справа №1340/6021/18
11 березня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним постанов головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Осадець М.О. від 19.09.2018 про відкриття виконавчого провадження та постанови від 17.09.2018 р про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 216108,72 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач відкривши виконавче провадження про стягнення виконавчого збору неправильно застосував Закон України "Про виконавче провадження", відповідно постанова про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору підлягають скасуванню.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги заперечує повністю. В обгрунтування відзиву зазначив, що боржником ОСОБА_1 виконавчий збір не було сплачено, постанова про стягнення із боржника виконавчого збору підлягала виділенню в окреме виконавче провадження. Так, 19.09.2018 р головним державним виконавчем Осадець М.О. відкрито виконавче провадження №57248704 із примусового виконання постанови №50111131 від 17.09.2018 р про стягнення із ОСОБА_1 216108,72 грн виконавчого збору. Відтак, державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".
Позивачем подано заперечення на відзив, в якому зазначив, що сума боргу , яку повинен сплатити позивач, скасована ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 31.07.2018 р, тобто позивач не повинен щось сплачувати. Питання стягнення виконавчого збору буде предметом розгляду під час примусового стягнення боргу з основного боржника - позичальника ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом м. Львова. Стягнення виконавчого збору з позивача буде подвійним стягненням.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримує в повному обсягу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору встановив наступне.
12.01.2016 Шевченківським районним суд м. Львова виданий виконавчий лист (№ 466/9767/13-ц) про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту № 11400975000 від 03.10.08 у розмірі 70091,74 дол. США та 347813 грн. 91 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом.
15.02.2016 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50111131.
24.02.2016 р державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Греділем А.Р. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.01.2016 р щодо зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09.09.2015 р до закінчення касаційного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 27.02.2018 замінено стягувача - ПАТ "УкрСиббанк" у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09.09.2015 у цивільній справі № 466/9767/13-ц на правонаступника - ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_5.).
17.09.2018 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Осадець М.О. винесена постанова про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 50111131. Замінено стягувача ПАТ "УкрСиббанк" у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09.09.15 у цивільній справі № 466/9767/13-ц на його правонаступника - ОСОБА_5.
17.09.2018 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №50111131 у зв'язку із затвердженням мирової угоди судом між стягувачем ОСОБА_5 та боржником ОСОБА_1
17.09.2018 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Осадець М.О. винесена постанова про стягнення виконавчого збору ВП №50111131. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 216108,72 грн.
19.09.2018 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Осадець М.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 57248704 з виконання постанови № 50111131 виданої 17.09.2018 Шевченківським відділом державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ВП №50111131.
Позивач не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору, постановою про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, а також вважаючи дії державного виконавця протиправними звернувся до суду за захистом свого права.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
На час відкриття виконавчого провадження № 50111131 з виконання виконавчого листа № 466/9767/13-ц виданого 12.01.2016 Шевченківським районним судом м. Львова, чинним був Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV"Про виконавче провадження".
У відповідності до статті 1 Закону України № 606 - XIV "Про виконавче провадження" передбачалося, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
На час прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 17.09.2018 ВП № 50111131, набрав чинності Закон України № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу XІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII "Про виконавче провадження" рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Закон України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" набрав чинності - 05.10.2016.
Отже, після набрання чинності Законом України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" усі виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Таким чином, порядок прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 17.09.2018 ВП № 50111131, що відкрите за постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2016, регулювався положеннями Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
У відповідності до частини 1 статті 27 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно з частиною 2 статті 27 вказаного Закону, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Положеннями частини 5 вказаної статті визначений виключний перелік підстав за яких виконавчий збір не стягується, а саме: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Крім того, частиною 9 статті 27 Закону №1404-VIII "Про виконавчий збір" передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Як видно із матеріалів справи, 17.09.2018 на адресу Шевченківського ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області надійшла заява від представника стягувача - ОСОБА_5 ОСОБА_6, згідно з якою, така, просить закінчити виконавче провадження у зв'язку із затвердженням мирової угоди судом між стягувачем ОСОБА_5 та боржником ОСОБА_1
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 39 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у зв'язку з затвердженням судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
Згідно з частиною 3 статті 40 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Аналізуючи наведене вище, суд вважає, що частина 3 статті 40 Закону України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а саме той випадок, коли виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.
17.09.2018 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Осадець М.О. на підставі статей 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 50111131. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 216108,72 грн.
17.09.2018 головним державний виконавець відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Осадець М.О., керуючись пунктом 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" закінчив виконавче провадження на підставі заяви стягувача.
Суд зазначає, що стягувач звернувся до державного виконавця з заявою про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 2 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII, у зв'язку з чим настають наслідки які передбаченні частиною 3 статті 40 Закону № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.
За наведених обставин, суд вважає, що у Відповідача у справі були правові підстави для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору.
Щодо постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.09.2018 ВП № 57248704 з виконання постанови № 50111131 виданої 17.09.2018 Шевченківським ВДВС м. Львів про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, суд вважає, що така прийнята на підставі та у межах повноважень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
Як було зазначено вище, підставою для винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.09.2018 ВП № 57248704 слугував факт наявності не стягнутого у межах іншого виконавчого провадження - № 50111131 - виконавчого збору, у відповідності до постанови про стягнення виконавчого збору від 17.09.2018.
Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що Відповідачем правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 24.10.2018 ВП № 50374142 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2018 № 57569268.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, судом не встановлені порушення норм чинного законодавства при винесенні оскаржуваних постанов, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 139, 262, 241-246, 287 КАС України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гулкевич І.З.