Справа № 539/257/19
Провадження № 1-кс/539/102/2019
Справа № 539/257/19
Провадження №1-кс/539/102/2019
12 березня 2019 року м. Лубни
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю : прокурора ОСОБА_3 , скаржника потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 від 25.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 12014170240001168,
ОСОБА_4 звернулась в Лубенський міськрайонний суд Полтавської області до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 від 25.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 12014170240001168.
В скарзі зазначила, що 25.11.2018 року слідчим Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 була винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12014170240001168, копію якої вона отримала лише 14.12.2018 року.
В ході кримінального провадження встановлено, що 12.09.2014 р. близько п'ятої години ранку в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 сталося загорання будинку, в ході огляду якого виявлено труп гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був власником будинку. Домоволодіння належало ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 21.12.2006 року, а тому, відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 57 СК України, даний будинок належав на праві приватної власності її сину, є особистим майном і не належить до об'єктів спільного майна подружжя. Даного листа написав її син, повідомивши свою колишню дружину про неможливість розподілу будинку. Першого листа вона отримала, а другий відправила назад від 28.02.2013 року. Згідно Лубенського суду від 15.10.2012 року, не витримавши скандалів, погроз його життю та антисанітарії він подав на розлучення, де його прохання задовольнили. З метою заволодіння майном колишня дружина стала погрожувати, ставила ультиматуми, а також 31.07.2014 року до чергової частини надійшло звернення гр. ОСОБА_7 , мешканця АДРЕСА_1 , про те, що колишня дружина, гр. ОСОБА_8 , поміняла замки, а також потрапила до будинку через вікно і викрала 5 тисяч гривень. Син знову написав заяву до міліції. Через деякий час поліція закрила справу, не розслідувавши, а як завжди відпискою, за відсутністю доказів. Також неодноразово звертався у прокуратуру з заявою на неправомірні дії дружини, але на це ніхто не звернув уваги. 28.08.2016 року слідчому ОСОБА_9 вона віддала по опису посмертний лист її сина - зошит на 96 аркушів і вільні зразки з підписами, різного формату. 26.12.2016 року у Полтавське відділення Харківського науково- дослідного інституту судових експертів ім. М.С.Бокаріуса разом з постановою надіслали передсмертну записку на 5 аркушах паперу із зошита в клітинку з вільними зразками почерку на 8 аркушах паперу.
Дані матеріали були прийняті експертною установою, виконання було доручене ОСОБА_10 . Попереднім вивченням було встановлено, що по даних матеріалах недостатньо зразків. Разом з клопотанням були повернуті зразки та зошит. 27.03.2017 року направлено клопотання про неможливість надання висновку, яке було повернуте та направлене до поліції.
Отримавши клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, за №1481 по матеріалах кримінального провадження, вона подала додаткові матеріали на 8 аркушах паперу.
З повідомлення слідчої, ОСОБА_6 , яке надала вона їй за № 9774/115/117-2018 р., де: 27.03.2018 року до СВ Лубенського ВП надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експертизи за № 1481.
05.05.2017 року слідчим була складена постанова про призначення почеркознавчої експертизи, до якої додається записка на 5-ти аркушах паперу і вільні зразки почерку ОСОБА_7 , 8 аркушів паперу формату А 4, зошит на 96 аркушів та 18 аркушів паперу різного формату, яка знаходиться на виконанні по теперішній час.
Постанову вони написали та забули відправити. Також і прокуратура запевняла її в цьому, що ведеться експертиза і контролюється.
З викладених підстав вказану постанову слідчого про закриття кримінального провадження потерпіла ОСОБА_4 вважала передчасною та незаконною, а тому прохає скасувати вищевказану постанову.
В судовому засіданні скаржник потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 вимоги скарги підтримала, прохали її задовольнити.
Прокурор проти задоволення скарги заперечує, вважає що розслідування даного кримінального провадження проведено повно, а тому підстав для скасування винесеною слідчим постанови про закриття кримінального провадження немає.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити виходячи із наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановлюється ухвала.
Слідчим суддею встановлено, що Лубенським ВН ГУН в Полтавській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12014170240001168 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.
Згідно матеріалів досудового розслідування по даному кримінальному провадженні 23.11.2018 року слідчим Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 була винесена постанова про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи під час розслідування даного кримінального провадження слідчим фактично в повному обсязі не виконано вказівки, зазначені в ухвалі слідчого судді від 08.08.2016 року, у якій зазначено, що слушним є зауваження ОСОБА_4 про необхідність призначення авторознавчої експертизи з метою з'ясування ким та в якому стані була складена посмертна записка від імені ОСОБА_7 . Водночас, з'ясування належності авторства цієї записки допомогло б відкинути або підтвердити версію про вчинення підпалу сторонніми особами з метою позбавлення ОСОБА_7 життя та про імітацію самогубства останнього.
При цьому суд вважає необгрунтованим посилання сторони обвинувачення на неможливість проведення даної експертизи, оскільки постановою слідчого від 16.12.2016 р. вказана експертиза щодо посмертної записки ОСОБА_7 була призначена.
6.1.2017 р. експертом складено клопотання про надання додаткових вихідних даних.
27.3.2017 р. експертом складено повідомлення про неможливість надання висновку експертизи.
Підставою для винесення експертом вказаних процесуальних документів стало недостатність вихідних даних для проведення почеркознавчої експертизи.
5.5.2017 р. слідчим винесено постанову щодо призначення почеркознавчої експертизи щодо посмертної записки ОСОБА_7 .
Після чого слідчим 16.11.2018 р. було допитано експерта та винесено оскаржувану постанову.
Суд вважає, що в даному випадку додаткові вихідні дані, що містяться у документах, які потерпіла надала слідчому 20.11.2018 р. та 14.11.2018 р. фактично не були предметом дослідження експертною установою, якій призначалася експертиза, а саме ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса.
Вказана експертна установа у встановленому законом порядку не складала повідомлення про неможливість надання висновку експертизи, яка була призначена постановою слідчого від 5.5.2017 р.
Таким чином, слідчим фактично винесено постанову про закриття кримінального провадження до виконання постанови слідчого про призначення експертизи, щодо проведення якої були надані вказівки в ухвалі слідчого судді 08.08.2016 року.
Крім цього, суд враховує, що саме по собі ненадання експертній установі матеріалів необхідних для проведення експертизи не є підставою вважати про неможливість надання висновку експертизи, оскільки у даному випадку слідчим має бути вжито вичерпних заходів та щодо цього у матеріалах кримінального провадження мають бути належні докази, щодо встановлення документів, які містять зразки почерку та підпису ОСОБА_7 та які є необхідними для проведення даної експертизи.
Вищевказані недоліки допущених органом досудового розслідування в межах даного кримінального провадження зумовлюють скасування постанови, що є предметом даного судового оскарження та направлення її прокуророві для організації подальшого досудового розслідування, в ході якого врахувати зазначені недоліки та дати належну оцінку зібраним по справі доказам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 25-26, 91, 303, 306, 307 КПК України,
Скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області від 23.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 12014170240001168 задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області від 23.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 12014170240001168.
Ухвалу направити Лубенському місцевому прокурору для організації досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_1