Іменем України
12 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/98/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Луганського окружного адміністративного суду 03 січня 2019 року надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Луганській області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів з відповідача в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 48579,90 грн за період з 29.09.2016 по 06.02.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за позивачем зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_1 площею 40,7 кв.м. та 1/2 частки будинку за адресою: АДРЕСА_2 площею 1219.3 кв.м. (1/2 частки = 609,65 кв.м.).
Станом на 12.12.2018 відповідач має податкову заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 48579,90 грн, що виникла за період з 29.09.2016 по 06.02.2018 та нарахована податковими повідомленнями-рішеннями від 13.06.2016 № 38470-13 на суму 322,55 грн, від 13.06.2016 № 38469-13 на суму 10740,81 грн, від 23.06.2017 № 448/12-32-13-10 на суму 365,06 грн, від 23.06.2017 № 447/12-32-13-10 на суму 37151,48 грн.
Сватівською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області сформовано податкову вимогу від 05.09.2016 № 699-17, яку направлено поштою з рекомендованим повідомленням про вручення. На час звернення до суду з позовом податковий борг відповідачем не сплачений.
На підставі вищевикладеного позивач просив позов задовольнити.
Судом на виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 04.01.2019 направлено запит на адресу Центру надання адміністративних послуг Сватівської районної державної адміністрації про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача (арк. спр. 44).
На адресу Луганського окружного адміністративного суду 22.01.2019 надійшла відповідь на запит суду про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача (арк. спр. 46).
Ухвалою суду від 23.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (арк. спр. 1-2).
Ухвалою суду від 14.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 58).
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином. Електронною поштою надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності (арк. спр. 65).
Відповідач у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (арк. спр. 51, 64).
Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
З огляду на положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 є власником таких об'єктів нежитлової нерухомості:
- квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 квартира 19, загальною площею 40,7 кв.м.;
- 1/2 частини житлового будинку із підсобним приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1219,3 кв.м.
Уповноваженою особою Сватівської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області сформовано та направлено відповідачу такі повідомлення-рішення:
- від 13.06.2016 № 38470-13, яким визначено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 322,55 грн (арк. спр. 11);
- від 13.06.2016 № 38469-13, яким визначено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 10740,81 грн (арк. спр. 23).
Податкові повідомлення-рішення повернулися до Сватівської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області без вручення із зазначенням причини невручення - «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 12, 24).
Уповноваженою особою ГУ ДФС у Луганській області сформовано та направлено відповідачу такі податкові повідомлення-рішення:
- від 23.06.2017 № 448/12-32-13-10, яким визначено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 365,06 грн (арк. спр. 13);
- від 23.06.2017 № 447/13-2-32-13-10, яким визначено податкове зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 37151,48 грн (арк. спр. 25).
Податкові повідомлення-рішення повернулися до ГУ ДФС у Луганській області без вручення із зазначенням причини невручення - «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 14, 26).
Головним управлінням ДФС у Луганській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 05.09.2016 № 699-17, якою повідомлено, що станом на 04.09.2016 сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 30079,85 грн (арк. спр. 36).
Податкова вимога повернулася до ГУ ДФС у Луганській області без вручення із зазначенням причини невручення - «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 37).
За даними інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 31.01.2018 до бюджету Сватівської міської ради у сумі 687,61 грн (арк. спр. 8-10) та станом на 28.02.2018 Гончарівської сільської ради у сумі 47892,29 грн (арк. спр. 20-22).
Розмір податкового боргу, що утворився за відповідачем за період з 29.09.2016 по 06.02.2018 у сумі 48579,90 грн, також підтверджено розрахунком податкового боргу (арк. спр. 7) та довідкою про заборгованість (арк. спр. 6).
На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг у сумі 48579,90 грн, що виник за період з 29.09.2016 по 06.02.2018 не погашений, що підтверджено даними інтегрованої картки платника, сформованої станом на 13.02.2019 (арк. спр. 54-57).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
Пунктом 42.1 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно з пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Статтею 266 ПК України врегульовано питання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпункт 266.1.1 пункту 266.1, підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначають, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 263 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України).
Підпунктами «в» та «г» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України регламентовано, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Підпунктом «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
З вищеописаних письмових доказів судом встановлено, що відповідач після отримання податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за оскарженням цих повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку не звертався. Відповідно, такі податкові повідомлення-рішення стали узгодженими.
Визначені контролюючим органом податкові зобов'язання відповідачем у встановлений підпунктом «а» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України строк не сплачені.
Таким чином, на час розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальній сумі 48579,90 грн, який виник за період з 29.09.2016 по 06.02.2018.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Оскільки податкова вимога від 05.09.2016 № 699-17 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).
З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДФС у Луганській області.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг у сумі 48579,90 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДФС у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 39591445) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути кошти з ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 48579,90 грн (сорок вісім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 90 коп.), що утворився за період з 29.09.2016 по 06.02.2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова