Справа № 501/3148/18
11 березня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язаня вчинити певні дії,-
До Іллічівського міського суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні компенсації несвоєчасно одержаних ОСОБА_1 сум пенсії, відповідно до рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. по адміністративній справі №501/2380/17, зобов'язання виплатити суму компенсації втрати частини доходів станом на 01.06.2017р. у розмірі 15915,49грн., стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області витрати понесені з вини відповідача на експертно-економічне дослідження №162 Е від 25.10.2018р. у розмірі 3410,57грн. та моральну шкоду у розмірі 30 000,00грн.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 31.10.2018р. передано справу №501/3148/18 на розгляд Одеському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2019р. відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. по справі №501/2380/17 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у здійснені компенсації несвоєчасно одержаних ОСОБА_1 сум пенсії; стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області суму компенсації витрати частини доходів станом на 01.02.2016 року у розмірі 72 277 гривень 46 копійок; зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області вчинити дії щодо розрахунку та виплати суми компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 станом на наступний час, тобто станом на червень 2017 року, та виплатити грошові кошти у повному обсязі. Позивач пояснив, що листом ГУПФУ в Одеській області від 08.10.2018р. за №16586/03 його повідомлено про те, що Головним управлінням буде забезпечено виконання судового рішення у добровільному порядку та згідно з проведеним розрахунком сума компенсації відсутня. Разом з тим, ОСОБА_1 звернувся до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України із заявою щодо документального підтвердження розрахунку ГУПФУ в Одеській області, в якої сума компенсації частини доходів відсутня та висновком експертного дослідження №162 Е встановлено, що за наданими на дослідження документами розрахунок ГУ ПФУ в Одеській області №16586/03 від 08.10.2018р. компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 станом на червень 2017 року не підтверджується, сума компенсації за період з 01.02.2016р. по 01.06.2017р. складає 15915,49грн. Разом з тим, позивач зазначав, що суди України двічі визнавали протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у не перерахунку та не виплаті пенсії та відмові у здійсненні компенсації несвоєчасно одержаних позивачем сум пенсії. Разом з тим, позивач зазначає, що у зв'язку із вказаними діями відповідачем завдано йому моральну шкоду, яку він оцінює у 30 000,00грн.
04.03.2019р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача зазначив, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. по справі №501/2380/17 головним управлінням Фонду 02.10.2018р. проведено розрахунок компенсації втрати частини доходів, відповідно до якого сума компенсації відсутня. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що позивач просить зобов'язати головне управління Фонду виплатити суму компенсації у розмірі 15915,49 грн., яку було розраховано Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром та з іншої суми компенсації 72277,46 грн., яка має разовий характер. Водночас, представник відповідача зазначав, що висновок експертно-економічного дослідження носить виключно рекомендаційний характер, а здійснення перерахунку пенсії належить до компетенції головного управління. Разом з тим, на думку представника відповідача, позивач не надав доказів, що з вини відповідача йому завдано моральну шкоду.
11.03.2019р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив згідно якої ОСОБА_1. зазначив, що у відзиві відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. При цьому, позивач пояснив, що експертно-економічне дослідження Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №162 Е від 25.10.2018р., підтверджує правильність висновків судово- економічної експертизи щодо компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивача. Разом з тим, позивач вважає хибним намагання відповідача піддати сумніву висновок експертного дослідження, посилаючись на те, що у вказаному висновку зазначено, що «проведення експертного дослідження доручено старшому судовому експерту відділу економічних досліджень Одеського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України Усенко Людмилі Мирославівні, яка має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертизи бухгалтерського та податкового обліку за експертною спеціальністю 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності» (свідоцтво « 15148, видане ЕКК МВС України 15.03.2017р.), стаж експертної роботи - з 2017 року». Також, позивач зазначив, що намагання представника відповідача представити розрахування компенсації втрати частини доходів розрахуванням із суми у 72277, 46 грн, яка нібито має «одноразовий характер», не відповідає дійсності. Водночас, позивач, посилаючись на протиправні, на його думку, дії посадовців ГУ ПФУ в Одеській області щодо невиплати грошових коштів у повному обсязі, триваючий характер негативних наслідків спричинені відповідачем, а також на те, що попередній стан життєдіяльності, фізичний та душевний стан у зв'язку із завданим ОСОБА_1 обсягом страждань, пов'язаних з вищезазначеним порушенням прав, відновити дуже тяжко, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. по справі №501/2380/17 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1; скасовано рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 травня 2018 року у справі №501/2380/17; ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; вирішено: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови в здійснені компенсації несвоєчасно одержаних ОСОБА_1 сум пенсії; - стягнути з ГУ ПФУ в Одеській області суму компенсації витрати частини доходів станом на 01.02.2016 року у розмірі 72 277 гривень 46 копійок; - зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області вчинити певні дії щодо розрахунку та виплати суми компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 станом на наступний час, тобто станом на червень 2017 року, та виплатити грошові кошти у повному обсязі; в іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с.46-48).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.10.2018р. по справі №16586/03 повідомлено ОСОБА_1 про те, що головним управлінням буде забезпечено виконання судового рішення по справі №501/2380/17 у добровільному порядку та що згідно з проведеним розрахунком сума компенсації відсутня (а.с.9).
Позивач надав до суду висновок експертного дослідження №162Е від 25.10.2018р., проведеного старшим судовим експертом відділу економічних досліджень Одеському НДЕККЦ МВС України Усенко Л.М., за заявою ОСОБА_1 від 17.10.2018р., згідно якого експертом встановлено, що сума компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.200р. №2050-ІІІ та Постанови КМУ №159 від 21.10.2001р., відповідно до рішення Одеського апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі №501/2380/17 від 18.09.2018р., за період з 01.02.2016р. по 01.06.2017р. складає 15915,49грн. (а.с.11-14).
Як вбачається із зазначеного висновку експертного дослідження №162Е від 25.10.2018р. вказана сума вираховувалась із зазначеної у рішенні Одеського апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі №501/2380/17 суми компенсації у розмірі 72277,46грн. та за період з 01.02.2016р. по 01.06.2017р.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Враховуючи викладене, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16 та у постанові Верховного суду від 20.02.2018р. по справі №522/5664/17.
Однак, як вбачається з постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. по справі №501/2380/17 судом стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області суму компенсації витрати частини доходів станом на 01.02.2016 року у розмірі 72 277 гривень 46 копійок та зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області вчинити певні дії щодо розрахунку та виплати суми компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 станом на червень 2017 року, та виплатити грошові кошти у повному обсязі; в іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с.46-48).
Разом з тим, у межах розгляду вказаної справи ОСОБА_1 оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні компенсації несвоєчасно одержаних ОСОБА_1 сум пенсії, відповідно до рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. по адміністративній справі №501/2380/17.
Таким чином, предметом розгляду цієї справи є компенсація несвоєчасно отриманої компенсації у розмірі 72277,46грн. за рішенням №501/2380/17.
Однак, згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни у гривні на території України і не мають разового характеру. При цьому, така виплата, як компенсація у розмірі 72 277,46 грн. за постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. по справі №501/2380/17, має разовий характер.
Враховуючи викладене та те, що компенсація у розмірі 72 277,46 грн. за постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. по справі №501/2380/17, має разовий характер, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовляючи у здійсненні компенсації несвоєчасно одержаних ОСОБА_1 сум компенсації, відповідно до рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. по адміністративній справі №501/2380/17, діяло правомірно.
Враховуючи викладене та те, що суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача під час розрахунку виконання рішення №501/2380/17, без врахування компенсації, позовні вимоги про зобов'язання виплатити суму компенсації, стягнення витрат понесених на екпертно - економічне дослідження та моральної шкоди, відповідно задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1- відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.