Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 березня 2019 р. № 520/11755/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лук'яненко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Югова С.А.,
сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Кірова, буд. 2-а,сел. Циркуни, Харківський район, Харківська область, 62441) до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії суб'єкту владних повноважень - Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області при складанні довідки про розмір грошового забезпечення №10025224 від 22.03.2018 року пенсіонеру МВС України ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;
- зобов'язати здійснити перегляд і складання довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до розділу І (апарат МВС України) Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, що прирівнюються посадам поліцейських", затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017 р.;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір 705 гривень.
Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.
25 січня 2019 року за клопотанням представника відповідача призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що є пенсіонером Міністерства Внутрішніх справ України. Пенсія призначена за вислугу років з 18 червня 2001 року. Перерахунок проведено з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про розмір грошового забезпечення №100/25224 від 22.03.2018. Однак, відповідач безпідставно під час складання довідки про розмір грошового забезпечення №10025224 від 22.03.2018 керувався розділом VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017, так як посада позивача відносить до розділу I, згідно наказу МВС України №138 від 17.02.2017, оскільки являється структурним підрозділом апарату Міністерства Внутрішніх Справ України. У зв'язку із чим 23 жовтня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням займаної посади заступника начальника відділу управління внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України як структурного підрозділу апарату МВС України. Проте, листом від 21.11.2018 Ліквідаційною комісією відмовлено в перерахунку пенсії позивачу з посиланням на те, що комісія при складанні довідки діяла в межах повноважень та у спосіб встановлений чинним законодавством України. Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.
Протокольною ухвалою суду від 04.03.2019 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача надала через канцелярію суду відзив на позов, в якому зазначила, що позивач є пенсіонером Міністерства Внутрішніх справ України та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, у позивача виникло право перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. Для забезпечення перерахунку пенсій наказом МВС України від 17.02.2017 №138, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за №348/30216, затверджено Перелік посад осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що прирівнюються посадам поліцейських (зареєстровано в Мінюсті 15.03.2017 за №348/30216). Згідно даного Переліку, посада позивача - заступник начальника 2-го відділу УВБ в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України прирівняна до посади заступника начальника відділу розділу VII (апарат головних управлінь Національної поліції) Переліку. 20.06.2001 позивачем на ім'я заступника начальника УМВС України в Харківській області ОСОБА_3 подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку із досягненням пенсійного віку. Наказом УМВС України в Харківській області від 18.06.2001 № 79 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 65 п. "А" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 21.06.2001. 05.07.2001 ФЕУ УМВС України в Харківській області надано позивачу грошовий атестат № 58 та довідку до грошового атестату для надання до органів пенсійного фонду України для призначення пенсії. Отже, позивач перед звільненням перебував у розпорядженні УМВС України в Харківській області, був звільнений наказом заступника начальника УМВС України в Харківській області та розрахунок при звільненні був здійснений УМВС України в Харківській області. Таким чином, відсутні підстави прирівнювати посаду позивача до посади в апараті МВС України при виготовленні довідки для перерахунку пенсії.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки перед звільненням позивач проходив службу в УМВС України в Харківській області, а не в МВС України, а тому відсутні підстави прирівнювати посаду позивача до посади в апараті МВС України при виготовленні довідки для перерахунку пенсії.
Вислухавши позивача та представника відповідача, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства Внутрішніх справ України та отримує пенсія за вислугу років з 18 червня 2001 року, що підтверджується пенсійним посвідченням №14325 від 17.08.2004.
04 травня 2001 року позивач звернувся із рапортом до міністра Внутрішніх Справ України генерала - полковника міліції ОСОБА_4, в якому просив звільнити його з займаної посади і направити для подальшого проходження служби в розпорядження УМВС України в Харківській області.
На підставі вищезазначеного рапорту наказом МВС України від 25.05.2001 №189 о/с позивача направлено у розпорядження УМВС України в Харківській області, увільнивши з посади заступника начальника 2-го відділу управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України.
20 червня 2001 року позивач звернувся до заступника начальника УМВС України в Харківській області полковника міліції ОСОБА_3 із рапортом про звільнення з органів внутрішніх справ по досягненню пенсійного віку та погіршенням стану здоров'я.
18 червня 2001 року начальником УВБ в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України полковником міліції ОСОБА_5 складено подання про звільнення органів внутрішніх справ у відставку за статтею 65 п. "А" /за віком/ підполковника міліції ОСОБА_1 /К- 058247/ заступника начальника відділу УВБ в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України.
Відповідно до витягу із наказу управління внутрішніх справ УМВС України в Харківській області від 18.06.2001 №79 о/с, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнити у відставку за ст. 65 п. "А" /за віком/ підполковника міліції ОСОБА_1 /К- 058247/, який знаходиться у розпорядженні Управління з 21 червня 2001 року. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні 29 рок. 05 міс. 11 дн., у пільговому обчисленні 33 рок. 02 міс. 00 дн.
Перерахунок пенсії позивачу проведено з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про розмір грошового забезпечення №100/25224 від 22.03.2018, якою відповідач відніс посаду позивача до розділу VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017.
23 жовтня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням займаної посади заступника начальника відділу управління внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України як структурного підрозділу апарату МВС України.
Листом від 21.11.2018 Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Харківській області повідомила, що грошовий атестат № 58 та довідка до грошового атестату від 05.07.2001 року при звільнені надані ФЄУ УМВС України в Харківській області, тому при перерахунку пенсії, згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" посада позивача прирівняна до розділу VII (апарат головних управлінь Національної поліції) визначено Переліком посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України.
Позивач вважає прирівняння його посади до розділу VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017 протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема, Закон України від 20.12.1990 № 565- XII "Про міліцію", Закон України від 22.02.2006 №3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту "а" пункту 65 розділу VII "Звільнення зі служби" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку): за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.
Згідно п. 69, 70 Положення звільнення зі служби осіб рядового і молодшого начальницького складу провадиться начальниками, яким таке право надане Міністром внутрішніх справ.
Звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться: до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ.
Згідно п. 16 ч. 10 Положення "Про Міністерство внутрішніх справ України" Міністр призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних органів МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, на транспорті, їх заступників; призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних органів МВС в районах, районах у містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів), окремих підрозділів міліції.
Разом з тим, наказом Міністерства внутрішніх справ України №452 від 31.07.1992 року "Про створення підрозділів внутрішньої безпеки" встановлено, що підрозділи внутрішньої безпеки входять до блоку кримінальної міліції і підпорядковуються: Управління внутрішньої безпеки МВС України - Міністру внутрішніх справ; відділи, групи внутрішньої безпеки УВС Республіки Крим, областей, ГУМВС м. Києва, УВС м.Севастополя, УВСТ - начальникам відповідних ГУВС, УВС, УВСТ.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач перебував саме в підпорядкуванні Управління внутрішньої безпеки МВС України.
Однак, при складанні довідки про грошове забезпечення №10025224 від 22.03.2018 року пенсіонеру МВС України ОСОБА_1 Ліквідаційною комісією ГУ МВС у Харківській області допущено помилку, а саме: за основу для розрахунку грошового забезпечення відповідачем взято розділ VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017.
Згідно розділу VII переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх справ України, остання посада позивача на службі в органах внутрішніх справ прирівнюється до посади заступника начальника відділу апарату Головного управління МВС в області, в той час як остання займана посада ОСОБА_1 перед звільненням, згідно наказу МВС України №138 від 17.02.2017 повинна відноситись до розділу 1 - структурний підрозділ апарату Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, суд зазначає, що посилання представника відповідача на наказ МВС України від 25.05.2001 №189 о/с, яким нібито звільнено позивача з посади заступника начальника 2-го відділу управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України, не відповідають дійсним обставинам справи.
Дослідивши вищевказаний наказ МВС України, судом встановлено, що позивача направлено у розпорядження УМВС України в Харківській області, увільнивши його від посади заступника начальника 2-го відділу управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України.
А тому, відповідачем невірно трактуються поняття "звільнення" та "увільнення", оскільки в даному випадку малось на увазі відсторонення позивача від посади заступника начальника 2-го відділу управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України з підстави направлення ОСОБА_1 у розпорядження УМВС України в Харківській області.
Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач обіймав іншу посаду ніж та, що зазначена у послужному списку ОСОБА_1.
Так, з послужного списку ОСОБА_1 №058247 встановлено, що останньою посадою, яку обіймав позивач була посада заступника начальника 2-го відділу управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України, яку позивач обіймав з 01.06.1998 згідно наказу МВС України №315 о/с від 17.07.1996 по день звільнення.
Судом з грошового атестату ОСОБА_1 № 58 також встановлено, що при розрахунку йому пенсії брались до уваги посадові оклади, надбавки з урахуванням посади позивача, а саме: підполковник міліції заступник начальника 2-го відділу управління внутрішньої безпеки в Харківській області УВБ ГУБОЗ МВС України.
Приймаючи до уваги викладене вище, суд вважає, що при складанні довідки про розмір грошового забезпечення №10025224 від 22.03.2018 року пенсіонеру МВС України ОСОБА_1 Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області діяла не в межах та не у спосіб встановлений діючим законодавством України.
Разом з тим, у рішенні Конституційного суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" Конституційний суд зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.
Також суд зазначає, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.
В рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Cli a ha 1 V. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно віл того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни,
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею )3 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так І на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб Його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для ефективного правового захисту прав позивача необхідно зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області здійснити перегляд і складання довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до розділу І (апарат МВС України) Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, що прирівнюються посадам поліцейських", затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017.
Суд, проаналізувавши положення ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку, що відповідач доказів щодо спростування вимог позивача суду не надав.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконними дії суб'єкту владних повноважень - Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області при складанні довідки про розмір грошового забезпечення №10025224 від 22.03.2018 року пенсіонеру МВС України ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області здійснити перегляд і складання довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до розділу І (апарат МВС України) Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів Внутрішніх Справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, що прирівнюються посадам поліцейських", затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Кірова, буд. 2-а,сел. Циркуни, Харківський район, Харківська область,62441) сплачений судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 12 березня 2019 року.
Суддя М.О. Лук'яненко