12 березня 2019 року справа №226/3384/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 07 лютого 2019 р. у справі № 226/3384/18 (головуючий І інстанції Рибкін О.А.) за позовом ОСОБА_2 до Інспектора управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України Панченка Андрія Івановича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України Панченка Андрія Івановича (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с. 1-3).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.11.2018 року між 10 та 11 годинами він перебував на своєму автомобілі Mercedes-Benz 308, номерний знак НОМЕР_1, в м. Дніпро в якості пасажира разом з іншою особою ОСОБА_4, яка керувала вказаним автомобілем за його згоди. Під час руху по проспекту Слобожанському в м. Дніпро о 10 год. 40 хв. вони зупинилися та ОСОБА_4 вийшла з автомобіля до магазину. Перебуваючи в автомобілі, він побачив працівників поліції, які наближалися до його автомобіля та вийшов до них через двері водія, оскільки останнього в той момент в автомобілі не було, а вийти з правого боку йому заважала металева огорожа. До нього підійшов інспектор патрульної поліції - відповідач та повідомив, що він порушив ПДР України та виніс постанову серії АР №880963 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за ч.1 ст.126 КУпАП. В постанові зазначив, що ОСОБА_2., керуючи автомобілем Mercedes-Benz 308, державний номерний знак НОМЕР_1, 27.11.2018 о 10.42 в м. Дніпро пр-т Слобожанський порушив вимоги дорожнього знаку 5.18 ПДР України та був без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Вважає вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. По-перше, оскільки він не керував автомобілем, відповідач безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності. Його пояснення щодо незгоди із притягненням до адміністративної відповідальності відповідачем не були взяті до уваги. Відповідач зробив в постанові помилку, не правильно вказав його прізвище, оскільки його прізвище ОСОБА_2, а в постанові вказано ОСОБА_2, що є фактично іншою особою. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення йому не було роз'яснено його права відповідно до статей 59, 63 Конституції України та норм КУпАП, а також безпідставно відмовлено йому у задоволенні клопотання про виклик захисника, чим порушено його право на захист, передбачене ст.268 КУпАП та ст.59 Конституції України. Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, проте він не керував автомобілем, а знаходився в ньому у якості пасажира. Оскільки в даному випадку законодавством не передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення, то посилання на докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, мають міститися в постанові про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова не містить посилань на перелічені в ст.251 КУпАП докази вчинення правопорушення. Тому просить суд визнати дії відповідача по притягненню його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП неправомірними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, провадження у справі закрити.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 07 лютого 2019 року у справі № 226/3384/18 позов задоволено частково. Скасовано постанову серії АР № 880963 від 27.11.2018 року інспектора Управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України Панченка Андрія Івановича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч.1 ст.126 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., справу про адміністративне правопорушення закрито. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (а.с. 51-55).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 27.11.2018р. відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., в якій зазначено, що водій керуючи ТЗ Mercedes-Benz 308, державний номерний знак НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 5.18, у водія був відсутній чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив п.2.1 «г» ПДР. Отже, з огляду на встановлений факт не пред'явлення позивачем інспектору патрульної поліції для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, який не заперечується позивачем, та підтверджується наданим відповідачем відеозаписом з нагрудного відеореєстратора, апелянт вбачає наявним в діях позивача склад адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.126 КУпАП (а.с. 58-65).
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 880963 від 24.11.2018 року інспектором Управління патрульної поліції м.Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України Панченко Андрієм Івановичем було притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП. Згідно цієї постанови 27.11.2018 року о 10 годині 42 хвилин в м. Дніпро на проспекті Слобожанський водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Mercedes-Benz 308, номерний знак НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 5.18 ПДР та був без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.126 ч.1 КУпАП (а.с.4, 15).
Згідно інформації з сайту МТСБУ поліс на ТЗ № НОМЕР_1 не знайдено (а.с. 33).
На диску з записом фіксації правопорушення, а також процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зафіксовано як водій автомобіля Mercedes-Benz 308, номерний знак НОМЕР_1, в порушення вимог встановленого по ходу руху автомобіля дорожнього знаку 5.18 ПДР, яким передбачено дозволений напрямок руху по смузі, здійснює розворот, після чого при наближенні автомобіля патрульної поліції зупиняється. З автомобіля Mercedes-Benz виходить позивач і згодом патрульним поліцейським розглядається справа про адміністративне правопорушення та виноситься постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача за ст.126 ч.1 КУпАП за відсутність в нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. При цьому відповідачем були роз'яснені позивачу його права як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, після чого позивач заявив про своє бажання скористатися під час розгляду справи правовою допомогою захисника, але справа відповідачем була розглянута на місці за відсутності захисника (а.с.26).
Спірним у справі є протиправність постанови серії АР № 880963 від 24.11.2018 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно із підпунктом «ґ» пункту 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
У відповідності до ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема частини перша, друга, третя, п'ята і шоста ст. 121, ст. 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя ст. 122, частина перша ст. 123, ст. ст. 124-1-126).
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не складав постанову (протокол) за порушення позивачем вимог дорожнього знаку 5.18 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КУпАП, тому згідно п.21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» він не мав здійснювати контроль за наявністю договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись колегія суддів апеляційного суду.
По-перше, як вірно зазначив місцевий суд, в справах зазначеної категорії протокол не складається, навіть за умови незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з інкримінованим правопорушенням.
Так, відповідно до приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Так, в матеріалах справи наявний відеозапис з місця події (а.с. 26), який було досліджено судом апеляційної інстанції.
Із зазначеного відеозапису вбачається, що водієм автомобіля Mercedes-Benz 308, номерний знак НОМЕР_1, було порушено вимоги дорожнього знаку 5.18 ПДР «Напрямок руху по смузі» та після зупинення вказаного автомобілю працівниками патрульної поліції було з'ясовано, що у водія автомобілю - позивача по справі відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що є порушенням вимог п.2.1ґ Правил дорожнього руху України і підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. При цьому суд вважає, що твердження позивача, що він не керував вищевказаним автомобілем, а ним керувала інша особа, спростовується відеозаписом, на якому не зафіксовано будь-якої іншої особи окрім позивача після зупинки транспортного засобу та розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення, під час якого сам позивач нічого не зазначає, що він не керував автомобілем, а також не заперечує відсутності в нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з пунктом 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.
Відповідно до пункту 2.1 «ґ» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та згідно з пунктом 2.4 «а» ПДР на вимогу працівника міліції пред'явити такий для перевірки.
Частиною першою статті 126 КпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Тобто, інспектор патрульної поліції мав обґрунтовані підстави зупинити автомобіль позивача (не для перевірки поліса страхування) і оскільки він дійшов висновку про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, то, відповідно, правомірно вимагав в позивача пред'явити документи, що посвідчують наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відтак, враховуючи те, що адміністративне порушення, допущене позивачем, підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема відеоматеріалами з місця події, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідає вимогам Закону, та підстави для її скасування - відсутні.
Також, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що встановлені судом як доведені обставини, стосовно того, що автомобілем керувала інша особа, а не позивач, не відповідають дійсним обставинам справи.
Стосовно тверджень позивача, що в постанові про адміністративне правопорушення невірно зазначено прізвище позивача - «ОСОБА_2», тоді як вірно «ОСОБА_2», колегія суддів зазначає, що в даному випадку має місце технічна помилка, яка не впливає на суть вчиненого правопорушення.
Щодо доводів позивача з приводу не забезпечення йому права на правову допомогу, суд зазначає, наступне.
У відповідності до приписів ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, давати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Отже, ст. 268 КУпАП передбачає, що особа може скористатись правом залучення адвоката або іншого фахівця в галузі права для надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як встановлено з відеозаписів з нагрудних відеокамер працівників поліції, після зупинки транспортного засобу позивачу було роз'яснено його права, після чого позивач заявив про бажання скористатися правовою допомогою адвоката. На питання поліцейського через який час може з'явитися для розгляду справи адвокат, не відповів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови серії АР № 880963 від 27.11.2018 року право позивача на захист порушено не було.
Зазначені обставини свідчать про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським обґрунтовано притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у розмірі 425 грн.
У зв'язку із чим, колегія суддів вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось у відповідності до чинного законодавства та підстави для скасування рішення суб'єкта владних повноважень відсутні.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити.
Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 07 лютого 2019 р. у справі № 226/3384/18 - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Інспектора управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України Панченка Андрія Івановича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 12.03.2019 р.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді:. Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць