Справа № 373/2390/17
(заочне)
12 березня 2019 р. м. Переяслав-Хмельницький
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Реви О.І.,
за участю:
секретаря судових засідань Хоменко Н.І.
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому в порядку спрощеного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Позивач звернувся із позовом до суду та просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 19 940,12 грн. збитків, завданих в результаті ДТП, в тому числі: 12 646,18 грн. матеріальних збитків за пошкодження автомобіля «Skoda Octavia А5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1; 4 293,56 грн. за пошкодження причепа ПМГФ 8301, реєстраційний номер НОМЕР_2; 3 000 грн. 00 коп. за проведення незалежної експертної оцінки для визначення матеріального збитку. Також просить стягнути з відповідачів 3 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Крім того, просить стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 640 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 02.09.2017, керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21213», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом «ПВА-2», державний номер НОМЕР_4, рухаючись по вул. Героїв Дніпра, 36 в м. Переяслав-Хмельницькому допустив зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia А5», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «ПГМФ 8302», реєстраційний номер НОМЕР_2. Внаслідок даної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.10.2017 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
Посилається на те, що власником автомобіля, під час керуванням яким відповідач ОСОБА_3 допустив ДТП, є ОСОБА_4, а власником причепу є ОСОБА_5 На момент скоєння ДТП вказані транспортні засоби не були застраховані відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Крім того, в обґрунтування позовних вимог посилається на ст.1190 ЦК України, відповідно до якої особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Позивачем для визначення суми матеріального збитку оплачена незалежна експертна оцінка двох колісних транспортних засобів по 1500 грн. 00 коп. кожна.
Загальна сума матеріальних збитків, понесених ним внаслідок скоєння даної ДТП, за його підрахунками становить 19 940 грн. 12 коп.
Вважає також, що неправомірними діями відповідачів йому завдана і моральна шкода, яку він оцінює у 3000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 17.01.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
09.02.2018 на адресу суду від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він з позовними вимогами не погоджується і просить відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі в зв'язку з необґрунтованістю розміру моральної шкоди та посиланням на Постанову Пленуму ВСУ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до якої ОСОБА_3, як особа, яка на законних підставах використовувала транспортний засіб, повинна нести відповідальність за завдання шкоди.
27.02.2018 позивач ОСОБА_2 направив суду відповідь на відзив, в якому просить задовольнити його вимоги в повному обсязі, вважаючи, що відповідач ОСОБА_4 повинен нести солідарну відповідальність з ОСОБА_3 за заподіяну шкоду.
27.02.2018 до суду надійшло заперечення відповідача ОСОБА_4 на відповідь на відзив.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 26.09.2018 позов було залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11.12.2018 вказана ухвала суду першої інстанції була скасована, а справа направлена для продовження розгляду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, судом було ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.
Судом було встановлено, що 02 вересня 2017 року ОСОБА_3 близько 10:00 год., керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21213», реєстраційний номер НОМЕР_3 з причіпом «ПВА-2», реєстраційний номер НОМЕР_4, рухаючись по вулиці Героїв Дніпра в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області неподалік будинку № 36, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, перевозив вантаж, який порушив стійкість транспортного засобу і утруднив керування ним, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Skoda Octavia А5», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом «ПГМФ 8302», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався по зустрічній смузі руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.10.2017 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
Відповідно до інформації начальника Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області від 18.09.2017 за №Р-88з/ін власником транспортного засобу «ВАЗ 21213», реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_4, власником причепа ПВА, реєстраційний номер НОМЕР_4 є ОСОБА_5.
Згідно довідки Переяслав-Хмельницького ВП від 02.09.2017 транспортний засіб марки «Skoda Oktavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження заднього лівого крила та заднього бампера, шини правого переднього колеса, фаркопу. Також пошкоджено на причепі лівий борт, диск лівого колеса, відірване праве колесо.
Згідно з квитанціями до прибуткових касових ордерів №№735 та 736 від 02.10.2017 ОСОБА_2 оплачено ФОП «ОСОБА_7» проведення незалежної експертної оцінки з визначення вартості матеріальних збитків, завданих власнику колісного транспортного засобу, в розмірі по 1500 грн. 00 коп. за кожен звіт.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Skoda Oktavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_1 така вартість станом на 02.09.2017 становить 12 646,18 грн.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу ПГМФ 8302, реєстраційний номер НОМЕР_2 така вартість станом на 02.09.2017 становить 4 293,56 грн.
Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди з врахуванням вартості матеріальних збитків, становить 16939,74 гривень.
Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема висновками експертів.
У системному зв'язку норм ст.ст.83, 103 ЦПК України позивач подав до суду звіти з проведення незалежної експертної оцінки з визначення вартості матеріальних збитків, завданих власнику колісних транспортних засобів.
Відповідачі ніяких заперечень чи клопотань з приводу їх недостовірності не заявляли, що дає суду підстави вважати дані звіти достовірними та допустимим доказами.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з правових позицій, викладених в Постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням).
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди. Дану норму містить також пункт 2.2. Правил дорожнього руху України.
Вина відповідача ОСОБА_3 в скоєнні ДТП за участю автомобіля «Skoda Oktavia A5», реєстраційний номер НОМЕР_1, належного позивачу, та правові підставі керуванням ним транспортним засобом «ВАЗ 21213», реєстраційний номер НОМЕР_3, що являє собою джерело підвищеної небезпеки, доведена постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.10.2017. Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цієї особою.
Таким чином, як вбачається з аналізу ст.ст.1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної особи або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, в даному випадку - відповідача ОСОБА_3, він звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В суді таких доводів відповідачем ОСОБА_3 не наведено, більш того, останній взагалі не надав суду жодних пояснень та доказів, а судові засідання ним проігноровані без поважних причин.
Стосовно заявленої позивачем вимоги щодо солідарної відповідальності відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.543, 1190 ЦК України особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю намірів, в даному випадку здійснювали діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (в порядку часткової відповідальності).
Проте, в суді не добуто жодних доказів на підтвердження наявності у відповідачів взаємопов'язаних, сукупних дій, або дій з єдністю намірів, спрямованих на завдання позивачу ОСОБА_2 неподільної шкоди.
Таким чином, повну майнову відповідальність перед потерпілим - позивачем по справі ОСОБА_2, несе лише відповідач ОСОБА_3, як особа, яка безпосередньо завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, тобто діяльністю, пов'язаною з використанням транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 21213», реєстраційний номер НОМЕР_3.
Як власник автомобіля, пошкодженого з вини ОСОБА_3, ОСОБА_2, крім матеріальної шкоди, зазнав моральної шкоди внаслідок пошкодження свого майна, яка полягає в душевних стражданнях, порушенні звичного ритму життя, позбавленні можливості користуватися автомобілем, який зазнав механічних пошкоджень та став непридатним до використання. Завдану йому моральну шкоду позивач оцінює в 3000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, з огляду на досліджені в судовому засіданні докази, при визначенні моральної шкоди суд керується принципами виваженості, розумності, справедливості та враховує характер і обсяг страждань, які позивач зазнав внаслідок пошкодження свого майна, які полягають в душевних стражданнях, порушенні звичного ритму життя, позбавленні можливості користуватися автомобілем, який зазнав механічних пошкоджень та став непридатним до використання, та вважає, що ОСОБА_2 завдано моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням належного йому на праві власності майна.
З'ясовуючи питання розміру завданої моральної шкоди, суд вважає, що на день вирішення спору 3000 грн. 00 коп. будуть достатньою та розумною грошовою компенсацією за завдану позивачу моральну шкоду, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертних досліджень, які відповідно до п.2 ч.2 ст.133 ЦПК України належать до видів судових витрат, підлягають застосуванню положення ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 640 грн. 00 коп., як судовий збір, та 3000 грн. 00 коп., як вартість проведення експертної оцінки, сплаченої позивачем, згідно наданих та досліджених в суді квитанцій до прибуткового касового ордеру №№ 735 та 736 від 02.10.2017, а також вартість матеріальних збитків згідно наданих звітів в розмірі 16 939,74 грн. 00 коп.
Позовні вимоги, заявлені до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за наведених вище обставин задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, згідно ст.ст.12, 81, 76, 83, 103, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3 (номер платника податків НОМЕР_5) на користь ОСОБА_2 16 939,74 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 74 коп. матеріальної шкоди, та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_3 (номер платника податків НОМЕР_5) на користь ОСОБА_2 судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп. та 3000 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О. І. Рева