про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
11 березня 2019 р. Справа № 120/769/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до: Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)
про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналіз викладених норм свідчить про те, що позивач зобов'язаний обґрунтувати зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги на підставі відповідних доказів та надати вказані докази суду разом із позовною заявою.
Подані матеріали свідчать, що позивач оскаржує податкову вимогу від 07.11.2018 року № Ф-144085-54 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 15819,54 грн. При цьому, не погоджуючись з вказаним рішенням зазначає, що він не є суб'єктом сплати внеску, оскільки його підприємницька діяльність зупинена в 2009 році і з того часу він жодного дня її не здійснював, в тому числі і протягом 2017-2018 років. У зв'язку з цим, позивач зазначає про те, що правовим наслідком зупинення підприємницької діяльності є неможливість заняття нею на певний строк та, відповідно, відсутність обов'язку сплати внеску. Також вказує на те, що відповідно до облікових карток органу Пенсійного фонду єдиний внесок за нього в період зупинення його підприємницької діяльності сплачено роботодавцями.
Однак, на підтвердження вказаних доводів позивач не надав жодного доказу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Відповідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно абз. 9 цієї ж частини статті Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника у разі непогодження із отриманою вимогою, порядок та строк адміністративного та судового порядку оскарження.
Матеріали позовної заяви свідчать, що позивач оскаржує вимогу від 07.11.2018 року. Доказів щодо дати її отримання, щодо оскарження вимоги в адміністративному порядку не надав і до адміністративного суду звернувся лише 04.03.2019 року.
Таким чином, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". При цьому, позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку не надано.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами, визначеними ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність позовної заяви вимогам ст. 161, 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду обґрунтування підстав зупинення підприємницької діяльності у 2009 році, доказів зупинення підприємницької діяльності, доказів сплати в період зупинення підприємницької діяльності за неї єдиного внеску роботодавцями, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта залишити без руху.
Зобов'язати позивача у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду обґрунтування підстав зупинення підприємницької діяльності у 2009 році, доказів зупинення підприємницької діяльності, доказів сплати в період зупинення підприємницької діяльності за нього єдиного внеску роботодавцями, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Копію даної ухвали направити позивачу для відома та виконання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович