справа № 1.380.2019.001073
про відмову у відкритті провадження
в адміністративній справі
11 березня 2019 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській про визнання постанови про стягнення виконавчого збору такою, що не підлягає виконанню,
07.03.2019 в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду надійшла поштою позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) до Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Залізничний ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області) з вимогою визнати такою, що не підлягає виконанню постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 53718322 від 26.06.2018 в сумі 144376,56 грн., а також повернути стягнутий на виконання цієї постанови виконавчий збір в сумі 36000 грн. Матеріали позовної заяви скеровано до суду поштою 26.02.2019.
Зі змісту позовної заяви та доданих документів суддя з'ясував таке:
Залізничний районний суд м. Львова 19.12.2016 прийняв заочне рішення № 161/6131/16-ц, яким повністю задовольнив позов публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1, стягнув 1443765,59 грн. (55710,50 дол.США, що в еквіваленті становить 1403955,13 грн. боргу по кредитному договору та процентах, 18474,02 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту).
Згідно відмітки на цьому рішенні суду, таке набрало законної сили 13.03.2017, а 14.03.2017 на його примусове виконання видано виконавчий лист.
10.04.2017 державний виконавець Залізничного ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області прийняв постанову ВП № 53718322 про відкриття виконавчого провадження.
26.06.2018 державний виконавець Залізничного ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області на підставі пункту першого частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» прийняв постанову ВП № 53718322 про повернення виконавчого документа стягувачу (за заявою стягувача).
Того ж дня 26.06.2018 державний виконавець прийняв постанову ВП № 53718322 про стягнення виконавчого збору, на підставі статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» постановив стягнути з боржника (ОСОБА_1) виконавчий збір в розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, передано стягувачу за виконавчим документом, що становить 144376,56 грн. 30.07.2018 державний виконавець Залізничного ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області прийняв постанову ВП № 56874076 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цієї постанови.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Залізничний районний суд міста Львова 14.01.2019 прийняв ухвалу № 161/6131/16-ц, якою поновив строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення та скасував заочне рішення Залізничного районного суду міста Львова від 19.12.2016 у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
14.02.2019 представник позивача звернувся до Залізничного ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області із заявою. В цій заяві повідомив про скасування Залізничним районним судом міста Львова заочного рішення від 19.12.2016, у зв'язку з цим просив скасувати постанову ВП № 53718322 від 26.06.2018 про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення витрат виконавчого збору, завершити виконавчі провадження та повернути стягнуті на виконання цих постанов кошти.
22.02.2018 державний виконавець скерував адвокату позивача лист № 4865, повідомив про відсутність підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, повернення стягнутих коштів.
ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що заочне рішення Залізничного районного суду міста Львова від 19.12.2016 щодо стягнення з нього кредиторської заборгованості в сумі 1443765,59 грн. скасоване, тому просить окружний адміністративний суд визнати постанову ВП № 53718322 від 26.06.2018 про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 144376,56 грн. (1443765,59 грн.*10%) такою, що не підлягає виконанню. Правовою підставою такої вимоги ОСОБА_1 вказує положення пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та частини перша, друга статті 374 КАС України.
Вирішуючи питання про юрисдикцію цієї справи суд керується такими нормами права:
відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням, наведеним в статті 4 КАС України:
- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт перший частини першої);
- публічно-правовий спір - спір, у якому:
* хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
* хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
* хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт другий частини першої);
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За змістом частин першої, другої статті 374 КАС України суд (окружний адміністративний суд або місцевий загальний суд як адміністративний суд), який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до частини третьої статті 373 КАС України виконавчими документами в адміністративному судочинстві є виконавчі листи, а також ухвали суду (у визначених цим Кодексом випадках).
Отже, адміністративний суд наділений повноваженнями розглянути питання про визнання виданого ним виконавчого документу (виконавчого листа чи ухвали суду) таким, що не підлягає виконанню. До юрисдикції адміністративного суду не віднесено вирішення питання про визнання таким, що не підлягає виконанню, рішення інших органів (посадових осіб).
Водночас слід зауважити, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) визначено в розділі VІ Цивільного процесуального кодексу України «ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ)» (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Частиною другою цієї статті визначено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд враховує, що постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 144376,56 грн. винесена в межах виконавчого провадження, відкритого з метою примусового виконання заочного рішення Залізничного районного суду міста Львова від 19.12.2016 про стягнення кредиторської заборгованості в сумі 1443765,59 грн. на підставі виданого цим судом виконавчого листа. З огляду на це питання судового контролю за примусовим виконанням цього рішення суду, серед іншого і визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, належить до юрисдикції суду, котрий видав такий виконавчий документ. Отже, це питання може бути вирішене Залізничним районним судом м. Львова в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 241, 243, 248, 256, 294, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суддя -
відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській про визнання постанови про стягнення виконавчого збору такою, що не підлягає виконанню.
Роз'яснити позивачу його право на звернення з цим позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Москаль Р.М.