справа№1.380.2019.000391
06 березня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Коморний О.І,
секретар судового засідання Редкевич О.Р.,
за участю
позивача не прибув
представника відповідача Страхоцька А.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність командування в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування з 01.04.2018р та невиплати надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 10.04.2018 року №207/у/2, військовослужбовцям які проходять службу на посадах льотного складу, а саме фахівцям пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби та рятувальної парашутно-десантної групи які є авіаційними рятувальниками;
- зобов'язати командування військової частини НОМЕР_1 м. Новий Калинів нарахувати та виплатити надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01.04.2018р., відповідно до розпорядження Міністра оборони України від 10.04.2018 року №207/у/2, як військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді льотного складу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить службу в Збройних Силах України на посаді старшого інструктора рятувальної парашутно-десантної групи військової частини НОМЕР_1 армійської авіації Сухопутних військ ЗС України. Згідно своїх функціональних обов'язків які затверджені наказом Міністра оборони України від 29 грудня 2016 р № 736 «Про затвердження Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України» розділ VII п.7 на протязі всієї своєї служби постійно виконує польоти в складі екіпажу на виконання пошуково-рятувальних робіт (ПРР) та аварійно-рятувальних повітряних робіт (АРПР) під час проведення польотів, тренувань, навчань тощо. Облік нальоту фіксується в журналі хронометражу у відповідності з плановою таблицею польотів та переноситься в льотну книжку авіаційного рятувальника. Згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 25.04.2018 року №207/у/3 військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу з 01.04.2018 року, виплачують надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% від посадового окладу з урахуванням надбавки за військовим званням та надбавки за вислугу років. На підставі зазначеного розпорядження командиром в/ч НОМЕР_1 виданий наказ від 03.05.2018р. №191ос «Про виплату грошової надбавки за особливості проходження служби, військовослужбовцям які проходять службу на посадах льотного складу». Даний наказ регламентує виплату надбавки в частині в тому числі п. 1.1.2 льотному складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного), з перерахуванням посад і прізвищ. Однак в подальшому вказаний наказ через клопотання начальника фінансово-економічної служби частини капітана ОСОБА_2 скасований в частині виплати грошової надбавки фахівцям пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби та рятувальної парашутно-десантної групи згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2018 року №301 «Про внесення змін до наказу командира військової частини від 03.05.2018 року №191 ос. «Про виплати грошової надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям, які проходять службу на посадах льотного складу» через неоднозначне трактування вищевказаним начальником фінансово-економічної служби частини відношення фахівців пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби та рятувальної парашутно-десантної групи до осіб які проходять службу на посадах льотного складу. У зв'язку з чим позивачу не нараховується надбавка за особливості проходження служби в розмірі 100% як для льотного складу.
Ухвалою від 29.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву у яких проти позову заперечує повністю. Позиція відповідача полягає у тому, що Міністром оборони України прийняте окреме рішення від 25.04.2018 року №207/у/3 про збільшення з 01.04.2018 року надбавки за особливості проходження служби в розмірі 100 відсотків посадового окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які проходять службу на посадах льотного складу. Вказує, що згідно абзацу 5 п. 6. телеграми Департаменту фінансів МОУ від 25.06.2018 року №248/3966, «право на виплату Надбавки мають військовослужбовці, які займають штатні посади льотного складу (за льотними військово-обліковими спеціальностями) і виконують польоти за відповідними планами льотної підготовки у складі екіпажів літаків., вертольотів». Вважає, що оскільки посада позивача в рятувальній парашутно-десантній групі не є льотною військово-обліковою спеціальністю то і права на виплату надбавки в розмірі 100 відсотків у позивача не має. Відповідач вважає безпідставним покликання позивача на наказ Міністерства оборони України від 05.02.2018 року №40 «Про затвердження Переліку посад авіаційного персоналу Збройних Сил України», які відносять їх ніби то до льотного складу, оскільки даний наказ визначає перелік посад авіаційного персоналу, а не встановлює посадильотного складу. Також даний наказ не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, і відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, він не провірений правовою експертизою на відповідність законодавству України, він не несе юридичних наслідків для виділення коштів на виплату Надбавки в МОУ, і є внутрішнім наказом рекомендаційного характеру. Також зазначає, що право льотного складу на виконання польотів відповідно до досягнутого рівня підготовки, отриманих допусків і натренованості, підтверджується льотною книжкою. Однак позивачем не надано льотної книжки, а тому неможливо встановити чи виконувалися польоти. Наведена вказує, що позивач не проходить службу на посаді льотного складу, а відтак не має права на надбавку.
У судове засідання позивач не прибув, однак така неявка не є перешкодою розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у поданому відзиві та доповненнях до відзиву, вважає вимоги необґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд заслухав вступне слово представника відповідача, дослідив подані сторонами докази та
встановив:
Позивач, старший прапорщик ОСОБА_1 військовослужбовець ЗС України, проходить службу на посаді старшого інструктора рятувальної парашутно-десантної групи військової частини НОМЕР_1 армійської авіації Сухопутних військ ЗС України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.17р. № 1197 «Про включення до складу екіпажу пошуково-рятувального вертольоту особового складу пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби, рятувальної парашутно-десантної групи, та допуску до пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації» (а.с.19), позивач допущений до чергування в системі пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації (ПРЗ), виконання пошуково-рятувальних робіт (ПРР) військовослужбовців пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби, рятувальної парашутно-десантної групи (РПДГ), які здали заліки і придатні за станом здоров'я виконувати ПРР.
Розпорядженням Міністра оборони України від 25.04.2018 року №207/у/3 (а.с.20) військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу з 01.04.2018 року, вирішено виплачувати надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% від посадового окладу з урахуванням надбавки за військовим званням та надбавки за вислугу років.
З урахуванням вказаного розпорядження, командиром в/ч НОМЕР_1 виданий наказ від 03.05.2018р. №191ос «Про виплату грошової надбавки за особливості проходження служби, військовослужбовцям які проходять службу на посадах льотного складу» (а.с.21), який регламентує виплату вище вказаної надбавки в частині в тому числі п. 1.1.2 льотному складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного), з перерахуванням посад і прізвищ, зокрема позивачеві.
Листом від 01.10.2018 року (а.с.33) відповідач повідомив позивача, що Департаментом фінансів МОУ надано роз'яснення від 25.06.2018 року №248/3966 про те, що право на виплату надбавки мають військовослужбовці, які займають штатні посади льотного складу (за льотними військово-обліковими спеціальностями) і виконують польоти за відповідними планами льотної підготовки у складі екіпажів літаків, вертольотів. Оскільки посади в рятувальній парашутно-десантній групі не є льотними військово-обліковими спеціальностями, то і права на виплату надбавки в розмірі 100 відсотків у посадових осіб рятувальної парашутно-десантної групи не має.
Позивач не погоджуючись із позбавленням його надбавки звернувся із даним позовом до суду.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
З 01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Міністром оборони України з 01 квітня 2018 року прийнято рішення від 25.04.2018р. №207/у/3, яким установлено особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом на посадах льотного складу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію в розмірі 10 відсотків посадового окладу.
Наказом Міністра оборони України від 05.01.2015 р. № 2 «Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України» затверджено Правила виконання польотів державної авіації України
Відповідно до глави 1 розділу II Правил виконання польотів державної авіації України (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017р. екіпаж ПС складається з осіб льотного складу, до якого належать особи льотного екіпажу та екіпажу пасажирського і вантажного салонів, які під час польоту постійно виконують такі функції:
виконання процедур, передбачених КЛЕ ПС;
обслуговування устаткування, механізмів та приладів, необхідних для польоту ПС, а також обладнання, встановленого на ПС та необхідного для виконання польотного завдання;
забезпечення процедур безпеки пасажирів на борту ПС та їх обслуговування.
До льотного екіпажу ПС належать особи льотного складу, які виконують обов'язки з пілотування, навігації, бойового застосування та експлуатації ПС під час польоту у кабіні ПС, а саме: льотчики, льотчики-штурмани, льотчики-оператори, штурмани, курсанти і слухачі ВНЗ, бортові інженери, бортові техніки, бортові механіки, бортові радисти, бортові стрільці.
До екіпажу салону (пасажирського, вантажного) належать особи льотного складу, які виконують обов'язки у салоні ПС з обслуговування устаткування, механізмів та приладів, необхідних для польоту ПС, а також обладнання, встановленого на ПС та необхідного для виконання польотного завдання, забезпечення процедур безпеки пасажирів на борту ПС та їх обслуговування, а саме: бортові механіки, бортові провідники, бортові радисти, бортові оператори (спостерігачі, перекладачі тощо), фахівці штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп, які мають відповідну підготовку та допущені до виконання пошуково-рятувальних робіт (далі - авіаційні рятувальники), а також інші особи авіаційного персоналу, які необхідні для експлуатації ПС, його систем та обладнання у польоті.
Наказом Міністра оборони України від 05.01.2015 р. № 3 «Про затвердження Інструкції про класифікацію авіаційного персоналу державної авіації України» затверджено Інструкцію про класифікацію авіаційного персоналу державної авіації України.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 розділу ІІ Інструкції про класифікацію авіаційного персоналу державної авіації України (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 550 від 31.10.2018) до льотного складу належать: члени екіпажу ПС, а саме: льотний екіпаж ПС та екіпаж салону (пасажирського, вантажного), в тому числі бортові механіки (провідники, радисти, оператори, спостерігачі, перекладачі тощо), персонал штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп
З метою визначення посад авіаційного персоналу Збройних Сил України Наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 року №40 «Про затвердження Переліку посад авіаційного персоналу Збройних Сил України» затверджено Перелік посад авіаційного персоналу Збройних Сил України
Відповідно до пункту 1.2.2. Переліку посад авіаційного персоналу Збройних Сил України посади старших інструкторів штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп віднесені до льотного складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених правових норм суд дійшов висновку, що позивач є військовослужбовцем, який проходить військову службу на посаді льотного складу та має право на надбавку за особливості проходження служби відповідно до рішення Міністра оборони України від 25.04.2018 №207/у/3.
Покликання відповідача на відсутність у позивача льотної книжки судом не береться до уваги, оскільки льотна книжка підтверджує не віднесення особи до льотного складу, а підтверджує право особи льотного складу на виконання польотів.
Суд звертає увагу на те, що частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Саме в частині третій вказаної статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейського суду з прав людини. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії - принципи, оскільки вони ґрунтуються на положеннях Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, і в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Суть даного принципу полягає в тому, що суд при розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень має перевірити обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, тобто з'ясувати чи прийнято таке рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Вказаний принцип вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. При цьому, несприятливе для особи рішення обов'язково повинно бути вмотивованим.
Принцип верховенства права у рішеннях ЄСПЛ щодо України стосується вимог «якості» закону та юридичної визначеності. Так, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Михайлюк та Петров проти України» (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155).
Враховуючи наведені вище вимоги нормативно-правових актів та обставини даної справи, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність командування в/ч НОМЕР_1 МОУ щодо не нарахування з 01.04.2018р та невиплати позивачеві надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 25.04.2018 року №207/у/3, як військовослужбовцю який проходить службу на посаді льотного складу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати згідно ст. 139 КАС України з сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування з 01.04.2018 року та невиплати ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, згідно з розпорядженням Міністра оборони України від 25.04.2018 року №207/у/3, як військовослужбовцю, який проходить службу на посаді льотного складу
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України (пл. Авіації 29, м. Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область,81464; ЄДРПОУ 07699476) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_3 ) надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01.04.2018 року, відповідно до розпорядження Міністра оборони України від 25.04.2018 року №207/у/3, як військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді льотного складу.
4. Судові витрати з сторін не стягуються.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 11.03.2019р.
Суддя Коморний О.І.