про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/256/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діють в інтересах ОСОБА_3, в інтересах яких звернулася адвокат Мелещук Валентина Василівна до Сторожинецького районного відділу Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діють в інтересах ОСОБА_3, в інтересах яких звернулася адвокат Мелещук В.В. (позивач) просить суд:
- визнати протиправною відмову Сторожинецького районного відділу Управління державної міграційної служби у Чернівецькій області у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Постанови Верховної ради України від 26 червня 1992 року «Про затвердження положення про паспорт громадянина України, про паспорт громадянина України для виїзду за кордон»;
- зобов'язати Сторожинецький районний відділ Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Однак, в порушення наведених вимог, позивачем на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності заявника, не надано доказів повноважень особі, що підписали позовну заяву та доказів, що посвідчують особу (копії РНОКПП за його наявності, паспорту, ордер).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, в порушення наведених вимог, в позовній заяві позивачі не вказали адресу електронної пошти, код ЄДРПОУ, відомі номери засобів зв'язку, місцезнаходження відповідача.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У позовній заяві позивачі просять поновити ОСОБА_3 строк для звернення до адміністративного суду з даним позовом, у зв'язку з його пропуском з поважних причин.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що отримавши відмову відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року) позивач 01 жовтня 2018 року не знав і не міг знати про порушення своїх прав оскільки судова практика у даних справах була на користь органів державної міграційної служби, а відповідач відмовляв у видачі паспорта на підставі закону, тому з цих поважних причин протягом шести місяців з дати відмови у видачі паспорта, тобто не пізніше 01 травня 2018 року, позивач не звертався до адміністративного суду.
19.09.2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, повний текст якої був оформлений 01 жовтня 2018 року, у справі № 806/3265/17, яка є зразковою справою у спірних правовідносинах.
У зв'язку з опублікуванням постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №806/3265/17 після 1 жовтня 2018 року позивач дізнався про порушення своїх прав у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 01.11.2017 року відповідач відмовив у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Постанови Верховної ради України від 26 червня 1992 року «Про затвердження положення про паспорт громадянина України, про паспорт громадянина України для виїзду за кордон».
Однак позивач звернувся до суду 05.03.2019 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Посилання позивача на те, що у зв'язку з опублікуванням постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/3265/17 після 1 жовтня 2018 року позивач дізнався про порушення своїх прав суд вважає не поважною причиною пропуску строку на звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав свобод чи інтересів позивач дізнався 01.11.2017 року, а не 01 жовтня 2018 року.
У відповідності ч. 1 ст. 123 КАС України якщо підстави пропуску подання особою позову після закінчення строків, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.Д. Дембіцький