Справа № 560/634/19
12 березня 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Лабань Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України управління державної виконавчої служби про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає окремим вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пункт 1 ч. 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає десятиденний строк звернення до суду для оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби. Оскаржити такі рішення, дії та бездіяльність можуть учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, у десятиденний строк з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатись про порушення прав, свобод чи інтересів.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху (частина 1 статті 123 КАС України). У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позовна заява надійшла до суду 29.01.2019 року. У ній позивач посилається на листи за підписами службових осіб органів ДВС № м-314/1 від 23.06.2014 року, №13670 від 12.05.2014 року, які на думку позивача, суперечать один одному та чинному законодавству України. Вказані листи позивачем отримано 10.07.2014 року.
Позивач зазначає, що у першому листі відповідач повідомляє, що стягнуті на користь позивача 1681 грн., з ОСОБА_2, може отримати представник ОСОБА_3, у міському відділі ДВС м. Хмельницький, а у другому листі ОСОБА_4, вказує, що кошти у сумі 1681 грн., перераховані у ДВС у м. Кам'янець - Подільського так як позивач є у невідомих йому провадженнях боржником. Позивач просить кошти в сумі 1681 грн. та в сумі 9 420 грн. стягнути на його користь. Посилається на ст. 8, 60, 61, 63, 65 СКУ, ст. 6, 10, 11, 12, 18, 19 закону України про виконавче провадження, ст. 364, 365 ККУ.
Позивачем направлений до суду лише один примірник позовної заяви на одному аркуші, без будь-яких інших додатків та документів, тому навіть зі змісту адміністративного позову суд не може з'ясувати дійсні обставини справи, походження вказаних сум заборгованості, правові підстави для їх стягнення, а також суть спірних правовідносин та підтвердження протиправності дій посадових осіб відповідача.
Крім того, відповідно до пунктів 2, 5, 8, 11 частини 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем в адміністративному позові не зазначена точна назва (найменування), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача, не зазначені докази, що підтверджують обставини, на які позивач посилається, відсутній перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви або зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
У позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Такі документи позивачем не додані.
У позовній заяві міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що позивач перебуває у місцях позбавлення волі, а також у скрутному матеріальному становищі, що позбавляє можливості робити копії документів та сплатити судовий збір. Разом з тим, суду не надані будь-які довідки, виписки або інші документи, складені установою відбування покарання, на підставі яких суд може встановити такі обставини і знайти підстави для звільнення особи від обов'язку сплатити судовий збір. У той же час безпідставне звільнення від сплати судового збору ставить осіб, що звертаються до суду, у нерівне становище.
Крім того, суд вбачає пропуск позивачем строку звернення до суду, про що зазначає і сам позивач. У позовній заяві міститься його клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Під час вирішення клопотання позивача суд враховує наступне.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 30.08.2006 у справі "Каменівська проти України" зазначає, що "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані" ( також справи "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитись до виконання своїх обов'язків. Строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд звертає увагу на те, що позивач будь-яким чином не обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду та не надає будь-яких належних та допустимих доказів для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху.
У наданий судом строк позивач повинен подати до суду докази сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", або докази, які обґрунтовують наявність у нього законного права для можливого звільнення від обов'язку по сплаті судового збору, передбаченого законом та КАС України.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом приведення її у відповідність до вимог встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Зокрема, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву, яка відповідає вимогам КАС України та містить повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також позивач повинен обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду у відповідному клопотанні та надати суду належні та допустимі докази для можливості визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та звільнення від обов'язку сплати судового збору - відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Позовну заяву ОСОБА_1, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяГ.В. Лабань