Справа № 361/8495/18
Провадження № 2-о/361/39/19
01.03.2019
01 березня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді - Сердинського В.С.
при секретарі - Мищенко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
Заявники звернулися до суду із заявою в порядку окремого провадження про розірвання шлюбу подружжям, яке має дітей.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 23 вересня 2011 року у відділі державної реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції у Луганській області між ними зареєстрований шлюб, актовий запис №248. Від спільного подружнього життя мають одну неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заявники вказують, що на даний час між ними фактично припинені шлюбні відносини, які не можуть бути відновлені, оскільки подружнє життя не склалося по причині протилежних поглядів на сімейне життя.
Сторони досягли взаємної згоди щодо розірвання шлюбу та щодо участі у вихованні та утриманні спільної дитини. Будь-які спори стосовно майна або інших питань між ними відсутні. За таких обставин, просили шлюб, укладений між ними, розірвати.
В судове засідання заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із ч.3 ст.293 ЦПК України, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, розглядаються в порядку окремого провадження.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що шлюб між заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено 23 вересня 2011 року у відділі державної реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №248 (а.с.11).
Від спільного подружнього життя мають одну неповнолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 14 січня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №113 (а.с.12).
Згідно договору про виховання та утримання дитини від 08.11.2018 р., сторони досягли згоди щодо утримання та місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей
Як вбачається з заяви, сторони не підтримують шлюбних відносин, заперечують проти подальшого збереження шлюбу.
Суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є всі підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 109, 112, 114, Сімейного Кодексу України та ст. ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 258-259, 263-265, 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що був зареєстрований 23 вересня 2011 року у відділі державної реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №248 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишити - «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В. С. Сердинський