Справа № 1540/3916/18
05 березня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.
за участі секретаря Балабан М.К.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправним та скасування розрахунку, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 29.04.2018 року № 0003288 на суму 841,13 євро, який складений Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.
Представником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області до суду надано клопотання про закриття провадження по справі, в обґрунтування якого представник відповідача вказує, що вказаний спір не є публічно-правовим, оскільки розрахунок від 29.04.2018 року складений за результатами здійснення габаритно-вагового контролю, що не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розумінні ст. 19 КАС України і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для особи, діяльність якої перевірялась.
Представником позивача до суду надано письмові пояснення, в яких представник позивача зазначив, що оскаржуваний розрахунок має ряд суттєвих ознак, а саме його складено за результатами перевірки, проведено відповідачем як суб'єктом владних повноважень на підставі Порядку № 879 та інших нормативних актів та він є обов'язковим для власника транспортного засобу чи перевізника, а тому позовні вимоги підлягають розгляду по суті.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які з'явились до судового засідання, суд встановив наступне.
29 квітня 2018 року під час рейдової перевірки інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці ППГВК а/д Р-70, 65 км + 360 м, згідно направлення на перевірку від 20.04.2018 року № 026264, було здійснено перевірку вантажного транспортного засобу марки MAN TGA 41.480, д/н ВН 8618 НС, що належить ТОВ ФОРТУНА, за результатами якої складені довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.04.2018 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 0003288 від 29.04.2018 року (а.с. 24-25).
29 квітня 2018 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 049511, в якому зазначено про порушення абз.2 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення вантажів без документів, які передбачені ст.48 цього Закону, а саме відсутній дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України великовагових транспортних засобів у разі перевищення ними вагових обмежень (а.с. 23).
Також, на підставі вказаних документів інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 29.04.2018 року, яким ТОВ ФОРТУНА нараховано плату за проїзд в розмірі 841,13 євро за пройдену відстань 60 км. (а.с. 26).
Відповідно до абз. 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно пп. 15, 27 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Таким чином, Державна служба України з безпеки на транспорті, в тому числі, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Відповідно до п. 26, 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через держаний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Згідно п. 30, 31, 31-1 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Таким чином, вказаними нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
При цьому, повноваження відповідача щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати, що здійснюється у формі розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права, свободи чи інтереси. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує правильність та правомірність розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який є додатком до акту від 29.04.2018 року № 0003288 на суму 841,13 євро.
При цьому, вказаний у розрахунку розмір плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим/ великогабаритним транспортним засобом відображає позицію Укратрансбезпеки щодо розміру завданої перевізником шкоди дорогам загального користування.
Разом з тим, вказаний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні приписів КАС України, оскільки не породжує для перевізника прав чи обов'язків в сфері публічно-правових відносин. Розрахунок є носієм доказової інформації, що засвідчують позицію Укратрансбезпеки щодо перевищення транспортним засобом, що належить перевізнику, допустимих вагових нормативів при проїзді автомобільними дорогами загального користування.
Крім того, отримання розрахунку не зобов'язує перевізника вчиняти ті чи інші дії, проте Укртрансбезпека у випадку спору щодо обґрунтованості нарахування шкоди на виконання своїх функцій може звернутися до суду про стягнення нарахованої неї плати в порядку цивільного/господарського судочинства (залежно від статусу перевізника - фізична особа чи суб'єкт господарювання).
Таким чином, спір щодо правильності та правомірності визначення розміру збитків (плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим транспортом) розглядає суд, що розглядає в порядку цивільного/господарського судочинства спір про стягнення цих збитків.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 803/3/18 (№ 11-1173апп18) зазначено, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. За змістом частини п'ятої статті 21 КАС вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
Також, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 803/3/18 (№ 11-1173апп18) вказано, що розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких підстав, суд дійшов до висновку, що спір про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не є приватно-правовим спором, оскільки розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні статті 19 КАС України та не породжує, не змінює та не припиняє права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку, що провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправним та скасування розрахунку, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 238, 239, 242, 243, 248 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі № 1540/3916/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 29.04.2018 року № 0003288 на суму 841,13 євро, який складений Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано 11 березня 2019 року.
Суддя О.А. Левчук