ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 березня 2019 року м. Київ № 640/4065/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову:
Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРОКОНСАЛТ"
до Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання незаконним та скасування приписів від 09.08.2018, постанови від 22.08.2018
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРОКОНСАЛТ" із позовом до Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконним та скасування приписів про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності від 09.08.2018 та постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 22.08.2018.
Разом із позовною заявою, позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення виконавчого провадження №57551994 та скасування арешту та грошові кошти від 11.12.2018, яка мотивована тим, що на підставі оскаржуваних позивачем приписів та постанов, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №57551994, що призвело до арешту рахунків позивача та зупинення його господарської діяльності.
Дослідивши матеріали справи, виходячи зі змісту заяви та системного аналізу положень чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що вказаною правовою нормою визначено виключний перелік видів забезпечення позову, у зв'язку з чим, суд може забезпечити позов тільки у визначений Кодексом адміністративного судочинства України спосіб .
При цьому предметом спору є саме оскарження приписів про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності від 09.08.2018 та постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 22.08.2018 Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а не дій державного виконавця у виконавчому провадженні №57551994 в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведені обставини в сукупності, на думку суду, унеможливлюють застосування такого виду забезпечення позову, як зупинення виконавчого провадження №57551994 та скасування арешту та грошові кошти від 11.12.2018, оскільки вказані дії не становлять предмету даного спору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 150, 151,154,241-243,248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МАКРОКОНСАЛТ" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалу направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур