11 березня 2019 року справа № 2340/5078/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування актів та зобов?язання вчинити дії,
встановив:
26 грудня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 40108667), в якій просить:
1) визнати протиправними та скасувати акт спеціального розслідування групового нещасного випадку за формою Н-5* від 05.12.2018 в частині, що стосується ОСОБА_1 та акт за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру №80 від 05.12.2018;
2) зобов?язати відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 03.07.2017 о 00 год. 15 хв. В Черкаському ВП ГУНП в Черкаській області по вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси, відносно ОСОБА_1, з урахуванням висновків суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку нещасний випадок (травма) трапився з ним в період проходження служби і пов'язаний з виконанням службових обов'язків, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню. Зокрема зазначив, що він перебував на посаді інспектора превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області та в момент отримання тілесних пошкоджень не був оперативним черговим в розумінні Інструкції № 440, а тому не порушував трудової дисципліни оскільки контролювати зачинення вікон у нічний час не входило до його обов'язків.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В письмовому відзиві на адміністративний позов, який поданий до суду 06.02.2019 відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що комісією з розслідування нещасного випадку визнано, що нещасний випадок, що трапився з позивачем стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 №1346
10.10.2018 надав до суду відповідь на відзив відповідача, в якому просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та даній відповіді.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.
03.07.2017 в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області за № 34513 зареєстровано рапорт співробітника про те, що 03.07.2017 о 00 год. 15 хв. на території Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області пролунав вибух.
03.07.2017 слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області відкрито кримінальне провадження № 12017250000000241 за ознаками ч.4 ст. 296 КК України.
11.09.2017 до начальника ГУНП в Черкаській області звернувся ОСОБА_1 з рапортом щодо проведення розслідування нещасного випадку, який трапився з ним 03.07.2017.
29.05.2018 наказом ГУНП в Черкаській області № 1422 створено комісію з розслідування нещасного випадку.
В ході проведення розслідування нещасного випадку, комісією встановлено, що 02.07.2017 о 08 год. 00 хв. інспектор-черговий Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_2, інспектор сектору превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1, інспектор сектору превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 заступили на добове чергування. Близько 00 год. 15 хв. на вулиці біля вікон чергової частини, які були відкриті, пролунав вибух, працівники поліції в цей час перебували в приміщенні чергової частини Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси на 1 поверсі при вході в будівлю.
Про вказану подію поліцейські негайно повідомили керівництво ГУНП в Черкаській області та одягнувши засоби індивідуального захисту (бронежилети, шоломи) вийшли на подвір'я щоб оглянути прилеглу територію, сторонніх осіб та підозрілих предметів виявлено не було.
Під час перевірки прилеглої території та огляду місця події працівниками вибухово-технічного відділу, на клумбі, яка розташована на відстані близько 25 м від центральних воріт зі сторони вул. Пастерівської та близько 10 м від входу до приміщення Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області виявлено вирву розміром 18x10x7 см від гранати РГД 5. Внаслідок вибуху будівля Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області пошкоджень не зазнала.
Згідно книги розстановки нарядів Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 09 год. 00 хв. 02.07.2017 до 09 год. 00 хв. 03.07.2017 перебував на добовому чергуванні та від роботи внаслідок втрати працездатності не звільнявся.
Після закінчення добового чергування, 03.07.2017 близько 09 год. 00 хв. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 03,07.2017 звернувся до ДУ «ТМО МВС України в Черкаській області», де встановили діагноз: ЗЧМТ: струс головного мозку 03.07.2017, цефалгічний синдром, помірно виражена вегетативна лабільність. Гострий двобічний післятравматичний тубоотит.
На лікуванні в ДУ «ТМО МВС України в Черкаській області» позивач перебував з 03.07.2017 по 07.07.2017.
В період з 06.07.2017 по 10.07.2017 знаходився на лікуванні в КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради.
05.12.2018 складено акт форм Н-5* спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався в приміщенні Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Пастерівська, 104, з трьома потерпілими, у тому числі без загиблих, відповідно до якого комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок, який стався з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.
05.12.2018 складено акт форм НТ* №80 про нещасний випадок невиробничого характеру, відповідно до якого комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок, який стався з з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Нормативно-правовим актом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні є Закон України “Про охорону праці” (введено в дію Постановою ВР № 2695-XII від 14.10.1992, далі - Закон №2695-XII).
Спірні правовідносини регулюються Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002, №1346, далі - Порядок №1346).
Відповідно до ст.14 Закону №2695-XII, працівник зобов'язаний:
- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно п. 2.1 Порядку №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, серед іншого, отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день.
У відповідності до п.3.9 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби, серед іншого, під час:
- припинення або запобігання злочинам або правопорушенням;
- вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод;
- охорони і забезпечення громадського порядку;
- несення постової чи патрульної служби;
- виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні.
Пунктом 3.10 Порядку №1346, визначено, що комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби, у тому числі, внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).
Відповідно до п. 3.11 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:
за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;
унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;
під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;
унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Відповідно до виписки з медичної картки амбулаторного хворого №1121/455, ОСОБА_1 отримав травму, а саме “ «ЗЧМТ: струс головного мозку 03.07.2017, цефалгічний синдром, помірно виражена вегетативна лабільність. Гострий двобічний післятравматичний тубоотит».
Обставини отримання травми такі: 02.07.2017 о 08 год. 00 хв. інспектор-черговий Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_2, інспектор сектору превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1, інспектор сектору превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 заступили на добове чергування. Близько 00 год. 15 хв. на вулиці біля вікон чергової частини, які були відкриті, пролунав вибух, працівники поліції в цей час перебували в приміщенні чергової частини Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси на 1 поверсі при вході в будівлю. В подальшому 03.07.2017 близько 09 год. 00 хв. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 03,07.2017 звернувся до ДУ «ТМО МВС України в Черкаській області», де встановили діагноз: ЗЧМТ: струс головного мозку 03.07.2017, цефалгічний синдром, помірно виражена вегетативна лабільність. Гострий двобічний післятравматичний тубоотит. На лікуванні в ДУ «ТМО МВС України в Черкаській області» позивач перебував з 03.07.2017 по 07.07.2017. В період з 06.07.2017 по 10.07.2017 знаходився на лікуванні в КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради.
В матеріалах справи наявна копія висновку експерта №02-01/1170 з проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_1, відповідно до якого у ОСОБА_1 згідно його судово-медичного огляду та наданих медичних документів, мали місце такі тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, яка ускладнилась цефалгічним та астено-вегетативними синдромами, травма органу слуху у вигляді гострого після травматичного тубоотиту та виникнення після травматичної гострої приглуховатості першого-другого ступеня справа та нульового ступеня зліва.
Вказані ушкодження могли виникнути внаслідок дії вибухової хвилі, що виникла під час вибуху вибухо-небезпечного предмету, не виключено гранати РГД-5, як вказано в обставинах ухвали суду, наданих медичних документах та самим оглянутим, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в ухвалі про призначення експертизи, медичних документах та самим оглянутим та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров?я.
Щодо посилань позивача на те, що він перебував на посаді інспектора превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області та в момент отримання тілесних пошкоджень не був оперативним черговим в розумінні Інструкції № 440, а тому не порушував трудової дисципліни оскільки контролювати зачинення вікон у нічний час не входило до його обов'язків, суд зазначає таке.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме копією книги розстановки нарядів на 02.07.2017, що лейтенант поліції ОСОБА_1 заступив в наряд помічником чергового.
Відповідно до журналу реєстрації цільових інструктажів особового складу Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області перед заступленням на добове чергування пройшов цільовий інструктаж, що підтверджується його підписом в даному журналі.
Так чином заступивши на добове чергування 02.07.2017 позивач займав посаду інспектора превенції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області та був помічником чергового.
23.05.2017 наказом Міністерства юстиції України №440 відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, пункту 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, з метою врегулювання порядку організації діяльності чергової служби в центральному органі управління поліцією та територіальних органах (підрозділах) поліції, забезпечення оперативного управління їх силами і засобами, цілодобової готовності до реагування на злочинні прояви, а також забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, затверджено Інструкцію з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України (далі - Інструкція №440).
Згідно з п. 1 розділу І Інструкція №440 регламентує організацію діяльності чергової служби в центральному органі управління поліції, територіальних органах Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - ГУНП), а також підпорядкованих їм територіальних підрозділах у районах, містах, районах у містах (далі - орган (підрозділ) поліції).
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що Інструкція №440 на всіх працівників особового складу Національної поліції України, в тому числі і на позивача.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції №440 оперативний черговий - головний інспектор-черговий чергової частини Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції (далі - ДОАЗОР), старший інспектор з особливих доручень - черговий (старший інспектор-черговий) чергової частини (ситуаційного відділу) управлінь організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП, старший інспектор-черговий (інспектор-черговий) чергової частини (сектору реагування патрульної поліції) територіального підрозділу ГУНП.
Відповідно до п. 2 ч. 2 р. VІІІ Інструкції №440, для забезпечення належної охорони адміністративного будинку органу (підрозділу) поліції оперативний черговий зобов'язаний контролювати у нічний час зачинення вхідних дверей та вікон будівель.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів та наказів керівництва.
Крім того, суд зазначає, що у відповідності до статті 14 Закону України “Про охорону праці” працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.
В розумінні положень статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
З аналізу наведених положень випливає, що нещасний випадок вважається таким, що стався з вини працівника міліції, якщо останній міг та зобов'язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив необхідних заходів для його уникнення.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для скасування акту Н-5* від 05.12.2018 в частині, що стосується ОСОБА_1 та акту за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру №80 від 05.12.2018 та зобов'язання провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 03.07.2017 о 00 год. 15 хв. в Черкаському ВП ГУНП в Черкаській області по вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси, відносно ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні суду, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України під час проведення розслідування нещасного випадку та винесення оскаржуваних рішень.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору тому розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 11.03.2019.
Суддя В.П. Тимошенко