ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 березня 2019 року № 826/16205/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доМіністерства екології та природних ресурсів України
треті особи: про представники учасників справи:1. Комунальне підприємство «Тернопільміськтеплокомуненерго» 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільтепло» визнання недійсним та скасування висновку позивача, відповідача, третіх осіб - не з'явилися,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 37552996) (надалі альтернативно - Мінприроди або відповідач), в якому просить суд:
визнати недійсним та скасувати висновок від 22.11.2017 № 7-03/12-24690/10-17 державної екологічної експертизи матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище для об'єкту «Технічне переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14-а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива з добудовою виробничого приміщення».
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що замовниками експертного висновку надано для проведення експертизи завідомо неправдиві дані та при розробці проекту ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище) використано недостовірні дані або ж свідомо не відображено існуючий стан забудови та стан навколишнього природного середовища, що призвело до маніпуляції думкою та висновками експертів. Котельня по вул. Купчинського, 14-а в м. Тернополі знаходиться у межах житлової забудови в оточенні комунальних закладів охорони здоров'я та освіти, що безпосередньо випливатиме на стан здоров'я населення. Крім того, при прийнятті оскаржуваного висновку не враховано думку громадськості, оскільки за результатами громадських слухань за заборону будівництва котельні проголосувало 225 людей. Мешканцями прилеглих до котельні по вул. Купчинського, 14-а будинків зроблено чималу роботу в боротьбі проти будівництва котелень на альтернативних видах палива та за збереження екологічної безпеки в місті. Позивач вважає, що надавши оскаржуваний висновок 22.11.2017 № 7-03/12-24690/10-17 Департаментом екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності порушено вимоги Законів України «Про екологічну експертизу» та «Про охорону навколишнього природного середовища», а також умови Паризької угоди та Орхуської конвенції. На думку ОСОБА_1, рішення у цій справі впливає на його законний інтерес, а також інтерес інших мешканців прилеглих до котельні будинків, який полягає у дотриманні КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» вимог екологічного законодавства, підтвердження допустимості та відповідності функціонування поблизу квартир мешканців котельні на органічному паливі (торфу) вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2017 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено Комунальне підприємство «Тернопільміськтеплокомуненерго» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; призначено справу до розгляду в підготовче судове засідання на 08.02.2018.
18.01.2018 до суду від Мінприроди надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач зазначає, що замовником державної екологічної експертизи - ТОВ «Тернопільтепло» разом із заявкою було надано повний пакет документів, необхідний для проведення експертизи. З огляду на це, у відповідача були відсутні підстави для відмови у проведенні державної екологічної експертизи. Окрім того, при проведенні експертизи матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище об'єкту «Технічне переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14-а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива з добудовою виробничого приміщення» відповідачем було прийнято рішення про видачу оскаржуваного висновку. За результатами аналітичного опрацювання матеріалів екологічної експертизи здійснена оцінка ризику впливу діяльності ТОВ «Тернопільтепло» на здоров'я населення, оцінка соціального ризику, впливу виробничого шуму, впливу на атмосферне повітря, на водні і земельні ресурси, вплив на флору і фауну та заповідні об'єкти, вплив на соціальне та техногенне середовище, вплив на які визнані як екологічно допустимі. Відповідач зазначає, що доводи позивача не мають жодного доказового підґрунтя на рахунок можливої небезпеки для його життя і здоров'я, оскільки ТОВ «Тернопільтепло» були надані відповідні вимогам природоохоронного законодавства, екологічним стандартам і нормативам документи, що необхідні для проведення державної екологічної експертизи та надано їм позитивну оцінку за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства та дозвільно-ліцензійної діяльності суб'єктом звернення. Крім того, замовником державної екологічної експертизи були здійснені публікації заяви про екологічні наслідки запроектованої діяльності з технічного переоснащення котельні, на які не надійшло звернень та зауважень від громадян та/або громадських організацій. За вказаних обставин, Мінприроди вважає, що висновок державної екологічної експертизи складений з дотриманням вимог законодавства про проведення державної екологічної експертизи, вимог про охорону навколишнього природного середовища, а позивачем, у свою чергу, не надано жодного підтвердження щодо порушення суб'єктами державної екологічної експертизи дотримання державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів, будівельних норм і правил, а також підтвердження відомостей про стан об'єкта експертизи, який може негативно вплинути на стан середовища та здоров'я населення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільтепло» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 22.03.2018.
Судове засідання 22.03.2018 відкладено на 26.04.2018 у зв'язку із клопотанням представника позивача ОСОБА_2 про перенесення розгляду справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2018 витребувано в Мінприроди належним чином засвідчені копії: проектної документації з розділом "Оцінка впливів на навколишнє середовище" з переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14-а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива з добудовою виробничого приміщення; матеріалів громадського обговорення щодо переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14-а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива з добудовою виробничого приміщення; висновку Державної екологічної експертизи матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище "Технічне переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14-а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива з добудовою виробничого приміщення" від 22.11.2017 № 7-03/12-24690/10-17. У зв'язку із цим судом оголошено перерву до 07.06.2018.
07.06.2018 до суду надійшли пояснення ТОВ «Тернопільтепло», у яких третя особа зазначає, що повний перелік матеріалів - оригіналів та копій, які надавалися для проведення державної екологічної експертизи, міститься на 1-3 сторінках висновку. Серед цих матеріалів наявна публікація заяви про екологічні наслідки діяльності у газеті «Тернопіль вечірній» № 20 (1825) від 07.09.2016. Крім того, за підсумками ОВНС, відображеними у розділі «Заява про екологічні наслідки діяльності» ступінь екологічного ризику планової діяльності оцінюється як незначний, а її вплив на навколишнє природне середовище є екологічно допустимим. ТОВ «Тернопільтепло» вказує, що «громадські слухання», на неврахування результатів яких посилається позивач, відбувалися не відповідно до Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 № 771, а відповідно до Положення про громадські слухання в місті Тернопіль, а отже, не можуть розцінюватися як форма громадського обговорення при прийнятті органами виконавчої влади рішень, які можуть впливати на стан довкілля. Натомість, до матеріалів, які надавалися для проведення державної екологічної експертизи, замовником надано документи, що підтверджують залучення громадськості до обговорення питань щодо видачі спірного висновку. Крім того, ст. 45 закону України «Про екологічну експертизу» передбачає виключний перелік підстав для висновків експертизи недійними, однак у даному випадку будь-яка із цих підстав відсутня.
Також 07.06.2018 до суду надійшли пояснення представника позивача ОСОБА_3, у яких вказується про те, що при прийнятті Мінприроди спірного рішення не було враховано думку громадськості та у замовника відсутній висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи Держпродспоживслужби по встановленню розмірів сантірно-захисної зони котельні по вул. Кучинського, 14-а в м. Тернополі. Тобто, на думку представника позивача, має місце приховування інформації, що призвело до неправильного висновку самої державної екологічної експертизи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2018.
У судових засіданнях 07.08.2018, 04.09.2018 і 27.09.2018 судом оголошувалась перерва.
У судове засідання 01.11.2018 представники учасників справи не з'явилися, у зв'язку із чим справа відповідно до ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (у рішенні - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення ТОВ «Тернопільтепло» від 25.09.2017 № 01 Мінприроди відповідно до вимог Закону України «Про екологічну експертизу» та інших нормативно-правових актів, проведена державна екологічна експертиза по матеріалам оцінки впливів на навколишнє середовище до робочого проекту «Технічне переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14-а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива» (далі - матеріали ОВНС).
За результатами експертизи Мінприроди складено спірний висновок № 7-03/12-24690/10-17 від 22.11.2017.
Згідно з висновком замовник державної екологічної експертизи - ТОВ «Тернопільтепло», розробник матеріалів ОВНС - Новокаховський комплексний проектно-вишукувальний відділ «НДІпроектреконструкція», інженер-проектувальник - Савенко О.О. Матеріали ОВНС розроблені на підставі «Завдання на розроблення матеріалів ОВНС» з метою визначення доцільності та прийнятності планових робіт вимогам природоохоронного законодавства України.
Метою представленої на розгляд роботи є аналіз основних видів впливу на компоненти навколишнього природного середовища проектованої діяльності ТОВ «Тернопільтепло» при технічному переоснащенні існуючої котельні по вул. Купчинського, 14-а в м. Тернопіль.
У висновку зазначено, що відповідно до наданих на розгляд матеріалів ОВНС на навколишнє середовище до робочого проекту «Технічне переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14-а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива» та враховуючи передбачені організаційно-технічні та природоохоронні заходи планової діяльності, яка згідно з наданими відомостями визначається екологічно допустимою, Мінприроди вважає за можливе визнати екологічну допустимість прийнятих у наданих матеріалах рішень та надати їм позитивну оцінку за умови дотримання вимог дозвільно-ліцензійної діяльності.
ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом, оскільки проживає у безпосередній близькості від котельні та вважає, що кількість небезпечних речовин, які будуть викидатися в повітря під час роботи котла на торфі матиме негативний вплив на його здоров'я.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (по тексту - Конвенція), Законом України від 09 лютого 1995 року № 45/95-ВР «Про екологічну експертизу» (далі - Закон № 45/95-ВР), Порядком залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, завтерджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2011 року № 771 (далі - Порядок № 771), Положенням про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 35 (далі - Положення) та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 35, Мінприроди є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.
Основними завданнями Мінприроди є реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки, геологічного вивчення та раціонального використання надр, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, охорони та раціонального використання земель, збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, охорони атмосферного повітря, а також збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди.
Мінприроди у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з ст. 2 Закону № 45/95-ВР, відносини в галузі екологічної експертизи регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства України.
Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави (ст. 3 цього Закону).
У відповідності до ст. 1 Закону № 45/95-ВР, екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
За нормами ст. 5 Закону № 45/95-ВР, основними завданнями екологічної експертизи є: 1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; 2) організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; 3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства; 4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів; 5) оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; 6) підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Статтею 7 Закону № 45/95-ВР визначено, що об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, Мінприроди є суб'єктом екологічної експертизи.
Отже, в силу наведених законодавчих приписів Мінприроди є органом уповноваженим органом на проведення державної екологічної експертизи, зокрема, документації по впровадженню матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.
Державна екологічна експертиза проводиться у разі: 1) наявної або можливої потенційної небезпеки об'єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища; 2) прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, судом та правоохоронними органами відповідно до законодавства; 3) обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами.
Державна екологічна експертиза видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності і подання еколого-експертним органам комплекту документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ст 34 Закону).
За змістом ст. 33 Закону № 45/95-ВР, процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обґрунтованого об'єктивного еколого-експертного висновку.
Процедура проведення екологічної експертизи передбачає:
1) перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об'єкти екологічної експертизи та створення еколого-експертних комісій (груп) відповідно до вимог законодавства (підготовча стадія); 2) аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи, в разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обґрунтувань діяльності об'єктів екологічної експертизи (основна стадія); 3) узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертизи та подання його заінтересованим органам і особам (заключна стадія).
Положеннями ст. 39 Закону № 45/95-ВР передбачено, що висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об'єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.
За правилами ст. 43 Закону № 45/95-ВР, висновки екологічної експертизи складаються з вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин. У вступній частині містяться дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об'єкта екологічної експертизи, його кількісні та якісні показники, відомості про виконавців і замовників екологічної експертизи та про орган, який приймає рішення щодо реалізації об'єкта екологічної експертизи. У констатуючій частині подається коротка характеристика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, її впливу на стан навколишнього природного середовища, ступеня екологічного ризику відповідних заходів, спрямованих на нейтралізацію і запобігання цьому впливові, забезпечення вимог екологічної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. У заключній частині містяться узагальнена оцінка об'єкта екологічної експертизи, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення обґрунтування його екологічного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи відхилення його від подальшого еколого-експертного розгляду з посиланням на відповідні нормативні документи та щодо можливості прийняття рішення про подальшу реалізацію об'єкта екологічної експертизи.
В силу приписів ст. 11 цього Закону, висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання.
Як видно зі змісту оскаржуваного висновку Мінприроди, замовником експертизи - ТОВ «Тернопільтепло» у складі наданих матеріалів представлені оригінали та копії наступних документів: матеріали ОВНС до робочого проекту «Технічне переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива», 2016; «Завдання на розробку матеріалів «ОВНС»; «Заява про екологічні наслідки»; «Заява про наміри»; публікації «Заяви про наміри» у газеті «Моя газета» від 01 серпня 2016 року № 3(490) та «Заяви про екологічні наслідки» в газеті «Тернопіль Вечірній» від 07.09.2016 № 20 (1825); протокол відкритого засідання щодо обговорення намірів відносно планової діяльності ТОВ «Тернопільтепло» у сфері використання альтернативних видів палива від 05 вересня 2016 року; лист Тернопільської міської ради № 785/16 від 03.09.2016 щодо відсутності зауважень та пропозицій громадських організацій та громадян; експертна оцінка щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Технічне переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива» філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Тернопільській обл. від 31.03.2017 № 20-0021-17/ЕО; рішення Тернопільської міської ради від 23.03.2016 № 240 щодо технічного переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива; сертифікат відповідності ДГП СВЦОО № UA.TR.012.C.0186-16 на котли водогрійні твердопаливні типу УТВ виробництва ТОВ «Фірма «Промгазтехнологія»; дозвіл № 2947.16.32 ГУ Держпраці в Київській обл. від 28.10.2016 на застосування водогрійних котлів твердопаливних моделей «УТВ» ТОВ «Фірма «Промгазтехнологія»; паспорт ПГТ 400.00.00.00.000 ПС та інструкція з експлуатації ПГТ 404.00.00.00.000 ІЕ на УТВ-2,5 за ТУ У 25.2-30594998-009:2015 розроблені ТОВ «Фірма «Промгазтехнологія», м. Фастів, 2016; довідки Тернопільського ОЦГ щодо метеоумов та фонових концентрацій від 12.07.2016 № 35.02/03/167 та від 08.07.2016 № 35.09/33/1; результати досліджень хімічного складу золи торфу, виконаних науково-дослідницькою лабораторією мінеральних геохімічних досліджень «Інститут геології» КДУ ім. T. Шевченка; «Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин для КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради, котельня по вул. Купчинського, 14а, м. Тернопіль», 2014; лист Департаменту екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації від 02.12.2014 № 2-2/2162 щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за № 6110100000-323, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради від 02.12.2014 із терміном дії до 02.12.2024; сертифікат якості на брикети торфові для комунально-побутових потреб ДП «Чернігівторф», виданий Українською інспекцією по контролю якості торф'яної продукції і паливних брикетів «Укрінспаливо» від 10.02.2017; звіт по роботі «Про ведення досліджень атмосферного повітря на вміст забруднюючих речовин на межі СЗЗ котельні ТОВ «Тернопільтепло», ТОВ НВП «ЕКОС», 2017; договір про спільну діяльність від 03.11.2016 між КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради та ТОВ «Тернопільтепло».
В свою чергу, матеріали ОВНС містять таку інформацію: підстави для проведення ОВНС; фізико-географічні особливості району і майданчика розміщення об'єкта проектування; загальну характеристику об'єкта проектування; оцінку впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище, зокрема, на клімат та мікроклімат, повітряне середовище, геологічне середовище, водне середовище, ґрунт, рослинний і тваринний світ; аналіз впливу шуму; аналіз виробничих та господарсько-побутових відходів; оцінка впливів на навколишнє природне середовище при будівництві; оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище; оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище; перелік комплексних заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища і його безпеки; визначення розміру зборів за забруднення навколишнього природного середовища, зокрема, за викиди забруднюючих речовин та за розміщення відходів; оцінка ризику планованої діяльності, зокрема, оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров'я населення, оцінка соціального ризику планованої діяльності, ідентифікація потенційно небезпечних об'єктів, опис технологічних рішень із запобігання розвитку аварій та локалізації викидів небезпечних речовин, забезпечення пожежної та вибухобезпеки, опис систем контролю й автоматичного регулювання, блокування, сигналізації й інших засобів запобігання аварій рекомендації зі зниження ризиків; заява про екологічні наслідки діяльності: перелік використовуваної літератури; таблиці результатів розрахунків; карти розсіювання шкідливих речовин; ситуаційна схема; схема генплану; додатки.
За результатами аналітичного опрацювання матеріалів екологічної експертизи здійснена оцінка ризику впливу діяльності ТОВ «Тернопільтепло» на здоров'я населення, оцінка соціального ризику, впливу виробничого шуму, впливу на атмосферне повітря, на водні і земельні ресурси, вплив на флору і фауну та заповідні об'єкти, вплив на соціальне та техногенне середовище, вплив на які визнані як екологічно допустимі.
Окрім цього, з метою недопущення виникнення аварійних ситуацій передбачено ряд організаційно-технічних заходів, спрямованих на ліквідацію виниклої ситуації та недопущення забруднення навколишнього природного середовища (наявність плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, розробленого та узгодженого у встановленому законодавством порядку, наявність оперативного плану по боротьбі з пожежею, дотримання вимог Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» тощо).
Враховуючи викладене, суд вважає, що при видачі висновку державної екологічної експертизи матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище для об'єкту «Технічне переоснащення котельні по вул. Купчинського, 14-а в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива» Мінприроди врахувало всі наявні відомості про стан екологічної ситуації, що склалася у місці реалізації об'єкта екологічної експертизи, який може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів, здоров'я людей.
Щодо доводів позивача про неврахування відповідачем при прийнятті спірного висновку думки громадськості, суд вказує наступне.
Згідно з ст. 11 Закону № 45/95-ВР, підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.
Порядок № 771 визначає (якщо інше не встановлено актами законодавства) процедуру залучення громадськості, її представників (представника) до обговорення питань щодо прийняття рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, виконання яких може спричинити негативний вплив на стан довкілля (далі - рішення). Дія цього Порядку поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади у частині прийняття ними рішень.
Відповідно до п. 3 Порядку № 771, рішення поділяються на: нормативно-правові акти; висновки державної екологічної експертизи; проекти містобудівної документації на місцевому рівні (генеральні плани населених пунктів, плани зонування та детальні плани територій); плани природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, що фінансуються за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища.
Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що громадське обговорення передбачає: інформування громадськості про початок розгляду проекту рішення та можливість узяти в ньому участь; забезпечення доступу громадськості до проекту рішення, документів, на підставі яких приймається таке рішення, та іншої необхідної інформації; надання можливості громадськості подавати пропозиції (зауваження) для врахування під час прийняття рішення (далі - пропозиції (зауваження), брати участь у громадських слуханнях та інших формах громадського обговорення; розгляд поданих пропозицій (зауважень); інформування громадськості про врахування чи відхилення поданих пропозицій (зауважень) із зазначенням підстави; забезпечення ознайомлення громадськості з прийнятим рішенням.
Згідно з пунктами 8 - 10 Порядку № 771, під час підготовки до проведення громадського обговорення його організатор інформує громадськість про: зміст заяви про намір провадити певний вид діяльності; замовника проекту рішення; зміст проекту рішення; процедуру прийняття рішення, зокрема час і місце проведення громадських слухань, уповноважену особу, якій можуть надсилатися пропозиції (зауваження), строки їх подання.
Повідомлення про громадське обговорення розміщується періодично до його завершення в засобах масової інформації або оприлюднюється у спосіб, що забезпечує його доведення до жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, протягом строку, передбаченого процедурою громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення. Реєстрація пропозицій (зауважень) здійснюється із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, що їх подала, та її адреси. Особі, що надіслала пропозиції (зауваження) електронною поштою, надсилається повідомлення в електронній формі, що підтверджує факт їх надходження. Юридичні особи подають пропозиції (зауваження) у письмовій чи електронній формі із зазначенням найменування та місцезнаходження. Анонімні пропозиції (зауваження) не розглядаються.
З матеріалів справи убачається, що в пакеті документів, що надавалися замовником державної екологічної експертизи - ТОВ «Тернопільтепло» до Мінприроди також були наявні докази залучення громадськості до обговорення питання стосовно реконструкції котельні по вул. Купчинського, 14а в м. Тернопіль, а саме: «Заява про наміри»; публікації «Заяви про наміри» у газеті «Моя газета» від 01 серпня 2016 року № 3(490) та «Заяви про екологічні наслідки» в газеті «Тернопіль Вечірній» від 07.09.2016 № 20 (1825); протокол відкритого засідання щодо обговорення намірів відносно планової діяльності ТОВ «Тернопільтепло» у сфері використання альтернативних видів палива від 05 вересня 2016 року; лист Тернопільської міської ради № 785/16 від 03.09.2016 щодо відсутності зауважень та пропозицій громадських організацій та громадян.
Копії вказаних документів надані ТОВ «Тернопільтепло» до матеріалів справи.
Суд відхиляє, за безпідставністю, доводи позивача щодо проведення громадських слухань на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Статуту територіальної громади міста Тернополя та Положення про громадські слухання в місті Тернополі, оскільки правові наслідки таких громадських слухань мають місце під час прийняття рішень органами місцевого самоврядування, у той же час, спеціальним нормативно-правовим актом який регулює питання проведення громадських слухань у спірних правовідносинах є Порядок № 771.
За таких обставин, посилання позивача на неврахування Мінприроди під час прийняття оскаржуваного висновку результатів громадських слухань є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Також суд не приймає до уваги висновок експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - Голубєва Н.В., складеного за результатами проведеної судової інженерно-технологічної експертизи від 16.03.2018 № 1167/17-23; 227-232/18-23 як доказ протиправності оскаржуваного в цій справі висновку Мінприроди, так як зазначений висновок складений майже через чотири місяця після складення висновку Мінприроди від 22.11.2017 № 7-03/12-24690/10-17, а також оскільки він винесений в рамках кримінального провадження № 12017210010001692 і, відповідно, йому буде надана оцінка в рамках кримінального процесу.
Відповідно до ст. 45 Закону № 45/95-ВР, висновки державної екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:
1) порушення вимог законодавства про проведення державної екологічної експертизи;
2) недотримання державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів, будівельних норм і правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
3) неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації, що склалася в районі (місці) реалізації об'єкта екологічної експертизи, який може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів, здоров'я людей;
4) порушення прав учасників еколого-експертного процесу, якщо це призвело до неправдивого висновку екологічної експертизи.
У ході розгляду цієї справи судом не встановлено, а з матеріалів справи не вбачається, що існує хоча б одна із наведених вище підстав для скасування висновку Мінприроди 22.11.2017 № 7-03/12-24690/10-17.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.
Суддя К.С. Пащенко