ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
12 березня 2019 року № 826/4555/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР 42098368)
провизнання неправомірними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
визнати неправомірним дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугою років та
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на пільгових умовах з 01.10.2016.
Позивач зазначає, що згідно наказу № 242/ОС-16 від 30.09.2016, відповідно до п. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні», п. 4 ст. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» 30.09.2016 позивача, полковника внутрішньої служби, заступника начальника управління-начальника відділу моніторингу діяльності кримінально-виконавчої інспекції управління кримінально-виконавчої інспекції апарату ДПтС України, звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (у зв'язку зі скороченням штатів).
Згідно цього ж наказу, вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 1 місяць та 15 днів. У пільговому обчисленні вислуга років становить 24 роки та 6 місяців.
Як зазначено у позові, 02.03.2017 позивач звернувся до Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Тюлєнєва С.А. з приводу призначення позивачу пенсії за вислугою років, передачі відповідних документів до органів ПФУ.
Проте, листом від 27.04.2017 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки календарна вислуга років на 30.09.2016 складала 19 років 1 місяць та 15 днів.
Позивач зазначає, що 20.03.2017 він звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою (т.1., а.с. 30) та з належним пакетом документів для призначення пенсії за вислугою років у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України».
Проте, відповідно до листа відповідача від 23.03.2017 у призначенні зазначеного виду пенсії позивачу відмовлено через порушення порядку подання документів.
При цьому, роз'яснено, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» призначення і виплати пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України. Повідомлено також, що Порядком, затвердженим постановою ПФУ від 30.01.2007 № 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до ГУ ПФУ через уповноважені структурні підрозділи відповідних Міністерств та Служб.
Крім того, у листі ГУ ПФУ в м. Києві зазначено положення ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» щодо порядку призначення пенсії при наявності відповідного стажу в календарному обчисленні.
Позивач не погодився з відмовою Державної пенітенціарної служби України (далі також - Служба) від 27.04.2017 № 5/1-974-Тл/2-17 та звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним позовом.
Постановою цього суду від 20.07.2017 у справі № 761/19075/17, яка залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017, позов задоволено частково, а саме, вирішено:
- визнати неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документів для призначення позивачу пенсії за вислугою років на пільгових умовах;
- зобов'язати Державну пенітенціарну службу України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документи на позивача для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.
Позивач зазначає, що на виконання рішення суду з Державної пенітенціарної служби України до ГУ ПФУ в м. Києві 20.10.2017 за № 450 були надіслані відповідні документи для призначення позивачу пенсії.
Проте, листом від 30.10.2017 позивачу з боку ГУ ПФУ в м. Києві було відмовлено у призначенні пенсії, з аналогічних підстав, тобто оскільки календарна вислуга років на 30 вересня 2016 складає 19 років 1 місяць та 15 днів.
Позивач не погоджується з такими висновками та вважає дії відповідача незаконними, оскільки законодавство не передбачає набуття права на пенсію за вислугою років за наявності виключно календарної вислуги. Позивач звертає увагу, що такий висновок зроблено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2017, де суд, як зазначає позивач, визнав право позивача на призначення пенсії за вислугою років.
Посилаючись на положення ч. 2 ст. 19, ст. 46 Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (п. «б» ст.1-2, п. «б» ч. 1 ст. 17, п. «а» ч. 1 ст. 12, ч.1. ст. 2; ст. 17-1), Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (ч. 3 ст. 23, ч.1 ст. 23, ч. 4 ст. 23), постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 (п. «г» ч. 3), позивача зазначає, що:
пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу ДКВС здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»,
відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується служба в Державній кримінально-виконавчій службі України,
пенсія призначається незалежно від віку, якщо особа звільнена зі служби, зокрема, з жовтня 2015 по 30 вересня 2016 і на день звільнення мають вислугу років 22 календарних роки та 6 місяців і більше,
відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів,
до вислуги для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів.
Відтак, позивач наполягає, що право на пенсію за вислугою років не ставиться у залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги.
Враховуючи наведене та наявність необхідної вислуги (пільгової), позивач вважає відмову відповідача протиправною та просить задовольнити позов.
Відповідач не надав відзиву на позов.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою від 18.04.2018 відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу в порядку ст. 263 КАС України у спрощеному (письмовому) провадженні.
Ухвалою від 04.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання щодо звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд даної справи як типової.
Ухвалою від 11.03.2019 здійснено заміну відповідача правонаступником, а саме: ГУ ПФУ в м. Києві (код ЄДР 42098368).
Розглянувши подані документи, враховуючи наявні пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Так, у даному випадку учасниками справи не заперечуються та не спростовуються обставини щодо перебування позивача на службі, звільнення зі служби, відомості, визначені у наказі про звільнення, факт звернення до ГУ ПФУ у м. Києві та до Служби, факт відмови ГУ ПФУ в м. Києві у призначенні пенсії, про що зазначено вище та що у свою чергу підтверджується і матеріалами справи.
Спірним між сторонами є застосування положень ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» щодо посилання у вказаних нормах на календарне обчислення в кореспонденції з положеннями ч. 4 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ст. 1-1 цього Закону зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, виключно на умовах зазначеного Закону здійснюється призначення пенсій особам, на яких поширюється дія вказаного Закону.
Відповідно до п. пункту «а» ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону (в редакції Законів України від 08.07.2011 р. N 3668-VI та від 02.07.2015 р. № 580-VIII) пенсія за вислугу років призначається:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 17 цього Закону до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
З наведеного слід дійти висновку, що базовою умовою для призначення пенсії є наявність саме календарної вислуги, - так як встановлено Законом та додатково - час/період - відповідно до ч. 2 ст. 17 цього Закону, перелік видів служби та періодів часу, зазначений в якому, є вичерпним.
Закон не передбачає для цілей вирішення питання про призначення пенсії донарахування до календарної (базової) вислуги інших та періодів та строків служби, ніж зазначено вище.
На правильність такого застосування норм Закону щодо запровадження саме календарного обчислення, вказує і намір законодавця та суб'єкта законодавчої ініціативи (КМ України), викладений у пояснювальній записці (розміщена у вільному доступі на сайті ВР України) до законопроекту № 7455 від 13.12.2010, який надалі був прийнятий як Закон, який встановив вищезгадане правове регулювання.
На правильність такого застосування вищезгаданих норм вказує і правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах 22 листопада 2018 року у справі №161/4876/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17.
Враховуючи те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд приходить до висновку, що в контексті спірних відносин та за обставин даної справи, для призначення пенсії позивач повинен був мати станом на 30.09.2016 року вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Однак, враховуючи відсутність такої календарної вислуги, суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.
Пільгове донарахування стажу відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та вищезгаданої постанови КМ України можливе, але є похідним від наявності базової календарної вислуги, у даному випадку - не менше 22 календарних роки та 6 місяців.
Що стосується посилання позивача на вищезгадану постанову Шевченківського районного суду м. Києва, слід зазначити, що вказана справа стосується оскарження бездіяльності Служби щодо направлення відповідних документів до ГУ ПФУ в м. Києві для призначення пенсії. Призначення пенсії здійснюється саме ГУ ПФУ в м. Києві на підставі наявних матеріалів. При цьому, щодо зазначеного судового рішення, слід зазначити, що відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду, чим і керується суд у даній справі.
Відтак, враховуючи вищенаведене у сукупності, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача з боку відповідача, за висновком суду відповідач діяв правомірно, відмовляючи у призначенні пенсії за вищевказаних обставин, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання неправомірними дій (бездіяльності) щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугою років та про зобов'язання призначити пенсію за вислугою років на пільгових умовах з 01.10.2016, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін