27 Закону України «Про оплату праці», норми Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, відмову у виплаті середньої заробітної плати за період відсторонення від посади вважає незаконною, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою суду від 03.01.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 28.01.2019.
Судове засідання 28.01.2019 за клопотанням представника відповідача було відкладено на 18.02.2019 (а.с.35).
В судовому засіданні, у зв'язку з витребуванням у відповідача додаткових доказів, було оголошено перерву до 05.03.2019.
Ухвалою суду від 18.02.2019 за клопотанням представника відповідача було призначено проведення судового засідання на 05.03.2019 в режимі відеоконференції (а.с.42).
В судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що чинним законодавством України не передбачено здійснювати нарахування та виплату середньої заробітної плати державному службовці за період відсторонення від посади на підставі рішення слідчого судді та суду, а ухвали судів такого обов'язку не містили.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 наказом від 07.08.2012 №81-о був переведений на посаду начальника відділу - старшого державного інспектора відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області (а.с.24).
Ухвалою слідчого суддів Зарічного районного суду м. Суми від 24.01.2018 по кримінальному провадженню №1-кс/591/335/18 у справі №591/335/18 позивача було відсторонено від посади начальника відділу - старшого державного інспектора відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області ДЕІ у Сумській області до 16:00год 21.03.2018 (а.с.8).
На підставі вказаної ухвали, наказом начальника ДЕІ у Сумській області від 30.01.2018 №9-о позивача було відсторонено від займаної посади з 24 січня по 21 березня 2018 року (а.с.7).
27.04.2018 наказом начальника ДЕІ у Сумській області №43-о (а.с.9) на підставі ухвали Апеляційного суду Сумської області від 13.04.2018 у справі №591/335/18 (а.с.10-11) позивача було відсторонено від займаної посади з 13 квітня по 10 червня 2018 року.
Наказом №48-0 від 21.05.2018 введена в дію структура ДЕІ у Сумській області, згідно якої змінена назва посади позивача та назва відділу, на підставі чого позивач був переведений на посаду начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) на митній території Сумської області (а.с.16, зворот а.с.24).
14.06.2018 наказом начальника ДЕІ у Сумській області №66-о (а.с.12) на підставі ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.06.2018 у справі №592/6029/18 по кримінальному провадженню 1-кп/592/475/18 (а.с.13) позивача було відсторонено від посади начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) на митній території Сумської області з 13 червня по 07 серпня 2018 року.
01.08.2018 наказом начальника ДЕІ у Сумській області №80-о (а.с.14) на підставі ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.07.2018 по кримінальному провадженню 1-кп/592/475/18 по справі № 592/6029/18 (а.с.15) позивача було відсторонено від посади начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) на митній території Сумської області на строк до 21 вересня 2018 року.
20.09.2018 наказом начальника ДЕІ у Сумській області №87-о (а.с.16) на підставі ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.09.2018 по кримінальному провадженню 1-кп/592/475/18 по справі № 592/6029/18 (а.с.17) позивача було відсторонено від посади начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) на митній території Сумської області на строк по 15 листопада 2018 року.
При цьому варто відмітити, що вказані ухвали слідчого судді та суду, а також накази, на підставі яких позивача було відсторонено від займаної посади є чинними та правомірність їх винесення позивачем не заперечується.
З 16.11.2018 позивач приступив до своїх посадових обов'язків на посаді начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Сумської області відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області.
Таким чином, загальний час відсторонення позивача від займаної посади, на підставі вказаних ухвал суду склав 186 робочих днів, що вбачається з довідки від 01.03.2019 №687/09 (а.с.48) та копій табелю обліку робочого часу (а.с.18-23).
03.12.2018 позивач подав службову записку на ім'я в.о.начальника ДЕІ у Сумській області з вимогою нарахувати та виплатити середню заробітну плату за період відсторонення від посади з 24.01.2018 по 15.11.2018, без урахування періоду відсторонення від посади за рішенням керівника державного органу, в сумі 77 814,00 грн. (а.с.25).
Однак, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем не було вжито заходів для здійснення виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час його відсторонення від посади. Суд погоджується з такою позицією відповідача, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання відсторонення від роботи (посади) врегульовано нормами Кодексу законів про працю, Кримінального процесуального кодексу України та нормами Законів України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон України «Про державну службу»), «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон України «Про запобігання корупції»).
Так, відповідно до ст. 46 Кодексу законів про працю України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно ч. 6 ст. 72 Закону України «Про державну службу» відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 154 Кримінального процесуального кодексу України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Отже, вiдсторонення вiд посади державного службовця застосовується як тимчасовий захiд до ухвалення остаточного рiшення про можливiсть (неможливiсть) виконання ним своїх посадових обов'язків. При цьому, аналіз вказаний вище норм чинного законодавства свідчить про те, що ні нормами ст. 46 Кодексу законів про працю України, ні нормами Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про державну службу», Закону України «Про запобігання корупції», не передбачено збереження заробітної плати державному службовцю, який підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, у випадку його відсторонення від посади на підставі рішення слідчого судді чи суду. Тобто, якщо збереження заробітної плати прямо не передбачено законодавчими актами, відсторонення відбувається без її збереження, у зв'язку з цим суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства в діях відповідача, при відмові у виплаті ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час його відсторонення на підставі ухвал судів від займаної посади .
Обґрунтовуючи свою позицію ОСОБА_1 відмічає, що ухвали судів та накази, на підставі яких його було відсторонено від займаної посади, не містили вимогу відсторонення саме без збереження заробітної плати на період такого відсторонення, а тому, з посиланням на ст.ст. 21,22,24,27 Закону України «Про оплату праці», вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити середній заробіток за період такого відсторонення.
Однак, зазначені доводи позивача та посилання на вказані норми, суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.
Дійсно, згідно ст.ст. 21,22,24,27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ст.21). Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (ст.22). Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст.24).
Разом з тим, відповідно до ст. 1 вказаного ж закону заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Тобто заробітна плата - це винагорода, яка виплачується саме за виконану роботу, розмір якої залежить від ряду факторів, в тому числі від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів праці. Проте, як встановлено в судовому засіданні, у період з 24.01.2018 по 15.11.2018 позивач був відсторонений від займаної посади, у зв'язку з чим повноваження, які безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій державного органу, які він повинен був виконувати за своїми посадовими обов'язками, та за що отримував заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету, позивач не здійснював.
Крім того, згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату працi», якщо буде встановлено, що на порушення ст. 46 Кодексу законів про працю України роботодавець iз власної iнiцiативи без законних пiдстав вiдсторонив працiвника вiд роботи iз зупиненням виплати заробiтної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробiтної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).
В той же час, як встановлено судом в усіх випадках відсторонення позивача від займаної посади, стягнення середнього заробітку за період якого є предметом розгляду даної справи, було здійснено за наказами начальника ДЕІ в Сумській області саме на підставі рішень слідчого судді та суду, при цьому, позивачем не оскаржується правомірність таких відсторонень, дані ухвали судів та накази є чинними, а судове провадження станом на момент розгляду справи, триває.
Враховуючи вказане, приймаючи до уваги, що відповідач, як орган державної влади, відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а чинним законодавством не передбачено збереження заробітної плати на час відсторонення від посади, на підставі рішень слідчого судді та суду, особи, яка підозрюється чи обвинувачуються у вчиненні злочину, Інспекція, відмовляючи позивачу у здійсненні виплати середнього заробітку за час такого відсторонення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, її дії відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволенню позову.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (40000, м.Суми, проспект Козацький, буд.39, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної екологічної інспекції у Сумській області (40030, м.Суми, вул.Першотравнева, буд.29, код ЄДРПОУ 37970834) про стягнення середньої заробітної плати - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 11.03.2019.
Суддя І.Г. Шевченко