12 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3805/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойко С.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чеснокової А.О. у справі № 440/3805/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 09 серпня 2018 року про відмову у наданні згоди на поділ земельної ділянки площею 8333 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_1) для експлуатації та обслуговування комплексу будівель у АДРЕСА_1
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 22 лютого 2019 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
06 березня 2019 року у спосіб встановлений судом позивач усунув недоліки позовної заяви.
11 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено дату підготовчого судового засідання.
Судом встановлено, що 06 березня 2019 року позивачем подано заяву про відвід головуючому судді Чесноковій А.О., мотивовану тим, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішень.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року провадження у справі зупинено до вирішення заяви позивача про відвід судді.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Підставою зупинення провадження у справі та її передачі для вирішення заяви про відвід судді Чеснокової А.О. іншому складу суду, слугував висновок суду про необґрунтованість тверджень поданої позивачем заяви про відвід судді.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2019 року суддею з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чеснокової А.О. визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Бойка С.С.
Частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин восьмої та одинадцятої цієї статті суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чеснокової А.О. у порядку письмового провадження.
Оцінюючи обґрунтованість клопотання позивача про відвід судді Чеснокової А.О., суд дійшов наступних висновків.
За приписами частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до частини першої статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що суддя першої інстанції не може брати участі у новому її розгляді у разі скасування судами вищих інстанцій його попередніх рішень, перелік яких визначений частиною першою статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України та є вичерпним: рішення, постанова або ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Разом із тим, у справі № 440/3805/18 мало місце скасування Харківським апеляційним адміністративним судом ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, що в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є перешкодою для подальшого розгляду справи № 440/3805/18 суддею, який постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі.
Суд враховує, що процесуальною гарантією забезпечення безсторонності (неупередженості) та об'єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У своєму рішенні у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) Європейський суд з прав людини зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
За правилами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для визнання заявленого позивачем відводу обґрунтованим.
Доказів наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Чеснокової А.О., інших підстав, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді Чеснокової А.О., позивачем не надано та судом не встановлено.
За викладених обставин, заява ОСОБА_1 про відвід судді Чеснокової А.О. задоволенню не підлягає.
Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чеснокової А.О. у справі № 440/3805/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення.
Справу передати для продовження розгляду судді Чесноковій А.О.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С.С. Бойко