Справа № 420/6728/18
07 березня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеської митниці ДФС до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
26.12.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеської митниці ДФС до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 10.12.2018 року (ВП № 57607835) про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву Одеської митниці ДФС та відкрито провадження у справі.
Справа розглядається суддею одноособово з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Справу призначено до судового розгляду на 06.03.2019 року.
Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 04.03.2019 року надано до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначено про правомірність оскаржуваного рішення та відсутність підстав для його скасування.
У судове засідання 06.03.2019 року представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та завчасно.
Представник позивача у судове засідання не прибув, 06.03.2019 року надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Судом встановлено, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року по справі № 815/2807/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці ДФС №391-0 від 18 травня 2018 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора першого відділу оперативного реагування управління протидії митних правопорушень Одеської митниці ДФС з 18 травня 2018 року. Стягнуто з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 заробітну плату за вимушений прогул, починаючи з 18 травня 2018 року по 23 жовтня 2018 року в розмірі 40199,20 грн. (сорок тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень двадцять копійок) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного інспектора першого відділу оперативного реагування управління протидії митних правопорушень Одеської митниці ДФС та в частині стягнення з Одеської митниці ДФС середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 7376,01 (сім тисяч триста сімдесят шість гривень 01 коп.) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
05.11.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 57607835 з виконання виконавчого листа № 815/2807/18 виданим Одеським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді державного інспектора першого відділу оперативного реагування управління протидії митних правопорушень Одеської митниці ДФС з 18 травня 2018 року.
Відповідно до пункту 2 вказаної постанови про відкриття виконавчого боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Постанову від 05.11.2018 року отримано Одеською митницею ДФС 14.11.2018 року.
В подальшому 10.12.2018 року у зв'язку з невиконанням рішення суду та ненаданням інформації про стан виконання рішення суду старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Постанову від 10.12.2018 року отримано Одеською митницею ДФС 14.12.2018 року.
Позивач не погоджуючись із постановою про накладення штрафу звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що він 12 листопада 2018 року за вх. №34297/17 звернувся із заявою до Одеського окружного адміністративного суду, в якій просив суд роз'яснити рішення суду від 23 жовтня 2018 року у справі №815/2807/18, в частині, яка допущена до негайного виконання. В свою чергу, на думку представника позивача оскаржуване рішення в цій справі прийнято протиправно відповідачем, оскільки згідно приписів ч. 4 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив висновки щодо відмови у задоволенні позову повністю з таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з п.п. 1-1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, серед іншого виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази.
Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, крім певних випадків.
Згідно з п. 5,6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частинами 1, 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Таким чином, правовими підставами для накладення штрафу є невиконання судового рішення боржником самостійно та за відсутності поважних причин.
Оцінюючи дії відповідача в межах заявлених позовних вимог та доводів позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, враховуючи приписи Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що відповідач діяв у порядку, спосіб та в межах повноважень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», оскільки в матеріалах цієї адміністративної справи відсутні докази повідомлення відповідача про поважність причин невиконання рішення суду, так само відсутній й докази повідомлення відповідача щодо звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення. Фактично, позивач звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення суду вже після винесення відповідачем постанови про накладення штрафу. Так, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року про відмову у задоволенні заяви представника Одеської митниці ДФС про роз'яснення рішення суду від 23 жовтня 2018 року у справі №815/2807/18 судом встановлено, що 12 листопада 2018 року за вх. №34297/17 від представника відповідача надійшла заява, в якій просить суд роз'яснити рішення суду від 23 жовтня 2018 року у справі №815/2807/18, в частині, яка допущена до негайного виконання:
1) з якої дати ОСОБА_1 слід поновити на посаді державного інспектора першого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС?
2) державну службу якої особи, що займає посаду державного інспектора першого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС необхідно припинити у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на посаді державного інспектора першого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС, оскільки посада державного інспектора першого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС не є вакантною, а працівники, які її займають, не були залучені до розгляду справи №815/2807/18 у якості третіх осіб?
Аналізуючи приписи Закону України «Про виконавче провадження», та встановлені і з'ясовані судом обставини у справі, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Тому, відсутні правові підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, а отже, позовні вимоги не належать задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві є не обґрунтованими, а відповідно такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 287, 295, КАС України, суд,-
У задоволені адміністративного позову Одеської митниці ДФС до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Корой С.М.
.