28 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4304/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Протас О.М.
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, -
04 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Полтавської митниці ДФС про:
- визнання протиправним та скасування рішення №КТ-UA806000-0056-2018 від 14.11.2018, винесеного відділом класифікації товарів та митно-тарифного регулювання Полтавської митниці ДФС про визначення коду товару за українською класифікацією товарів зовнішньо-економічної діяльності (УКТЗЕД), викладеною в додатку до Закону України від 19.09.2013 №584-VІІ "Про митний тариф України", яким товару - "суміш мастична бітумна" визначено код товару НОМЕР_1;
- скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806050/2018/00469.
В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає, що митний орган порушив його права та інтереси у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення коду товару. Вказує, що у контролюючого органу не було правових підстав для прийняття оскаржуваних рішення про визначення коду товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки змінюючи код товару за УКТЗЕД з коду НОМЕР_2 на код НОМЕР_1 митницею не визначалися всі необхідні характеристики згідно УКТЗЕД ввезеного ТОВ "Приватбудіндустрія" товару. Зауважує, що обставини, за яких митниця зобов'язана самостійно визначати код товару, є чітко встановленими. В той же час, митним органом в спірному рішенні не наведено, які саме правила класифікації були порушені під час митного оформлення товарів товариством, а зроблено лише посилання на те, чим керувалися посадові особи Полтавської митниці ДФС під час його прийняття. Наведене, на думку товариства, свідчить про те, що митниця вирішила самостійно класифікувати товари, не маючи на те законних підстав. Також, посилаючись на частину п'яту статті 69 Митного кодексу України, товариство вказує на те, що, ініціюючи проведення процедури взяття проб (зразків) товару з подальшим дослідженням їх Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, митний орган не обґрунтував питання щодо суті суперечностей у тлумаченні положень УКТЗЕД, які начебто виникли при застосуванні їх до характеристик товару "суміш мастична бітумна" та стали підставою для прийняття спірного рішення. Таким чином, на думку позивача, контролюючий орган без достовірних даних здійснив віднесення імпортованого товару до товарної позиції 2713, що є необґрунтованим та неправомірним.
Ухвалою суду від 10.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/4304/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
03.01.2019 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ "Приватбудіндустрія" (а.с. 71-80). Зазначає, що під час здійснення митного контролю посадовими особами митниці з метою встановлення характеристик товару, визначальних для його класифікації згідно з УКТЗЕД відібрані проби та зразки товару і направлені для проведення лабораторних досліджень до Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС. Внаслідок проведення лабораторних досліджень виник складний випадок класифікації товару, у зв'язку з чим посадовою особою митного поста до спеціалізованого підрозділу направлений відповідний запит від 14.11.2018 №92 до спеціалізованого підрозділу митниці. За результатами опрацювання запиту, відділом класифікації товарів та митно-тарифного регулювання митниці прийняте рішення про визначення коду товару від 14.11.2018 №КТ-UA806000-0056-2018, яким класифікований товар задекларовано в товарній підкатегорії НОМЕР_1 згідно з УКТЗЕД та визначений його опис. У зв'язку з прийняттям рішення про визначення коду товару продовження здійснення митного оформлення МД №UA806050/2018/111315 стало неможливим, у зв'язку з чим декларанту надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806050/2018/00469. Поряд з цим, митний орган вказує, що товариством до митного контролю та оформлення не надано жодного документу в підтвердження, що "суміш мастична бітумна" являє собою дорожній бітум або дорожній гудрон, або водну емульсію. Натомість, результати, викладені у висновку від 12.11.2018 №142005701-1091 підтверджують інформацію, зазначену у товаросупровідних та комерційних документах, наданих позивачем, але це не дало можливості Полтавській митниці ДФС підтвердити правильність декларування позивачем в товарній підкатегорії НОМЕР_2, оскільки показники товару не відповідають вимогам Пояснень до товарної позиції 2715 згідно з УКТЗЕД. Водночас, інформація товаросупровідних та комерційних документів щодо характеристик товару, задекларованого за МД №UA806050/2018/111315, а також, результати досліджень проб і зразків цього товару, викладені у висновку №142005701-1089, надали можливість для класифікації товару в товарній позиції 2713, товарній підкатегорії 27132000 00 згідно з УКТЗЕД.
21.01.2019 до суду ТОВ "Приватбудіндустрія" подано відповідь на відзив (а.с. 114-121), у якій останнє зазначає, що суміш мастична бітумна не є однокомпонентним продуктом, а є сумішшю мастичною на основі бітуму нафтового дорожнього марки 70/100, що вказано як в документах наявних у відповідача, так і підтверджено його ж експертним висновком від 12.11.2018, в якому зазначено про виявленні в пробі відповідні сполуки та показники зольності, яка у бітумів взагалі відсутня або нижче 0. При цьому, відповідач залишив поза увагою те, що показник зольності свідчить про застосування при виробництві суміші мастичної бітумної концентрату кальцієвих сполук, які містять значну кількість мінеральних речовин, що також підтверджено виробником і в черговий раз вказує на вірність визначеного нами коду товару. В супровідних та комерційних документах чітко вказано склад даної суміші мастичної бітумної, яка виготовлена на основі нафтового бітуму марки 70/100, де бітум становить (не менше 70%), а наповнювач - концентрат кальцієвих сполук (не більше 30%). Виявлена зольність свідчить про застосування при виробництві суміші мастичної бітумної концентрату кальцієвих сполук, які містять значну кількість мінеральних речовин. В акті експертизи торгово-промислової палати республіки Білорусь, про походження товару №806/2 від 10.05.2018 вказані усі реагенти, які використовуються в технології отримання вказаної суміші. Їх наявність висновком від 12.11.2018 №142005701-1089, управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції департаменту податкових та митних експертиз ДФС не спростовано. Наголошує, що суміш мастична бітумна згідно опису використовується не для покриття дорожнього полотна (для чого згідно опису до товарної позиції 2713 використовують нафтовий бітум), а в якості компонента для приготування дорожніх мастик, які використовуються для гарячого заповнення тріщин в асфальтобетонних покриттях автомобільних доріг і аеродромів без застосування ґрунтовок, цементно-бетонних покриттях автомобільних доріг і аеродромів із застосуванням ґрунтовок для різних дорожньо-кліматичних зон. Зауважує, що акцентуючи свої доводи навколо опису характеристик товарної підкатегорії НОМЕР_1 відповідач залишив поза увагою те, що температура кристалізації бітуму, визначена за методом ASTM D 938, (рівнозначний методу ISO 2207) є не нижче 30 °C. Однак згідно листа СТОВ "ЛЛК-Нафтан" від 09.10.2017 (на який також посилається відповідач), та висновку від 12.11.2018 №142005701-1089 температура кристалізації вказаної суміші за методом ASTM D 938, (рівнозначний методу ISO 2207) не визначається. Її показники також відсутні у висновку №142005701-1091. Інші характеристики, які використав відповідач для прийняття оскаржуваного рішення, є схожими тому, що у суміші мастичній бітумній нафтовий дорожній бітум марки 70/100 становить (не менше 70%). Крім того, товариство відмічає, що попередні партії аналогічного товару, які ввозились протягом року, розмитнювалися виключно за кодом НОМЕР_2. Таким чином, товариство вважає, що зміна митним органом коду УКТЗЕД без належних на те підстав є протиправною та порушує Конвенцію про Гармонізовану систему опису і кодування товарів.
Ухвалою суду від 11.02.2019 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
28.02.2019 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив (а.с. 182-193), у якому митниця зазначає, що фактичний показник температури застигання імпортованого товару становить 36 °C, що відповідає товарній підкатегорії НОМЕР_1 УКТЗЕД й відповідає температурі кристалізації бітуму та є не нижче 30 °C. Отже, на думку митниці, доводи позивача щодо неврахування контролюючим органом всіх показників товарної позиції 2713 УКТЗЕД є надуманими, необґрунтованими й такими, які відповідають фактичним обставинам справи. Також, митниця вказує, що метод ASTM D1189 (відмінений у 1979 році, без відповідного методу EN/ISO у наявності) під час проведення досліджень проб товару не застосовувався. Згідно з поясненнями до товарної позиції 2715 УКТЗЕД індекс пенетрації для бітумінозної суміші, визначений за методом EN 1426 повинен становити не менш ніж 400 за температури 25 °C. Однак, згідно з висновком №142005701-1089, товаросупровідними та комерційними документами індекс пенетрації визначений за методом EN 1426 становить менше 400 за температури 25 °C.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши вступне слово представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
28.04.2017 між ТОВ "Приватбудіндустрія" (покупець) та компанією СТОВ "ЛЛК-НАФТАН" (211440, м. Новополоцк, Вітебська область, Республіка Білорусь) (продавець) укладено контракт №34/320 на поставку товару, кількість, асортимент, вартість та умови і строк поставки яких визначаються в Додаткових угодах до даного Контракту (а.с. 34-39).
04.07.2018 між ТОВ "Приватбудіндустрія" (покупець) та компанією СТОВ "ЛЛК-НАФТАН" (продавець) укладено додаткову угоду №15 до вказаного контракту на поставку згідно правил Інкотермс - 2000 на умовах DAF (кордон РБ/Україна) суміші мастичної бітумної вартістю 195,00 євро за 1 тону (а.с. 40).
З метою митного оформлення товару - суміші мастичної бітумної у кількості 128754 кг, отриманої за контрактом від 28.04.2017 №34/320, з урахуванням додаткової угоди від 04.07.2018 №15, 08.10.2018 ТОВ "Приватбудіндустрія" подано до митного оформлення митну декларацію №UA806050/2018/111315 на товар "суміш мастична бітумна" (а.с. 82-83) з доданими до неї:
- контрактом від 28.04.2017 №34/320 (а.с. 34-39);
- додатковою угодою від 04.07.2018 №15 (а.с. 40);
- рахунками-фактурою (інвойсами) від 24.09.2018 №ЛЛК000202 та від 26.09.2018 №ЛЛК000204-1 (а.с. 84-85);
- накладною від 27.09.2018 №21663935 та від 28.09.2018 №21663941 (а.с. 86-87);
- сертифікатами про проходження товару, форми СТ-1 BYUA8502182501 від 24.09.2018, СТ-1 BYUA8502184404 від 26.09.2018 (а.с. 89-90);
- платіжними дорученнями в іноземній валюті від 12.09.2018 та від 14.09.2018 (а.с. 46-47);
- паспортом на суміш мастичну бітумну від 23.09.2018 №2865 (а.с. 91);
- копіями митних декларацій країни відправлення від 24.09.2018 №07242/240918/0014978 та від 26.09.2018 №07242/260918/0015128 (а.с. 92-93);
- листом СТОВ "ЛЛК-НАФТАН" від 24.05.2017 №873 (а.с. 96);
- листом СТОВ "ЛЛК-НАФТАН" від 16.05.2017 №825 (а.с. 97);
- актом експертизи торгово-промислової палати від 10.05.2018 №806/2 (а.с. 50-52).
У графі 31 митної декларації ТОВ "Приватбудіндустрія" здійснено опис товару, де зазначено, що це суміш мастична бітумна - 128754 кг, являє собою густу в'язку рідину чорного кольору з запахом нафтопродуктів, до складу якої входить аліфатичні вуглеводні, карбонати, сульфонати, сполуки кальцію, кремнію, натрію, тощо на основі нафтового бітуму марки 70/100 (не менше 70%) та наповнювача - концентрату кальцієвих сполук (не більше 30%). Використовується в якості компонента для приготування дорожніх мастик, які використовуються для гарячого заповнення тріщин в асфальтобетонних покриттях автомобільних доріг і аеродромів без застосуванням грунтовок, в цементно-бетонних покриттях автомобільних доріг і аеродромів із застосуванням грунтовок для різних дорожньо-кліматичних зон. Не містить в своєму складі будь-яких розчинників, не є антикорозійною мастикою.
У графі 33 митної декларації №UA806050/2018/111315 ТОВ "Приватбудіндустрія" зазначено код товару НОМЕР_2, за яким в УКТЗЕД визначено суміші бітумінозні на основі природного асфальту або природного бітуму, нафтового бітуму, мінеральних смол чи пеку мінеральних смол (наприклад, бітумінозні мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття):- інші.
Відповідачем проведено митний огляд товару та відібрано зразки для лабораторних досліджень (а.с. 194-195).
На лист-звернення Полтавської митниці від 08.10.2018 №70/16-70-61 (а.с. 194) Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції департаменту податкових та митних експертиз ДФС з метою встановлення характеристик визначальних для класифікації товару та перевірки задекларованої митної вартості проведено експертне дослідження та складено висновок від 12.11.2018 №142005701-1089 (а.с. 29-30), відповідно до якого пробу ідентифіковано як непрозору нерухому речовину чорного кольору, яка за хімічними властивостями являє собою суміш аліфатичних вуглеводнів, ароматичних сполук, неорганічного наповнювача (неорганічні сполуки кальцію, сірки, магнію). Зольність (неорганічний залишок) після спалювання та прокалювання проби становить 6,93 мас.%. Температура застигання, становить + 42 °C. Густина проби за температурою 70 °C становить 1042,1кг/м3. Пенетрація (метод голки) проби при температурі 25 °C становить 138 од. Зазначено, що результати отримані в ході дослідження даної проби товару не суперечать інформації, зазначеній в гр. 31 МД №UA806050/2018/111315 від 08.10.2018, в частині "до складу якої входять аліфатичні вуглеводні".
Даний висновок став підставою для прийняття відповідачем рішення про визначення коду товару від 14.11.2018 №КТ-UA806000-0056-2018, згідно якого у графі 33 митної декларації №UA806050/2018/111315 від 08.10.2018 код за УКТЗЕД НОМЕР_2 змінено на код НОМЕР_1 (а.с. 28).
У зв'язку з прийняттям рішення про визначення коду товару продовження здійснення митного оформлення МД №UA806050/2018/111315 стало неможливим, у зв'язку з чим декларанту надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806050/2018/00469 (а.с. 101-102).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем рішення про визначення коду задекларованого товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 69 Митного Кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Згідно частини сьомої статті 69 Митного Кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Із наведених положень слідує, що: класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант; орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією; орган доходів і зборів може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.
Класифікація товару здійснюється відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток, додаткових приміток до груп товарів, передбачених Законом України "Про Митний тариф України", Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.
Аналіз наведених правових актів свідчить, що вони чітко регулюють правила визначення коду товару. Відповідно, чіткими є ознаки діянь, які можуть кваліфікуватися як порушення таких правил. Ці ознаки не залишають місця для адміністративного розсуду при вирішенні органом доходів і зборів питання, чи допустив декларант порушення правил класифікації товару. Отже, обставини, за яких орган доходів і зборів зобов'язаний самостійно визначити код товару, є чіткими та ясними.
Як слідує з матеріалів справи, винесенню рішення передувала процедура взяття проб (зразків) товару з подальшим дослідженням їх Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції департаменту податкових та митних експертиз ДФС.
Втім, відповідно до частини п'ятої статті 69 Митного кодексу України, така процедура можлива у складному випадку класифікації товару, коли "виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо".
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 /далі - Порядок роботи відділу митних платежів/, контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Згідно з Порядком роботи відділу митних платежів декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів /пункти 1, 2 розділу ІІІ/.
Контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу /пункт 4 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів/.
Частинами першою, другою статті 356 Митного кодексу України визначено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, зокрема, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки.
Декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів /частина сьома статті 356 Митного кодексу України/.
Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику /частина сімнадцята статті 356 Митного кодексу України/.
Однак, в порушення вказаних вимог, Полтавською митницею ДФС до матеріалів справи не надано вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, про відбір проб (зразків).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 затверджено вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України.
Проте, відповідачем не доведено і документально не підтверджено існування хоча б однієї з підстав, визначених цією постановою, для проведення огляду імпортованих товарів.
Поряд з цим, як встановлено зі змісту висновку Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції ДПМЕ ДФС від 12.11.2018 №142005701-1089, в якості підстави направлення запиту до ДПМЕ ДФС (пункт 8 висновку) відповідачем зазначено статтю 356 Митного кодексу України (а.с. 29 зі звороту).
Водночас, випадки, у яких митний орган наділений правом відбирати проби (зразки) товару в рамках процедур митного контролю та митного оформлення чітко регламентовані частиною першою статті 356 Митного кодексу України.
Згідно вичерпного переліку до таких випадків належать взяття проб (зразків) товару з метою встановлення характеристик, визначальних для:
1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;
2) перевірки задекларованої митної вартості товарів;
3) встановлення країни походження товарів;
4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин;
5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність;
6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Разом з тим, відповідачем не конкретизовано, яка саме підстава, зазначена в частині першій статті 356 Митного кодексу України, зумовила відібрання зразків.
Приписи статті 356 Митного кодексу України не передбачають виключень із правила обов'язковості письмового вмотивованого рішення щодо необхідності взяття проб (зразків) товарів.
Залучена відповідачем до матеріалів справи копія листа-звернення для отримання дозволу на відбір проб (зразків), у якому зазначена підстава для проведення досліджень: встановлення характеристик товару, визначальних для подальшої класифікації товару, з резолюцією начальника митного поста, не може вважатися письмовим вмотивованим рішенням у розумінні статті 356 Митного кодексу України.
Суд зауважує, що ані у відзиві на позов, ані у додаткових поясненнях та запереченнях на відповідь на відзив відповідач не вказав вмотивованих обґрунтувань стосовного того, які ж саме суперечності виникли при перевірці відомостей про товар та код товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах та стали підставою для відібрання зразків.
Таким чином, ініціюючи проведення досліджень, митниця не обґрунтувала питання щодо суті суперечностей у тлумаченні положень УКТЗЕД, які начебто виникли при застосуванні їх до характеристик заявленого позивачем товару "суміш мастична бітумна" та стали підставою для прийняття спірного рішення.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про те, що Полтавською митницею ДФС не наведено підстав для проведення митного огляду та відбору проб спірного товару позивача, як і не надано документального підтвердження наявності та законності прийняття рішення про відбір проб (зразків) відповідно до положень статті 356 Митного кодексу України.
Щодо правомірності визначення відповідачем у спірному рішенні коду товару, заявленого позивачем до митного оформлення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 67 Митного кодексу Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
Згідно з частиною другою статті 67 зазначеного Кодексу в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Частиною третьою статті 67 Митного кодексу України встановлено, що для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Відповідно до частини четвертої статті 67 наведеного Кодексу структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Згідно з частиною першою статті 68 цього ж Кодексу ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД /частина друга статті 69 Митного кодексу України/.
Відповідно до частин третьої-п'ятої статті 69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Частиною шостою статті 69 зазначеного Кодексу передбачено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Відповідно до частини сьомої статті 69 цього ж Кодексу рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер /частина восьма статті 69 Митного кодексу України/.
Відповідно до Указу Президента України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" від 17.05.2002 №466/2002 /далі - Указ №466/ Україна приєдналась до вказаної системи.
Згідно з пунктом "а" статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 /далі - Порядок №428/.
Відповідно до пункту 3 Порядку №428 УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Згідно з пунктом 6 Порядку №428 пропозиції щодо внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із змінами, що вносяться Всесвітньою митною організацією до Гармонізованої системи, а також Європейським Союзом до Комбінованої номенклатури, надсилаються Держмитслужбою до Мінфіну для їх опрацювання та подання Мінекономрозвитку з метою врахування під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Митного тарифу України.
Відповідно до пункту 12 Порядку №428 пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.
Згідно розділу V Закону України від 19.09.2013 №584-VII "Про митний тариф України" /далі - Закон №584-VII/ "Мінеральні продукти" в групу 27 включено "Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні".
На час прийняття спірного рішення Пояснення до УКТ ЗЕД були затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.
У відповідності до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, до товарної позиції 2715 включаються: сумiшi бiтумiнознi на основi природного асфальту або природного бiтуму, нафтового бiтуму, мiнеральних смол чи пеку мiнеральних смол (наприклад, бiтумiнознi мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття).
Товарна підпозиція НОМЕР_2 охоплює інші сумiшi бiтумiнознi на основi природного асфальту або природного бiтуму, нафтового бiтуму, мiнеральних смол чи пеку мiнеральних смол (наприклад, бiтумiнознi мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття).
В додаткових поясненнях до товарної позиції зазначено, що зазначені бітумінозні суміші мають такі розпізнавальні характеристики:
- Індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом EN 1426, не менш як 400 за температури 25 °C,
- залишок дистиляції, одержаний за пониженого тиску методом ASTM D 1189 (відмінений у 1979 році, без відповідного методу EN/ISO у наявності), не менш як 60 мас. %, а індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом EN 1426, менш як 400 за температури 25 °C.
В свою чергу товарна підпозиція НОМЕР_1 (встановлена рішенням митниці) встановлюється для бітуму нафтового.
При цьому цей продукт має такі характеристики:
1. Температура кристалізації, визначена за методом ASTM D 938, (рівнозначний методу ISO 2207) не нижче 30°C;
2. Густина не менш як 0,942 г/см3 за температури 70 °C за методом EN ISO 12185;
3. Індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом EN 1426, менш як 400 за температури 25 °C.
Таким чином, визначальним при віднесення товару до бітуму нафтового або до сумішi бітумінозної є різні характеристики цих продуктів, які встановлюються за допомогою методів їх дослідження та обумовлюють сферу їх застосування.
Більш того, в розумінні вказаних приміток віднесення продукту до товарної підпозиції НОМЕР_1 "бітум нафтовий" за приписами Закону №584-VII можливе виключно за умови якщо його характеристики визначені саме за міжнародними методами ASTM D 938, (рівнозначний методу ISO 2207), EN ISO 12185 та EN 1426.
Як вбачається із висновку Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції ДПМЕ ДФС, для визначення характеристик для класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1 експертом застосовувались наступні методи дослідження (підпункт 2 пункту 11 Висновку):
- визначення функціональних груп та будови речовини за допомогою ІЧ-спектроскопії на приладі HazMatID 360 зав. №036021011Р;
- визначення температури застигання згідно ASTM D 938 на приладі УТЗ 60 М, зав.№72;
- визначення пенетрації за допомогою приладу пенетрометра ПНУ-2, зав. №056;
- визначення густини за допомогою набору ареометрів АОН-1.
Методи, що мають обов'язково застосовуватись для визначення вказаних характеристик - EN ISO 12185 та EN 1426 в даному висновку експертом взагалі не зазначені, як такі, що застосовувались при дослідженні проб товару "суміш мастична бітумна".
Таким чином, доводи відповідача про отримані характеристики спірного товару за результатами досліджень не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони визначені без застосування обов'язкових методів.
З огляду на викладене, на переконання суду, дослідження визначення характеристик ввезеної позивачем суміші мастичної бітумної проводилося експертом без дотримання вимог Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, хоча навіть сам відповідач у відзиві на позов вказував про необхідність застосування до визначення характеристик категорій товарів у підпозиціях НОМЕР_2 та НОМЕР_1 вимог, передбачених цими Поясненнями.
Відтак, висновок Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції ДПМЕ ДФС від 12.11.2018 №142005701-1089 по суті не може являтися належним доказом неправильності заявленого позивачем коду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що проведене експертне дослідження не спростовує правильності визначення декларантом коду товару та не містить жодних тверджень, які б надавали право митному органу самостійно визначити інший код УКТЗЕД.
Водночас, згідно висновку експертного товарознавчого дослідження №2263, складеного 21.12.2018 судовим експертом сектору товарознавчих досліджень Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3 (а.с. 123-126), заявленому до митного оформлення товару відповідають товарні характеристики групи 27, товарної позиції 2715 код НОМЕР_2 (суміші бітумінозні на основі природного асфальту або природного бітуму, мінеральних смол чи пеку мінеральних смол - наприклад, бітумінозні мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття): інші, згідно довідника УКТЗЕД України 2018 р. При цьому, формуючи такий висновок судовий експерт також враховував результати досліджень, викладених у висновку від 12.11.2018 №142005701-1089 Департаменту податкових та митних експертиз, які жодним чином не спростовують класифікацію за вказаним кодом УКТЗЕД.
Також згідно висновку експертного дослідження від 07.12.2018 №В-2006 Полтавської торгово-промислової палати (а.с. 122) суміш мастична бітумна повинна класифікуватися за кодом УКТЗЕД 2715 000091.
Поряд з цим, суд зауважує, що надані позивачем документи постачальника товару, подані митному органу разом з митною декларацією №UA806050/2018/111315, у тому числі:
- сертифікати про проходження товару, форми СТ-1 BYUA8502182501 від 24.09.2018, СТ-1 BYUA8502184404 від 26.09.2018 (а.с. 89-90);
- паспорт на суміш мастичну бітумну від 23.09.2018 №2865 (а.с. 91);
- копії митних декларацій країни відправлення від 24.09.2018 №07242/240918/0014978 та від 26.09.2018 №07242/260918/0015128 (а.с. 92-93);
- лист СТОВ "ЛЛК-НАФТАН" від 24.05.2017 №873 (а.с. 96);
- лист СТОВ "ЛЛК-НАФТАН" від 16.05.2017 №825 (а.с. 97);
- акт експертизи торгово-промислової палати від 10.05.2018 №806/2 (а.с. 50-52)
та наявна в них інформація жодним чином не спростовані відповідачем та його висновком відомчого експертного дослідження від 12.11.2018.
Крім того, судом враховано те, що попередні партії аналогічного товару, які ввозились протягом року, розмитнювалися виключно за кодом НОМЕР_2, що підтверджується наданими позивачем митними деклараціями за 2018 рік (а.с. 129-138). Тобто, вказане свідчить про порушення відповідачем принципу "належного урядування", викладеного у практиці Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи спір, суд вважає за доцільне виходити із суті класифікації спірного товару за кодом УКТЗЕД. При цьому, суд враховує, що товарна позиція НОМЕР_2, на застосуванні якої наполягає позивач, включає "інші суміші бітумінозні", що відповідає товарній позиції 2715 (суміші бітумінозі), тоді як товарна позиція НОМЕР_1, на застосування якої наполягає митний орган, встановлюється для "бітуму нафтового".
Є очевидною та обставина, що бітумінозні суміші та бітум мають різні призначення. Разом з тим, митний орган, заперечуючи проти застосування до спірного товару товарної позиції 2715, жодним чином не спростував задекларованої позивачем інформації щодо того, що спірний товар є сумішшю, а не бітумом.
При цьому, посилання представника відповідача на те, що задекларований рівень пенетрації визначений за методом EN 1426 складає < 400, що свідчить про неможливість застосування товарної позиції 2715 судом відхиляються, оскільки додаткові пояснення до товарної позиції НОМЕР_2 передбачають можливість рівня пенетрації за методом EN 1426 менше 400.
ВІдповідач, наполягаючи на тому, що в товаросупровідних документах не визначено точного співвідношення бітуму та інших складових, по-перше, не спростував складу бітумінозної суміші (70/100), задекларованої позивачем, у тому числі і за допомогою експертної установи, а по-друге, не зміг пояснити суду, яким чином зміна співвідношення бітуму та інших сполук у бітумінозній суміші може вплинути на її класифікацію згідно УКТЗЕД.
За викладених обставин, Полтавська митниця ДФС, як суб'єкт владних повноважень, не довела суду правомірності оскаржуваного рішення про визначення коду УКТЗЕД задекларованого позивачем товару.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог товариства про визнання протиправними та скасування рішення Полтавської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA806000-0056-2018 від 14.11.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806050/2018/00469.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" (АДРЕСА_1, 39600, ідентифікаційний код 33434992) до Полтавської митниці ДФС (вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код 39421072) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA806000-0056-2018 від 14.11.2018.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806050/2018/00469.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС (вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код 39421072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудіндустрія" (АДРЕСА_1, 39600, ідентифікаційний код 33434992) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3524,00 грн (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12 березня 2019 року.
Суддя ОСОБА_4