12 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/117/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також -позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також -відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), у якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку з 01.01.2018 пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області провести перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату з 01.01.2018 виходячи з 88% грошового забезпечення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем при проведенні перерахунку йому пенсії з 01.01.2018 протиправно до призначеної йому раніше пенсії застосовано обмеження її максимальним розміром 70% грошового забезпечення, оскільки відповідні обмеження були введені Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», у той час, як пенсія позивачу за вислугою років була призначена у 1992 році у розмірі 88% грошового забезпечення.
ГУ ПФУ в Чернігівській області у межах встановленого судом строку подало відзив на позов, у якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, та зазначає, що пенсія позивачу за весь час перебування на обліку зменшена не була, а під час перерахунку основний розмір пенсії обчислений до 70% грошового забезпечення відповідно до норм законодавства України, чинного на момент такого перерахунку.
Позивач направив на адресу суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії. При цьому, позивач посилається на аналогічну правову позицію, викладену в рішеннях Верховного суду.
Ухвалою суду від 14.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 16.07.1992 перебуває на обліку у відповідача, як пенсіонер, якому призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» ГУ ПФУ в Чернігівській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 в розмірі 70% грошового забезпечення.
Вважаючи протиправним зменшення розміру пенсії з 88% на 70% грошового забезпечення при перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Чернігівській області про перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 88% від суми місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Листом від 17.12.2018 № 4979/03/Л-12 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомлено позивачу, що пенсія виплачується згідно з чинним законодавством (а.с. 14).
Вважаючи такий перерахунок протиправним позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу).
Статтею 12 Закону № 2262-XII визначені умови призначення пенсій за вислугу років.
Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону № 2262-XII пенсії за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
При цьому максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (частина 2 статті 13 Закону № 2262-XII).
Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.
У подальшому Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни у частину другу статті 13 Закону № 2262-XII, згідно яких цифри «80» замінено цифрами «70».
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а у подальшому 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Тобто відсотковий розмір грошового забезпечення визначається з урахуванням вислуги років, при цьому при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Отже суд дійшов висновку про те, що пенсія позивача, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», має бути перерахована з 88% грошового забезпечення.
Щодо посилання відповідача на проведення перерахунку пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення, відповідно до Закону України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким було внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та яким визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Імперативність даної норми, з метою застосування до даних спірних правовідносин, полягає в тому, що зміна розміру хоча б одного чи кількох видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та інших осіб, згідно з положеннями Закону №2262-XII не може мати наслідком скасування вже призначеного пенсіонеру (позивачу) грошового забезпечення у розмірі 88 %, які встановлені йому на момент виходу на пенсію.
Оскільки ОСОБА_1 пенсія була призначена (з 16.07.1992) у розмірі 88 % його грошового забезпечення, то і перерахунок останньої повинен відбуватись виходячи з вищевказаного розміру.
За приписами статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи зміст вищевказаної норми, положення Закону України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким були внесені зміни до Закону № 2262-XII в частині визначення максимального розміру пенсії не більше 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення не розповсюджуються на порядок перерахунку пенсії позивачу, оскільки призведуть до зворотної дії у часі (дія нового нормативно-правового акта на відносини і факти, що мали місце до набуття ним чинності) та обмеження змісту і обсягу існуючих прав і свобод позивача.
Отже дії відповідача, при перерахунку пенсії позивача, в частині зміни відсоткової складової грошового забезпечення, що враховується при перерахунку з 88% на 70%, є протиправними.
Аналогічна правова позиція була викладена і Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 (справа № 523/4930/15-а К/9901/1120/18) та від 24.04.2018 (справа № 686/12623/17 К/9901/849/17).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови перерахунку та виплати пенсії, обчисленої із застосуванням 88% відповідних сум грошового забезпечення та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки в розумінні ст. 382 КАС України зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.
При вказаних обставинах, суд вважає, що в задоволенні клопотання про встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення необхідно відмовити.
У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягають присудженню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70 % грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. на користь ОСОБА_1.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83 А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.
Дата складення повного рішення суду - 12.03.2019.
Суддя Ю. О. Скалозуб