05 березня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1221/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_2;
представник позивача - ОСОБА_3;
представника відповідача - ОСОБА_4;
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказу від 04.10.2018 р. №190, припису про усунення виявлених порушень від 04.10.2018 р. №ЗК514/08/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018 р. №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-217.
В судовому засіданні позивач та представник позивача просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог законодавства України, в наказі від 04.10.2018 р. №190 не вказав мету перевірки. Позивач та представник позивача зазначали, що перевірку було проведено не уповноваженими особами, оскільки направлення на проведення перевірки було тільки у одного інспектора, однак участь у проведенні перевірки приймали ще дві посадові особи, які не надали копії направлень. Також в ОСОБА_5 інспекційного відвідування зазначено посвідчення ОСОБА_6 за №7, проте згідно інформації із сайта Держпраці посвідчення №7 належить ОСОБА_7 Позивач та представник позивача наголошували, що ОСОБА_5 інспекційного відвідування від 04.10.2018 р. №ЗК513/216/АВ, на підставі якого була прийнята оскаржувана постанова про накладення штрафу, не надавався позивачеві. Як наголошувала позивач та представник позивача, позивач здавала в оренду приміщення за адресою м. Ужгород, вул. Одеська, 11 - ФОП ОСОБА_8 та громадяни ОСОБА_9 і ОСОБА_10 працювали по цивільно-правових угодах саме у ФОП ОСОБА_8, відтак вказані громадяни не працювали на позивача. Також, позивач та представник позивача зазначали, що відповідач в порушення вимог законодавства виніс припис про усунення порушень в той самий день, в який було складено ОСОБА_5 інспекційного відвідування, при цьому були порушені права позивача щодо надання заперечень до ОСОБА_5 інспекційного відвідування. Таким чином, позивач та представник позивача наголошували, що наказ від 04.10.2018 р. №190, припис про усунення виявлених порушень від 04.10.2018 р. №ЗК514/08/АВ/П та постанова про накладення штрафу №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-217 були прийняті необґрунтовано, з порушенням вимог чинного законодавства України, без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак підлягають скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на адміністративний позов.
Представник відповідача наголошував, що згідно норм чинного законодавства України інспектор праці перед та під час проведення інспекційного відвідування не зобов'язаний надавати об'єкту відвідування направлення на проведення інспекційного відвідування та ознайомлювати з підставою проведення такого інспекційного відвідування. Представник відповідача зазначав, що відповідачем було правомірно здійснено перевірку на підставі службової записки головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших правових актів від 04.10.2018 р. щодо порушень при оформленні трудових відносин та видано наказ на проведення інспекційного відвідування, який отриманий позивачем, що підверджується її підписом. Так, представник відповідача наголошував, що інспекційне відвідування позивача здійснювалося самостійно інспектором Цапулич Н.І., інші інспектори не приймали участь у проведенні даного інспекційного відвідування, при цьому інспектори Сумара А.Ф. та Берник З.П. були включені в ОСОБА_5 інспекційного відвідування помилково та зазначений ОСОБА_5 вони не підписували. Так, в ході проведення інспекційного відвідування було встановлено, що в приміщенні в магазину "АВС" за адресою: м. Ужгород, вул. Одеська, 11, де позивач здійснює підприємницьку діяльність, були виявлені 2 особи, а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які обслуговували покупців магазину "АВС" за відсутності трудового чи цивільно-правого договору між вказаними особами та позивачем. Фактичне виконання роботи ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як працівників-продавців зафіксоване засобами фототехніки на яких чітко видно, що вони здійснюють продаж товарів. ОСОБА_4 допуску позивачем до роботи в якості продавців ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без укладення з ними трудових договорів підтверджується, також, власноручними поясненнями позивача, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, згідно яких випливає, що вказані громадяни виконували роботу продавців в магазині "АВС" у позивача замінюючи основного продавця. ОСОБА_5 інспекційного відвідування від 04.10.2018 р. був підписаний позивачем без зауважень та заперечень, а тому 04.10.2018 р. відповідачем було винесено припис про усунення виявлених порушень. Таким чином, представник відповідача наголошував, що дії посадових осіб відповідача щодо призначення та проведення інспекційного відвідування позивача є правомірними, наказ від 04.10.2018 р. №190, припис про усунення виявлених порушень від 04.10.2018 р. №ЗК514/08/АВ/П та постанова про накладення штрафу №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-21 були винесені з додержанням вимог чинного законодавства України, а отже є законними та не підлягають скасуванню.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем було видано наказ від 04.10.2018 року №190 про проведення інспекційного відвідування позивача щодо порушень при оформленні трудових відносин на підставі службової записки головного державного інспектора Цапулич Н.І. від 04.10.2018 р. (а.с. 78).
На підставі наказу від 04.10.2018 року №190 було видано направлення від 04.10.2018 року №1169 на проведення інспекційного відвідування позивача головним державним інспектором Цапулич Н.І. з метою перевірки додержання законодавства про працю щодо дотримання законодавства при оплаті праці, оформленні трудових відносин, звільненні працівників, праці неповнолітніх, робочого часу та часу відпочинку, атестації робочих місць (а.с. 84).
Результати проведеного інспекційного відвідування позивача відображені в ОСОБА_5 інспекційного відвідування №ЗК514/8/АВ від 04.10.2018 року (а.с. 86-90).
Як зазначено в ОСОБА_5 №ЗК514/8/АВ від 04.10.2018 року, в ході інспекційного відвідування було встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснює свою діяльність в магазині "АВС" за адресою: м. Ужгород, вул. Одеська, 11. При проведенні підготовчих заходів для інспекційного відвідування було виявлено 2 осіб, які обслуговували покупців магазину "АВС", а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 88).
В матеріалах справи наявне пояснення ОСОБА_10 від 04.10.2018 року про те, що вона вийшла на заміну основного працівника магазину "АВС" ФОП ОСОБА_11 (а.с. 96).
Згідно наданого пояснення від 04.10.2018 року ОСОБА_9 зазначає, що вийшла на заміну основного працівника з 04.10.2018 р. (а.с. 97).
У відповідності до наданих пояснень від 04.10.2018 року позивач зазначає, що у неї працює продавець ОСОБА_11, згідно наказу №01-ок, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не приходять постійно, а приходять на заміну, з ними трудовий та цивільно-правовий договір не укладався (а.с. 98).
ОСОБА_12 інспекційного відвідування за №ЗК514/8/АВ від 04.10.2018 року був підписаний позивачем без зауважень та заперечень на нього.
За наслідками проведеного інспекційного відвідування, результати якого відображені в ОСОБА_12 №ЗК514/8/АВ від 04.10.2018 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Цапулич Н.І. було винесено припис №ЗК 514/08/АВ/П від 04.10.2018 року про усунення виявлених порушень (а.с. 162-163).
23.10.2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області було винесено постанову за №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-217 про накладення на позивача штрафу в сумі 223380 грн. за порушення законодавства про працю, а саме: за використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин на підставі абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпПУ (а.с. 42-43).
Не погодившись із наказом про проведення інспекційного відвідування, приписом про усунення виявлених порушень та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 96 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Статтею 259 КЗпП України, встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пп. 5, пп. 49 п. 4 Положення про ОСОБА_8 управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 р. №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 18.12.2017 року №1104 затвердив перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", серед яких зазначено і Державну служба України з питань праці та її територіальні органи.
Отже на здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення не поширюються вимоги ч.5 ст.7 та ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №804/2806/17 та постанові від 22.03.2018 у справі №697/2073/17.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Згідно абз. 2 п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Відповідно до пп. 3, пп. 5 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту та за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.
Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник (п. 5 Порядку № 295).
Відповідно до службової записки головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області Цапулич Н.І. від 04.10.2018 року зазначено, що в рамках проведення 04.10.2018 року інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_13 на об'єкті здійснення її підприємницької діяльності, який знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Одеська, 11 було встановлено, що у магазині "АВС" здійснює підприємницьку діяльність позивач, яка використовує працю найманих працівників ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які повідомили, що вийшли на заміну основних працівників та трудові або цивільно-правові договори на виконання роботи продавців позивач з ними не укладала (а.с. 85).
Так, наказ на проведення інспекційного відвідування позивача від 04.10.2018 року №190 був прийнятий на підставі службової записки головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області Цапулич Н.І. від 04.10.2018 року.
Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що наказ на проведення інспекційного відвідування позивача від 04.10.2018 року №190 був прийнятий відповідачем за наявності підстав для проведення інспекційного відвідування, встановлених пп. 3, пп. 5 п. 5 Порядку № 295, у межах наданих повноважень та згідно вимог чинного законодавства України, а відтак відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу від 04.10.2018 року №190.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу від 04.10.2018 року №190 слід відмовити.
Відповідно до п. 3 Порядку № 295 контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці. Держпраці веде реєстр посвідчень інспекторів праці. Посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним.
Згідно п. 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
У відповідності до пп. 2 п. 14 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.
Відповідно до п. 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Згідно п. 21 Порядку №295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до п. 23 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Згідно п. 24 Порядку №295 припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
З огляду на те, що позивач підписала ОСОБА_12 інспекційного відвідування за №ЗК514/8/АВ від 04.10.2018 року без зауважень та заперечень, відповідачем 04.10.2018 року було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК514/08/АВ/П.
Згідно п. 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
У відповідності до абз. 4 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Отже, з системного аналізу вище вказаних правових норм вбачається, що постанова про накладення штрафу приймається на підставі ОСОБА_12 інспекційного відвідування.
Так, за результатом проведеного інспекційного відвідування позивача було складено ОСОБА_12 від 04.10.2018 року за №ЗК514/8/АВ. Разом з тим, суд констатує, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 23.10.2018 року №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-217 була прийнята на підставі ОСОБА_12 інспекційного відвідування від 04.10.2018 року за №ЗК513/216/АВ, який не був наданий відповідачем до суду та відсутній в матеріалах справи. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не було надано до суду доказів того, що за результатом інспекційного відвідування позивача, окрім ОСОБА_12 від 04.10.2018 року за №ЗК514/8/АВ, також, було складено ОСОБА_12 від 04.10.2018 року №ЗК513/216/АВ, який слугував підставою винесення постанови про накладення штрафу на позивача.
Таким чином, суд приходить висновку, що в порушення вимог п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" постанова про накладення штрафу від 23.10.2018 року №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-217 була прийнята не на підставі складеного за результатом інспекційного відвідування позивача ОСОБА_14 від 04.10.2018 року за №ЗК514/8/АВ.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачем та його представником у судовому засіданні було надано пояснення, що нежитлове приміщення (магазин "АВС") за адресою: м. Ужгород, вул. Одеська, 11, був наданий позивачем у платне користування суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_8
На підтвердження вказаного позивачем було надано копію договору оренди приміщення від 01.03.2018, згідно якого орендодавець - ФОП ОСОБА_2 передає орендареві - ФОП ОСОБА_8 для роздрібної торгівлі у строкове платне користування приміщення площею 80, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Одеська, 11 (а.с. 36).
Також, в матеріалах справах наявні платіжні доручення, а саме: від 13.08.2018 р. №667, від 31.08.2018 р. № 672, від 28.09.2018 р. №680, які підтверджують сплату ФОП ОСОБА_8 орендної плати ФОП ОСОБА_2 за липень-вересень 2018 року (а.с. 33-35)
Допитана у судовому засіданні 04 березня 2019 року в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що згідно укладеного цивільно-правового договору працює на ФОП ОСОБА_8 та наголошувала, що вона не працює на ФОП ОСОБА_2 та 04.10.2018 року не здійснювала реалізацію товарів. Під час проведення перевірки вона прибирала барну-стійку в приміщенні магазину "АВС" за адресою: м. Ужгород, вул. Одеська, 11 на виконання умов укладеного цивільно-правового договору з ФОП ОСОБА_8
Також, в судовому засіданні 04 березня 2019 року була допитана в якості свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що під час проведення перевірки 04.10.2018 року вона знаходилася за барною-стійкою в приміщенні магазину "АВС" за адресою: м. Ужгород, вул. Одеська, 11, оскільки здійснювала прибирання стелажів, згідно укладеного цивільно-правового договору з ФОП ОСОБА_8 ОСОБА_10 в судовому засіданні наголошувала, що вона не здійснює реалізацію товарів та не працює на ФОП ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_10 і ОСОБА_9 були укладені цивільно-правові договори від 01.10.2018 року, згідно п. 2 яких виконавці (ОСОБА_10 і ОСОБА_9Ю.) беруть на себе зобов'язання надавати послуги, виконувати роботи вологого прибирання магазину, в тому числі підсобних приміщень, вітрин, стелажів, поличок тощо, строк виконання робіт/послуг з 03.10.2018 р. по 05.10.2018 р. (а.с.31-32).
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується те, що громадяни ОСОБА_10 і ОСОБА_9, які на час здійснення інспекційного відвідування перебували в приміщенні магазину "АВС" за адресою: м. Ужгород, вул. Одеська, 11, згідно укладених цивільно-правових договорів є працівниками ФОП ОСОБА_8, яка орендує вказане приміщення у позивача.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд критично оцінює доводи відповідача, оскільки, у даному випадку, відсутні належні та допустимі докази, що саме позивачем було залучено до праці працівників ОСОБА_10 і ОСОБА_9, оскільки за місцем проведення інспекційного відвідування підприємницьку діяльність здійснювала інша особа, що підтверджується доказами наявними у матеріалах справи. Суд зазначає, що відповідачем протиправно встановлено, що позивач використовував працю ОСОБА_10 і ОСОБА_9 не уклавши з ними трудовий договір, оскільки вказані особи перебували у трудових відносинах саме з ФОП ОСОБА_8 та працювали в приміщенні яке ФОП ОСОБА_8 орендував у позивача, про що допитані у якості свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_9 особисто повідомили суд та на підтвердження чого у матеріалах справи містяться докази (договір оренди, цивільно-правові угоди).
Відтак, у позивача був відсутній обов'язок укладати трудовий договір з ОСОБА_10 і ОСОБА_9 та повідомляти органи ДФС про прийом на роботу вказаних працівників, з огляду на те, що вказані громадяни працювали у ФОП ОСОБА_8
ОСОБА_5 обов'язковою умовою застосування до суб'єкта господарювання відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є саме здійснення допуску працівника (тобто, особи, яка виконує певну трудову функцію) до цієї роботи, беручи до уваги встановлення судом нездійснення вищевказаними особами будь-яких трудових функцій (роботи) на користь позивача, суд дійшов висновку про безпідставність та, відповідно, неправомірність прийняття оскаржуваних припису про усунення виявлених порушень від 04.10.2018 р. №ЗК514/08/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018 р. №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-217.
Відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів фактичного перебування ОСОБА_10 і ОСОБА_9 у трудових відносинах із позивачем, відтак не доведено порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Аналогічно вище вказані обставини встановлені постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2018 р. справа №308/11776/18, згідно якої провадження по адміністративній справі відностно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 41 КУпАП України було закрито за відсутністю складу правопорушення (а.с. 112-113). Відтак, обставини встановлені постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2018 р. справа №308/11776/18 повторно не доказуються.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень від 04.10.2018 р. №ЗК514/08/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018 р. №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-217 підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду згідно заявлених позовних вимог, позивачу підлягала до сплати сума судового збору у розмірі 3995,80 грн. (сплачена згідно Платіжного доручення №197 від 15.11.2018 року та Платіжного доручення №203 від 29.11.2018 року).
Відтак, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень слід стягнути судовий збір в сумі 2663,86 грн.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Борканюка, буд. 23, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатської області, 89427, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області про усунення виявлених порушень від 04.10.2018 р. №ЗК514/08/АВ/П та постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018 р. №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-217 на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 в розмірі 223 380,00 грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 39795035) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Борканюка, буд. 23, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатської області, 89427, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в сумі 2663,86 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят три гривні вісімдесят шість копійок) грн.
5. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
СуддяОСОБА_15
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано суддею 11.03.2019 року