10.2.4
Іменем України
12 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4400/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К. Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. СУТЬ СПОРУ
1. 22 грудня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Лисичанську), з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в м. Лисичанську від 31.08.18 № 6714/02-33 щодо перерахування пенсії позивачу, як інваліду війни ІІІ (третьої) групи;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії, починаючи з 04.07.2018, як інваліду війни III (третьої) групи, з урахуванням розміру пенсій по інвалідності, яка становить 60 (шістдесят) процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), згідно п. а ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач відповідно до рішення (протоколу) № 480 від 20.02.2018 Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, є особою, яка отримала захворювання у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 14 травня 2018 року Управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, позивачу було надано статус (посвідчення серії НОМЕР_4) інваліда ІІІ групи з правом на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. 04 липня 2018 року, реалізуючи своє право на соціальний захист, позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську із заявою про перерахунок розміру пенсійного забезпечення, які передбачені діючим законодавством для інвалідів війни ІІІ (третьої) групи. 31 серпня 2018 року, рішенням УПФУ в м. Лисичанську № 6714/02-33, позивачу, як інваліду війни ІІІ (третьої) групи була встановлена пенсія у розмірі 2817,72 грн. Однак, при детальному вивченні вищевказаного рішення про перерахунок пенсії, в частині розрахунків та встановлення розміру пенсії по інвалідності, як інваліду-війни 3 (третьої) групи, позивачем було встановлено порушення, з боку відповідача при здійсненні розрахунку пенсії, а саме: відповідач взяв для обрахунку загальний процент розрахунку пенсії від заробітку у розмірі 40 процентів, який передбачений для інших осіб з інвалідністю III групи, замість 60 відсотків для осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи.
3. З посиланням на пункт «а» частини першої ст. 20, пункт «а» частини першої ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач вважає рішення УПФУ в м. Лисичанську від 31.08.18 № 6714/02-33 про перерахунок пенсії протиправним та таким, що порушує його права.
4. Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а. с. 29-30). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на підставі особистої заяви від 14.05.2018 позивачу з травня 2018 року призначена пенсія по інвалідності III групи, яка призначена з 06.03.2018, згідно ст. 18 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» при загальному стажі роботи 16 років 7 міс. 22 дні. Стаж зараховано 31.03.2012 згідно сплати внесків до УПФУ, із заробітку, розрахованого з 01.03.1985 по 30.06.1992 та згідно даних персоніфікованого обліку з 01.03.2005 по 31.03.2012. Період з 01.10.2005 по 31.08.2008 ( 31 міс.) було вилучено з розрахунку при оптимізації заробітної плати, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізацїї - 1.12252. Група інвалідності III призначена з 06.03.2018. Виписка з акту огляду МСЕК до довідки серії АВ № 0973239 видана 13.03.2018. Тобто вже пройшов великий час після проходження військової служби. 04.07.2018 позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську з заявою про зміну надбавки та надав копію посвідчення № 014260 інваліда війни ІІІ групи. Розпорядженням УПФУ в м. Лисичанську від 20.07.2018 № 204161, проведено перерахунок пенсії позивача з 04.07.2018 та нараховано до пенсії підвищення службовцю армії, виконуючого службовий обов'язок у розмірі 363,00 грн та щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття інваліду війни у розмірі 40,00 грн. Після чого розмір пенсії позивача склав 2817,72 грн. Таким чином, відповідач вважає, що законних підстав для задоволення позовних вимог немає.
5. Ухвалою від 26 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви (а. с. 13).
6. Ухвалою від 14 січня 2019 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 1-2).
7. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 112, 113). Сторони просили розгляд справи проводити за їх відсутності (а. с. 103, 105).
8. Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження
ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 (а. с. 19-20).
10. Позивач є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача (а. с. 31-83).
11. ОСОБА_1 має статус ветерана війни - учасника бойових дій, відповідно до посвідчення від 08.06.2000 серія НОМЕР_3 (а. с. 107).
12. З витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 20.02.2018 № 480 вбачається, що захворювання ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
13. Відповідно до інформації, зазначеній в довідці до акту медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 13.03.2018 серія АВ № 0973239 позивачу встановлена третя група інвалідності з 06.03.2018 , причиною інвалідності зазначено - захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а. с. 97).
14. Згідно посвідчення від 14.05.2018 серія НОМЕР_4, позивач має статус ветерана війни - інваліда війни третьої групи (а. с. 98).
15. 04 липня 2018 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, до заяви додав копію посвідчення від 14.05.2018 серія НОМЕР_4 (а. с. 68, 69).
16. Розпорядженням УПФУ в м. Лисичанську від 20.07.2018 № 204161, проведено перерахунок пенсії позивача з 04.07.2018, процент розрахунку пенсії від середнього заробітку - 40 (а. с. 67).
17. Листом УПФУ в м. Лисичанську від 31.09.2018 № 6714/02-33 відповідач повідомив позивача про результати розгляду його заяви щодо перерахунку пенсії. З даної відповіді вбачається, що відповідач взяв для обрахунку пенсії позивача процент розрахунку пенсії у розмірі 40 процентів, який передбачений для інших осіб з інвалідністю III групи.
18. Спірним питанням цієї справи є правомірність розрахунку пенсії позивача.
ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
19. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості (ст. 46 Конституції України).
20. Згідно частини 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
21. Європейська соціальна хартія (переглянута), яка набрала чинності для України 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
22. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року
№ 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів (Стаття 1-1).
23. Пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства (стаття 18 Закону № 2262-XII).
24. Відповідно до статті 20 Закону № 2262-XII, залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії:
а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
25. Статтею 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (Далі - Закон № 3551-XII), визначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
26. До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа (ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII):
1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;
4) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних:
- у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період;
- від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
- під час виконання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання.
5) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю із зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;
6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;
7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах;
8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років і стали особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
10) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі - Революція Гідності), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року.
27. Згідно частини першої статті 21 Закону № 2262-XII, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
28. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
29. Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
30. В рамках адміністративного судочинства (ст. 4 КАС України):
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
31. Судом встановлено, що ОСОБА_1, має статус ветерана війни - учасника бойових дій, ветерана війни - інваліда війни третьої групи.
32. Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв підтверджено, що захворювання ОСОБА_1 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
33. Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, оскільки його інвалідність пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Отже пенсія позивачу має бути призначена як інваліду внаслідок війни III групи з розрахунку 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), відповідно до пункту «а» частини першої статті 21 Закону № 2262-XII.
34. З матеріалів справи вбачається, що перерахунок пенсії позивачу відповідно до його заяви від 04.07.2018 проведено на підставі розпорядження УПФУ в м. Лисичанську від 20.07.2018 № 204161 (а. с. 67).
35. Оскільки судом встановлено, що перерахунок пенсії позивачу проведено не у спосіб, визначений законом, то розпорядження УПФУ в м. Лисичанську 20.07.2018 № 204161 є протиправним та підлягає скасуванню.
36. Під ефективним засобом (способом) захисту прав позивача необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
37. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З метою ефективного захисту прав позивачки, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
38. Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження УПФУ в м. Лисичанську від 20.07.2018 № 204161 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача як інваліда внаслідок війни III групи з розрахунку 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), згідно пункту «а» частини першої статті 21 Закону № 2262-XII з дати звернення з заявою про перерахунок пенсії, тобто з 04.07.2018.
39. Що стосується вимоги позивача про визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в м. Лисичанську від 31.08.2018 № 6714/02-33, суд зазначає, що лист відповідача від 31.08.2018 № 6714/02-33 має інформативний характер та не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України.
40. З урахуванням обраного судом способу захисту прав позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
41. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 20.07.2018 № 204161 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 04 липня 2018 року.
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця ім. В. Сосюри, будинок 347, код ЄДРПОУ 21792407) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) як інваліду внаслідок війни III (третьої) групи з розрахунку 60 (шістдесят) процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку), згідно пункту «а» частини першої статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з дати звернення з заявою про перерахунок пенсії, тобто з 04 липня 2018 року.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Ю. Широка