Справа № 379/1429/18
2/379/116/19
06.03.2019 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання: Різник Н.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з даним позовом і просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем по справі, неповнолітніх дітей залишити проживати з нею.
Причиною розірвання шлюбу є те, що кожен з них має різні погляди на сімейне життя та подружні обов'язки. На підставі чого в їхній сім'ї часто траплялися сварки, в яких чоловік піднімав на неї руку, ображав, знущався, зневажав та принижував, і які поступово руйнували відносини між ними, а згодом призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Подружні відносини між ними давно припинилися. Відповідач не займається вихованням дітей, тому вважає доцільним залишити їх проживати з нею. Дане рішення про розірвання шлюбу є зваженим і обдуманим, тому просить не надавати строк на примирення.
В підготовче судове засідання позивач не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належно, проте подала через канцелярію суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити, судові витрати залишає за собою. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище «ОСОБА_1». Від позову в частині визначення місця проживання дітей відмовляється.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що 11.08.2009 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано у виконавчому комітеті Салиської сільської ради Таращанського району Київської області, актовий запис за № 5.
Від даного шлюбу сторони мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Причиною розірвання шлюбу є те, що сторони мають різні погляди на сімейне життя та подружні обов'язки, що поступово руйнували відносини між подружжям. Тривалий час вони проживають окремо один від одного. Їх шлюб носить лише формальний характер. Позивач на розірванні шлюбу наполягає. Вважає, що збереження шлюбу і подальше спільне проживання є неможливим та суперечить її інтересам.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Частиною 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, та те, що вжиття судом заходів для примирення сторін бажаного результату не надали, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За бажанням позивача судові витрати суд залишає за нею.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, статтями 21, 24, 56, 104, 105, 110-113, 115 СК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11.08.2009 у виконавчому комітеті Салиської сільської ради Таращанського району Київської області, актовий запис за № 5 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - «ОСОБА_1».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін