07 березня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/4217/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.
представника позивача - Марченка І.Ю.
представника відповідача - Слуцького О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" про заборону діяльності, -
27 листопада 2018 року позивач Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" про заборону господарської діяльності з розведення свиней свинотоварної ферми.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що порушення відповідачем чинного законодавства та епізоотичний стан господарства створюють умови та загрози виникнення та поширення африканської чуми свиней серед поголів'я ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" та населення Машівського району. Робота господарства створює загрозу виникнення хвороб спільних для тварин та людей і харчових отруєнь працівників.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
27 грудня 2018 року судом одержано відзив на позов, у яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що контролюючий орган під час проведення та оформлення результатів заходів державного нагляду (контролю) допустив численні порушення вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності /а.с. 80-82/.
11 лютого 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вказує на хибність доводів ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" про допущення позивачем порушень вимог чинного законодавства та наводить контраргументи на спростування мотивів відзиву на позов /а.с. 99-101/.
Ухвалою від 22 лютого 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 32256241) одним з напрямків господарської діяльності якого є діяльність у сфері сільського господарства щодо розведення свиней.
12 лютого 2018 року Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Машівській районній державній адміністрації визнано епізоотичну ситуацію в районі щодо африканської чуми свиней загрозливою, у зв'язку із чим наказано керівникам управлінь Держпродспоживслужби провести епізоотичне обстеження всіх свиногосподарств до 01 березня 2018 року з питань дотримання ними вимог закритого режиму роботи та надати до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області копії відповідних актів. Крім того, прийнято рішення про призупинення роботи свиногосподарств, які не усунули недоліки, виявлені за результатами проведення епізоотичних обстежень /а.с. 17/.
Судом встановлено, що комісією у складі завідувача Машівського районного відділу Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини, провідного лікаря ветеринарної медицини відділу протиепізоотичних заходів Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини, завідувача Селещинської дільничної лікарні ветеринарної медицини здійснено епізоотичне обстеження свинотоварної ферми ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос", за результатами якого складено акт від 19 лютого 2018 /а.с. 18-21/.
За висновками вказаного акту під час обстеження встановлено грубе порушення відповідачем вимог статті 37 Закону України "Про ветеринарну медицину" та Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07 березня 2017 року № 111, в частині дотримання заходів безпеки господарства.
У зв'язку з ускладненням ситуації щодо африканської чуми свиней як в Україні, так і в Полтавській області, Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Машівській районній державній адміністрації прийнято рішення (протокол засідання Комісії № 4 від 12 квітня 2018 року) про здійснення заходів моніторингу шляхом витребування у керівників свиногосподарств письмових пояснень щодо усунення недоліків, виявлених під час проведення епізоотичних обстежень /а.с. 49-50/.
За результатами аналізу наданих ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" пояснень /а.с. 51/, ініціатором проведення заходів контролю констатовано факт незабезпечення відповідачем належного захисного рівня біобезпеки на СТФ /а.с. 55-56/.
01 серпня 2018 року Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Машівській районній державній адміністрації прийнято рішення (протокол засідання Комісії № 5 від 01 серпня 2018 року) про проведення перевірки свиногосподарств на предмет дотримання останніми закритого режиму роботи СТФ /а.с. 57-60/.
Матеріалами справи підтверджено, що завідувачем Машівського районного відділу Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини та провідним лікарем ветеринарної медицини відділу протиепізоотичних заходів Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини в присутності технолога ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" 21 серпня 2018 року, 04 вересня 2018 року проведено епізоотичні обстеження СТФ відповідача, за результатами яких складено відповідні акти, у яких зафіксовано неповне усунення порушень, виявлених під час проведення попередніх заходів контролю, а саме: відсутність ветсанпропускника /а.с. 14-15/.
Зважаючи на те, що ветеринарно-санітарний стан свиногосподарства відповідача таким, що не відповідає вимогам біобезпеки і створює загрозу виникнення та поширення серед поголів'я свиней відповідача африканської чуми свиней та трихінельозу свиней, позивачем ініційовано питання щодо заборони господарської діяльності відповідача з розведення свиней.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Пунктом 7 зазначеного Положення встановлено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держспоживслужби від 04 серпня 2017 року № 647, Головне управління Держспоживслужби в Полтавській області (далі - Головне управління Держспоживслужби) є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вищого рівня та їй підпорядковане. Головному управлінню Держспоживслужби підпорядковуються: Управління Держспоживслужби в містах, районах; установи та організації, що належать до сфери управління Держспоживслужби та розташовані на території області. Голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління Держспоживслужби і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань. Повноваження Головного управління Держспоживслужби поширюються на територію Полтавської області.
Підпунктом 1 та 2 пункту 4 зазначеного вище Положення передбачено, що Головне управління Держспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів забезпечує здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду (контролю) за здоров'ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших об'єктів санітарних заходів, охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон. Головне управління Держспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів здійснює державний нагляд (контроль) за:
- тваринами, харчовими продуктами, іншими об'єктами санітарних заходів, пов'язаними з продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамами мікроорганізмів, а також потужностями, що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;
- діяльністю суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини);
- проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях, які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, а також на агропродовольчих ринках;
- безпечністю харчових продуктів у процесі їх виробництва та/або обігу з метою їх експорту та імпорту, а також видачею міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів (для держав СНД - ветеринарних свідоцтв у визначених законодавством випадках);
- переміщенням тварин, харчових продуктів, інших об'єктів санітарного захисту, пов'язаних з продуктами тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, засобів ветеринарної медицини, засобів догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамів мікроорганізмів;
- організацією роботи зі збору, утилізації та знищення загиблих тварин, відходів тваринного походження;
- здійсненням протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини;
- дотриманням законодавства щодо ідентифікації та реєстрації тварин;
- проведенням суб'єктами господарювання дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях, що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;
- організовує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей; організовує здійснення заходів для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях, що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу харчових продуктів, тварин, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, засобів ветеринарної медицини, засобів догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамів мікроорганізмів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;
- аналізує причини й умови виникнення та поширення хвороб тварин, готує пропозиції та рекомендації щодо профілактики, ліквідації та боротьби з такими хворобами;
- координує діяльність спеціалістів ветеринарної медицини незалежно від їх підпорядкування;
- здійснює державний контроль за розведенням та утриманням сільськогосподарських тварин для запобігання жорстокому поводженню з ними;
- проводить експертизу та узгодження проектів планування і будівництва тваринницьких ферм, потужностей, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини шостої статті 2 Закону № 877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
З аналізу вищевикладеного випливає, що на відносини, які виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів, що здійснюються Держпродспоживслужбою та її територіальними органами, зокрема, на Головне управлінням Держспоживслужби в Полтавській області, поширюється дія Закону № 877-V.
Відповідно до частин шостої, сьомої та восьмої статті 41 Закону України "Про ветеринарну медицину" (надалі - Закон № 2498-XII) місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії утворюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, державними адміністраціями міст Києва та Севастополя, міськими радами, районними державними адміністраціями. У разі підозри або підтвердження спалаху особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, місцеві державні протиепізоотичні комісії зобов'язані виконувати розпорядження Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України та регулярно звітувати їй про свою діяльність. Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типові положення про державні надзвичайні протиепізоотичні комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних державних адміністраціях та міських радах затверджуються Кабінетом Міністрів України. Рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України та місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та власниками товарів.
Пунктом 1 Типового положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при міській раді, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1350 (надалі - Типове положення № 1350), встановлено, що Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при міській раді (далі - Комісія) є постійно діючим органом при міській раді, який здійснює на території міста оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, що входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - заразні хвороби), і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації.
Згідно з пунктом 3 Типового положення № 1350 основними завданнями Комісії є, зокрема, здійснення контролю через орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також керівників і спеціалістів підприємств, установ і організацій за: проведенням заходів щодо профілактики заразних хвороб тварин (ящур, чума, хвороба Ньюкасла, сибірка, сказ, туберкульоз, лейкоз тощо), хвороб, спільних для людей і тварин, та масових отруєнь тварин; проведенням протиепізоотичних заходів з метою недопущення занесення на територію міста збудників заразних хвороб тварин з інших держав та регіонів України; додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист людей і довкілля; надання практичної допомоги підприємствам, установам і організаціям міста у проведенні протиепізоотичних заходів.
Пунктом 4 Типового положення № 1350 встановлено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань: 1) вживає оперативних заходів для локалізації та ліквідації спалахів заразних хвороб тварин; 2) координує діяльність підприємств, установ і організацій міста з питань проведення протиепізоотичних заходів; 3) через систему державної ветеринарної медицини та систему державної санітарно-епідеміологічної служби організовує захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин; 4) інформує Головне управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Головне управління ветеринарної медицини в області та державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при облдержадміністрації про спалахи заразних хвороб і масові отруєння сільськогосподарських та диких тварин, а також про вжиті заходи щодо їх ліквідації; 5) запроваджує карантинно-обмежувальні заходи або карантин у місці виникнення і розповсюдження заразних хвороб тварин; 6) заслуховує керівників органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій про вжиті заходи щодо профілактики та ліквідації заразних хвороб тварин; 7) оперативно залучає працівників державної служби ветеринарної медицини, ветеринарних служб підприємств, установ і організацій до проведення протиепізоотичних заходів, а також визначає відповідальних осіб; 8) розглядає матеріали щодо причин і наслідків виникнення та ліквідації спалахів заразних хвороб і масових отруєнь тварин, визначення винних у цьому осіб; 9) вивчає питання про вилучення з обігу та подальше використання небезпечної продукції тваринного походження, яка може викликати інфекційні захворювання і масові отруєння людей та/або тварин в процесі її переробки, реалізації або споживання; 10) визначає кордони інфікованої та буферної зон, зони спостереження. У разі спалаху заразних хвороб тварин розміщує у засобах масової інформації повідомлення про кордони інфікованої та буферної зон, зони спостереження і за необхідності про застосовані в кожній з цих зон ветеринарно-санітарні заходи.
Згідно з приписами пункту 12 Типового положення № 1350 рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, громадянами.
Пунктом 13 Типового положення № 1350 передбачено, що засідання Комісії оформляється протоколом, зміст якого або його частина доводиться до відома заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а у разі потреби - до засобів масової інформації.
Згідно з частиною третьою статті 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на відповідних територіях, транспорті.
Відповідно до вимог статті 39 вищевказаного Закону державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян. Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Пунктом "а" частини першої статті 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" визначено, що Головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.
Абзацом 5 пункту 3 розділу І "Загальні положення" Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 березня 2017 року № 111 (надалі - Інструкція № 111), визначено, що господарство - будь-який сільськогосподарський об'єкт, у якому розводять та/або постійно або тимчасово утримують свиней, крім боєнь, забійних пунктів, транспортних засобів та огороджених ділянок, на яких утримують і можуть відстрілювати диких кабанів.
Відповідно до пункту 5 розділу II "Заходи з профілактики та попередження занесення збудника АЧС" Інструкції № 111 усі господарства незалежно від форми власності зобов'язані дотримуватися вимог закритого режиму роботи, а саме: вхід на територію господарств стороннім особам, а також в'їзд транспортного засобу, не пов'язаного з їх обслуговуванням, забороняється; особи, що відвідують господарства, проходять санітарну обробку і реєструються в спеціальному журналі. Крім того, особі, що відвідує вказані господарства (включаючи посадових осіб органів, уповноважених на здійснення державного контролю (нагляду)), не слід відвідувати інше господарство, контактувати з домашніми або дикими свинями (включаючи полювання) та брати участь у здійсненні протиепізоотичних заходів щонайменше останні 2 тижні; територію господарств поділяють на такі зони: виробничу, яка може включати репродуктивний і відгодівельний сектори, вигульні майданчики з твердим покриттям, ветеринарно-санітарні об'єкти, розташовані відповідно до технологічного процесу; територію виробничої зони огороджують суцільною огорожею по всьому периметру, що унеможливлює проникнення на її територію сторонніх осіб, диких та безпритульних тварин; адміністративно-господарську, яка може включати будівлі і споруди адміністративно-господарських служб, об'єкти для інженерно-технічного обслуговування (гараж, технічні склади, механічні майстерні), споруди для зберігання і приготування кормів; вхід у виробничу зону господарств дозволяється тільки через ветсанпропускник, а в'їзд/виїзд транспорту - через постійно діючий дезбар'єр (дезінфекційний блок). На ветсанпропускнику ведуться журнали: виходу на роботу спеціалістів; відвідування сторонніми особами; руху та проведення дезінфекції транспорту; приготування дезрозчинів та заправки дезбар'єрів; прання та дезінфекції спецодягу. Усі інші входи на виробничу зону господарств мають бути закриті; виходити в спецодязі і спецвзутті, а також виносити їх за межі виробничої зони та господарства забороняється; при вході в ізольоване приміщення (секцію), в склади комбікормів, кормокухню, ветеринарно-санітарні об'єкти облаштовують дезкилимки/дезванночки; в адміністративно-господарській та виробничій зонах облаштовують туалети з умивальниками; для обслуговування свиней закріплюють за кожною технологічною (виробничою) групою працівників, які пройшли медичне обстеження відповідно до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, та Порядку проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559. Особи, хворі на туберкульоз, теніаринхоз, сальмонельоз та інші захворювання, спільні для людини і тварин, до роботи в господарствах не допускаються; обслуговуючий персонал забезпечують спецодягом та спецвзуттям із розрахунку не менше двох комплектів на працівника. Обладнання, інвентар, спецодяг, спецвзуття та інші предмети маркують і закріплюють за дільницею (цехом). Передавати зазначені предмети з однієї дільниці на іншу без попереднього знезараження забороняється; співробітникам господарств не дозволяється утримувати свиней в домогосподарствах; на території господарств забороняється утримувати собак (крім сторожових), котів, а також інші види тварин, включаючи птицю. Сторожові собаки мають бути зареєстровані, з відповідними відмітками в паспорті про щеплення проти сказу, обробки проти гельмінтів та постійно знаходитися лише на території господарства. Для годівлі сторожових собак дозволяється використовувати лише корми, які не несуть ризик занесення збудників інфекційних хвороб; ветеринарним фахівцям господарств забороняється обслуговування тварин, що знаходяться в особистому користуванні громадян. Відповідальним за організацію цієї роботи є керівник господарства. Ведуться відповідні записи щодо планування та використання імунобіологічних препаратів фахівцями ветеринарної медицини господарств та подаються за запитом головному державному інспектору ветеринарної медицини району (міста); для забезпечення технологічного процесу у виробничій зоні закріплюють внутрішньогосподарський транспорт. Крім того, на території господарств проводять розподіл чистих (підвезення кормів, свиней) та брудних (вивезення гною, загиблих свиней, відходів забою) автотранспортних шляхів з метою уникнення їх перетинання; свиней, що підлягають вимушеному забою, перевозять на забійно-санітарний пункт (забійну площадку) спеціальним транспортом, що виключає витоки біоматеріалу. Відвантаження свиней з господарства для будь-яких цілей здійснюється через рампу за межами господарства; вивіз трупів і боєнських відходів для утилізації/видалення проводять спецавтотранспортом, який регулярно піддають дезінфекції; обов'язковою умовою для використання приміщень є принцип порожньо-зайнято з обов'язковою санацією приміщень впродовж двох - п'яти діб; на територію виробничої зони господарств забороняється приносити продукти тваринного походження. У разі необхідності керівництво господарства організовує приймання їжі співробітниками у відведених для цього місцях, які обладнані санітарним приміщенням та умивальниками; навколо приміщень, в яких утримуються свині, не створюються насадження плодово-ягідних дерев та кущів для зменшення ймовірності заселення їх синантропними та дикими тваринами; забороняється використовувати для утримання свиней літні табори; обслуговуючий персонал та працівники господарств зобов'язані проходити обов'язкові профілактичні медичні огляди відповідно до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, та Порядку проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559.
За змістом підпунктів 3.1.3, 3.1.4 пункту 3.1. розділу 3 "Заходи з профілактики трихінельозу" Інструкції з діагностики, профілактики та ліквідації трихінельозу тварин, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 03 серпня 2007 року № 79, з метою профілактики та недопущення виникнення даного захворювання керівники господарств та власники тварин зобов'язані: постійно проводити дератизацію у тваринницьких приміщеннях, на територіях ферм, в місцях зберігання кормів, тушки загиблих гризунів своєчасно прибирати та спалювати; забезпечити утримання територій і приміщень звіроферм у належному санітарному стані.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про ветеринарну медицину" встановлено, що державний ветеринарно-санітарний контроль здійснюється державними інспекторами ветеринарної медицини.
Як встановлено частиною першою статті 13 Закону України "Про ветеринарну медицину" державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право: з метою здійснення ветеринарно-санітарного нагляду протягом робочого часу мати безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), які використовуються для виробництва, переробки та обігу товарів, ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів, кормів; у разі спалаху хвороби, що підлягає повідомленню, у будь-який час мати безперешкодний доступ до потужностей (об'єктів), які здійснюють виробництво або обіг товарів, якщо такі потужності (об'єкти) розташовані в межах карантинної зони, для перевірки їх ветеринарно-санітарного стану та/або товарів та/або виконання необхідних заходів, які встановлюються під час карантину тварин; одержувати інформацію, необхідну для встановлення ветеринарно-санітарного стану та забезпечення безпечності товарів, виявлення причин хвороби тварин, з метою визначення ветеринарно-санітарного статусу відповідної зони та/або відповідного компартмента; перевіряти стан здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю; видавати накази, розпорядження та приписи про обов'язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (включаючи забій, вимушений забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об'єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об'єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднюючі речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків); забороняти експорт, імпорт, транзит та інший обіг товарів і засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам та/або технічним регламентам; видавати накази, розпорядження та приписи стосовно вилучення з обігу товарів та засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам або технічним регламентам; видавати розпорядження та приписи стосовно призупинення, закінчення строку дії, поновлення і анулювання (скасування) експлуатаційних дозволів та ветеринарних документів; у разі необхідності утворювати комісії з числа експертів з ветеринарної медицини із залученням спеціалістів ветеринарної медицини з профільних науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів для ідентифікації хвороб тварин та причин їх загибелі; обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних заходів, встановлених законодавством, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин; організовувати проведення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, які здійснюють професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини; накладати адміністративні стягнення відповідно до закону.
Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Матеріалами справи підтверджено, що завідувачем Машівського районного відділу Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини та провідним лікарем ветеринарної медицини відділу протиепізоотичних заходів Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини в присутності технолога ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" 21 серпня 2018 року, 04 вересня 2018 року проведено епізоотичні обстеження СТФ відповідача, за результатами яких складено відповідні акти, у яких зафіксовано неповне усунення порушень, виявлених під час проведення попереднього заходу контролю від 19 лютого 2018 року, а саме: відсутність ветсанпропускника.
Суд звертає увагу і на те, що упродовж періоду з 19 лютого 2018 року до дати розгляду справи судом, попри численні заходи контролю, попередження та вимоги позивача ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" усунення вищевказаного порушення не забезпечило, що останнім не заперечується.
У свою чергу заперечення проти позову ґрунтуються виключно на переконаннях відповідача про допущення позивачем під час проведення обстежень та оформлення їх результатів порушень процедури та порядку.
Посилання представника відповідача на той факт, що про проведення епізоотичних обстежень відповідача завчасно не було повідомлено, спростовуються показами свідка ОСОБА_4, яка працює технологом на підприємстві. В судовому засіданні свідок повідомила, що про проведення епізоотичних обстежень позивача повідомляв телефонним зв'язком. Даний факт підтверджується присутністю технолога ОСОБА_4, яка знаходилася під час епізоотичного обстеження, зокрема, 04 вересня 2018 року, що зазначено в акті обстеження /а.с.15/, який став підставою для звернення позивача до суду.
Суд зазначає що, викладені в запереченнях твердження стосовно порушення порядку проведення обстеження жодним чином не спростовують факту наявності порушень та не свідчать про дотримання ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" вимог біобезпеки у сфері свинотоварної галузі сільськогосподарської діяльності.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо суб'єкт господарювання вважає, що посадовими особами порушуються вимоги закону щодо проведення перевірки.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що товариством не оскаржувалися дії щодо проведення перевірки, зокрема 04 вересня 2018 року.
Враховуючи те, що встановлені епізоотичними обстеженнями порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин, переконавшись у наявності передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину" та 4 Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підстав для зупинення діяльності відповідача, суд вважає, що позовні вимоги про застосування до ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" заходів реагування у вигляді зупинення господарської діяльності з розведення свиней підлягають задоволенню.
Посилання представника відповідача на відсутність повноважень у адміністративного суду приймати рішення про заборону господарської діяльності, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за звернення суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Частина 7 статті 7 вищезазначеного Закону визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частиною 5 статті 4 Закону України ""Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Таким чином, суд має повноваження приймати рішення, яким зупиняти повністю або частково господарську діяльність суб'єктів господарювання.
Крім того, суд зазначає, що стаття 245 Кодексу адміністративного судочинства України не містить вичерпного переліку рішень, яке суд може прийняти у разі задоволення позову.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки підставою звернення до суду став акт епізоотичного обстеження від 04 вересня 2018 року, який зафіксував порушення відповідачем, що були виявлені та зафіксовані протягом лютого-серпня 2018 року. Оскільки позивач звернувся до суду 22 листопада 2018 року, що підтверджується поштовим штампом на конверті, таким чином тримісячний строк, передбачений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не сплив.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності належних доказів усунення зафіксованих в актах епізоотичного обстеження порушень, суд приходить до висновку щодо необхідності застосування до ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" заходів реагування у вигляді зупинення господарської діяльності з розведення свиней свинотоварної ферми ТОВ "Карлівське сільгосппідприємство "Лос".
Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до п.2 ч.5 ст. 4 Закону України ""Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відтак, позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області підлягають задоволенню в повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 40358617) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" (вул. 60 річчя Жовтня, 5-А, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 32256241) про заборону господарської діяльності задовольнити.
Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" (вул. 60 річчя Жовтня, 5-А, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 32256241) заходи реагування у вигляді заборони господарської діяльності з розведення свиней свинотоварної ферми Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "Лос" (вул. 60 річчя Жовтня, 5-А, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 32256241, місцезнаходження: с. Огуївка, Машівський район, Полтавська область, 39432).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11 березня 2019 року.
СуддяА.О. Чеснокова