Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 лютого 2019 р. Справа№200/12305/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами загального судового провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 13а) до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171919, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, 72а) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнту середнього заробітку 1,50784 та зобов'язання зробити перерахунок пенсії з використанням індивідуального коефіцієнту середнього заробітку 2,20.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що найбільш вигідним для розрахунку коефіцієнту є період з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року. На даний час, позивач зазначає, що Пенсійним фондом для розрахунку пенсії взятий індивідуальний коефіцієнт середнього заробітку 1,50784. Вважає, що відповідач діяв неправомірно, а тому просить зобов'язати провести перерахунок пенсії з використанням індивідуального коефіцієнту середнього заробітку 2,20 та виплатити заборгованість по пенсії, з моменту призначення пенсії по день призначення, з урахуванням виплаченої пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року дану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.01.2019 року розгляд справи призначено за правилами загального провадження на 13.02.2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2019 року закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено на 27.02.2019 року.
Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що із періоду, за який враховується зарплата для обчислення пенсії, Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” дає змогу виключити періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів отримання допомоги по безробіттю незалежно від перерв, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі становлять не більш як 10 % тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі, а саме до оптимізації індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії складає 1,22773, після оптимізації - 1,50784.
Середньомісячний заробіток позивача з урахуванням індивідуального коефіцієнта складає: 1,50784*5377,90 (середній заробіток за два попередні роки з моменту звернення (2016, 2017) = 8109,01 грн.
Основний розмір пенсії за віком складає: 0,26833 (коефіцієнт стажу) * 8109,01 грн. = 2175,89 грн.
Заробітна плата позивача для розрахунку пенсії врахована за період роботи з 01.06.1988 року по 31.12.1992 року згідно даних СПО з 01.07.2000 року по 31.01.2013 рік, кількість місяців заробітної плати для розрахунку пенсії складає 133 місці, тобто періоди, які просить включити в розрахунок позивача вже включені управлінням.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Згідно даних пенсійної справи позивач отримує пенсію за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Загальний стаж трудової діяльності складає 26 років 10 місяців 20 дні. Стаж враховано по 19.01.2013 року.
В матеріалах справи наявна відповідь Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.08.2018 року.
Відтак, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,00 складає: 0,26833.
26 років * 12+11 місяців * 1,00:12/1%=0,26833.
Заробітна плата для розрахунку пенсії врахована за період роботи з 01.06.1988 року по 31.12.1992 року та згідно даних СПОВ з 01.07.2000 року по 31.01.2013 року, кількість заробітної плати для розрахунку пенсії складає 133 місяців.
Середньомісячний заробіток з урахуванням індивідуального коефіцієнта 1,50784 склав: 1,50784 * 5377,90 грн.(середній заробіток за 2 попередні роки за 2016, 2017 року) = 8109,01 грн.
Основний розмір пенсії за віком складає: 0,26833*8109,01 грн.=2175,89 грн.
Основний розмір пенсії за віком з 08.03.2018 року складає: 2175,89 грн.
Позивач не погоджуючись з розміром індивідуального коефіцієнту середнього заробітку (1,50784) з посиланнями на ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” звернувся до суду з даним позовом.
Індивідуальний коефіцієнт заробітку розраховано із врахуванням оптимізації - 1,50784 (відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " можливо виключати період до 60-ти календарних місяців страхового стажу з врахуванням будь-яких періодів отримання допомоги по безробіттю незалежно від перерв та будь-якого періоду страхового стажу підряд, за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більше як 10% тривалості страхового стажу. Порядок оптимізації набрав чинності з 01.07.2013 і застосовується по даний час.
Згідно наданих представником відповідача пояснень, вбачається, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії позивача до оптимізації індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії складав 1,22773, після оптимізації - 1,50784.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
Згідно з ст. 24 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Підставою для обчислення страхового стажу є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до запровадження цієї системи - трудова книжка працівника. Отже, до 31.12.2003 стаж зараховується згідно записів трудової книжки, а з 01.01.2004 - відповідно до даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Під час перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням страхового стажу та врахуванням заробітку після призначення пенсії в деяких випадках відбувається збільшення заробітної плати, з якої обчислюють пенсію, відповідно, розмір пенсії підвищується, але при цьому знижується коефіцієнт заробітної плати.
Пенсіонер, звертаючись в органи Пенсійного фонду, самостійно приймає рішення щодо варіантів здійснення перерахунку пенсії: тільки з урахуванням страхового стажу чи водночас з урахуванням і стажу, і заробітної плати після призначення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов'язані з веденням обліку.
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону з якої обчислюється пенсія у гривнях, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати розраховується, як сума коефіцієнтів заробітної плати поділити на кількість місяців заробітної плати для розрахунку пенсії.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Ч 3 п. 1 ст. 40 Закону № 1058 передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь» яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному' страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Відповідно даних Підсистеми призначення та виплати пенсії при розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача виключені періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі, а саме до оптимізації індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії складає 1,22773, після оптимізації - 1,50784.
Таким чином своїми діями відповідач жодним чином не звузив обсяг прав та свобод, наданих позивачу.
Суд, також зазначає, що Постановою Пенсійного фонду № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено форму заяви про призначення/перерахунок пенсії. Така форма заяви передбачає розділ наступного змісту “При призначенні пенсії прошу виключити з підрахунку заробітної плати період з ____ до ___ або провести це автоматизованим способом (непотрібне закреслити)”.
Отже, законодавець дав право особі - пенсіонеру визначити період, що підлягає виключенню з підрахунку заробітної плати, для обчислення розміру пенсії.
Судом встановлено, що після призначення пенсії позивач, звертався до пенсійного органу з заявою про призначення/перерахунок пенсії від 12.03.2018 року не зазначивши періодів, які підлягають виключення з підрахунку заробітної плати для обчислення пенсії на його думку, які заявлені у позовній заяві.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання неправомірними дії Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнту середнього заробітку 1,50784 та зобов'язання зробити перерахунок пенсії з використанням індивідуального коефіцієнту середнього заробітку 2,20 суперечать положенням Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Поряд з цим, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні “Великода проти України” від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Крім того, суд наголошує, що в контексті даної спірної ситуації після перерахунку, розмір пенсії позивача не був зменшений.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що позивачу у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд відповідно до ст. 139 КАС України вважає, що сплачена ним при зверненні до суду сума судового збору в розмірі 704, 80 грн. відшкодуванню відповідачем за рахунок бюджетних асигнувань не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 13а) до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171919, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, 72а) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Повний текст рішення складено 07.03.2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаш Г.П.