Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2019 р. Справа № 520/2182/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд :
- визнати нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.06.2017 № 1120\С-14 про відмову у визначенні права ОСОБА_1 на пільгове обчислення календарної вислуги років у період з 01.01.2005 по 27.07.2011 та його права у разі звільнення з органів внутрішніх справ на призначення пенсійного забезпечення на підставі пункту а) ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зарахувати період проходження служби ОСОБА_1 на посадах працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції у період дії Постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. N1525 «Про доповнення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393», тобто з 01.01.2005 року до 27.07.2011 року для розрахунку часу проходження служби до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, тобто додатково 3 роки 3 місяці і 12 днів та встановити що його календарна вислуга для призначення пенсії станом на 01.05.2017 становить 23 роки 11 місяців 28 днів;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсійне забезпечення на підставі пункту а) ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у разі його звільнення зі служби: з жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року як особі, яка має право на отримання пенсії за цим Законом і на день звільнення має вислугу 23 календарних роки і більше; з жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, як особі яка має право на отримання пенсії за цим Законом і на день звільнення має вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року як особі, яка має право на отримання пенсії за цим Законом і на день звільнення має вислугу 24 календарних роки і більше; з жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року як особі, яка має право на отримання пенсії за цим Законом і на день звільнення має вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з жовтня 2020 року або після цієї дати як особі, яка має право на отримання пенсії за цим Законом і на день звільнення має вислугу 25 календарних років і більше. До остаточного розміру вислуги років також додається фактична вислуга ОСОБА_1 з 01.05.2017 до дня його звільнення;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Харківській області забезпечити додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності реалізацію права позивача на призначення та виплату пенсійного забезпечення.
Дослідивши позовну заяву та доданні до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до процесуальних приписів ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2019 року - 1921 грн., за подання даного адміністративного позову, в частині двох вимог немайнового характеру розмір судового збору складає - 3 073 грн. 60 коп.
При перевірці матеріалів справи суддею встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви доказів про сплату судового збору в належному розмірі.
Таким чином, в порушення ч.3 ст.161 КАС України, позивачем не надано до суду належних доказів сплати судового збору в розмірі, передбаченому діючим законодавством або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Також суд зазначає, що правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1,2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Із адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що позивач у позовній заяві просить визнати нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.06.2017 року № 1120/С-14 про відмову у визначенні права ОСОБА_1 на пільгове обчислення календарної вислуги років у період з 01.01.2005 по 27.07.2011 та його права у разі звільнення з органів внутрішніх справ на призначення пенсійного забезпечення на підставі пункту а) ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Між тим, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтовано поважність пропуску цього строку, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. В матеріалах позовної заяви докази таких обставин відсутні.
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право особи уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
Тому, така заява відповідно до ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення зазначених вимог позивачем до позовної заяви не додано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з їх копіями для відповідача. Позивачем не зазначено про неможливість надання таких доказів та причини неможливості їх подання.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано копії позовної заяви для відповідача.
Крім того, згідно пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення зазначеної вище норми позивачем до позовної заяви не додано власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 3 073 грн. 60 коп. за вимоги немайнового характеру, перерахованого на розрахунковий рахунок 34318206084012, одержувач УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код ЄДРПОУ 37999628, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації: 22030101 або докази звільнення від його сплати, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з їх копіями для відповідача, копій позовної заяви для відповідача, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись статтями 160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.
Повідомити позивачу про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 3 073 грн. 60 коп. за вимоги немайнового характеру, перерахованого на розрахунковий рахунок 34318206084012, одержувач УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код ЄДРПОУ 37999628, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації: 22030101 або докази звільнення від його сплати;
- заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду;
- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з їх копіями для відповідача;
- копії позовної заяви для відповідача;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рубан В.В.