Справа № 810/4909/18
Рішення
Іменем України
"17" січня 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького РС УДМС України в Київській області про скасування рішення про примусове повернення з України, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 11.07.2015 року він прибув в Україну через пункт пропуску «Іллічівськ» по паспортному документу Паспорт серії 12АА № 72740 згідно відмітки у вказаному паспорті.
Позивач прибув до України з наміром укласти шлюб з громадянкою України ОСОБА_2
На даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають разом як чоловік і дружина, у с.Леонівка Кагарлицького району Київської області по вул. Радянська - 129, ведугь спільний побуд, мають спільний сімейний бюджет, а отже, мають усі ознаки сім'ї та фактично перебувають у цивільному шлюбі.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають малолітніх дітей сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2
14.06.2016 р. Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області відносно ОСОБА_1 було складено протокол серія номер ПР МКО 076710 про адміністративне правопорушення.
Цього ж дня винесено постанову серія номер ПН МКО 076710 про накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Квитанцією № 15159349-1 від 14.06.2016 р. ОСОБА_1 оплатив накладений на нього згідно зазначеного вище протоколу штраф.
Окрім цього, рішенням Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області від 14.06.2016 р., у зв'язку з тим, що підстав для подальшого перебування позивача в Україні немає, було вирішено примусово повернути громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зобов'язано його покинути територію України до 24.06.2016 р. та заборонено в'їзд в Україну терміном на 3 роки.
Дане рішення позивач вважає протиправним та просить суд поновити строки на оскарження рішення Кагарлицького РС УДМС України в Київській області від 14.06.2016 року та визнати протиправним і скасувати рішення Кагарлицького РС УДМС України в Київській області від 14.06.2016 року про примусове повернення з України.
Позивач в судовому засданні позов підтримав і суду пояснив, що він прибув в Україну з метою оружитись. В 2016 році був притягнутий до адмінвідповідальності за порушення правил перебування іноземців в Україні, сплатив штраф, а також йому було вручено рішення про повернення його до ОСОБА_5. Однак до ОСОБА_5 він не повернувся, так як дружина була вагітна. Шлюб з ОСОБА_2 він не зареєстрував, а також дітей на своє прізвище поскільки строк його перебування в Україні закінчився.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, та просив скасувати рішення Кагарлицького РС УДМС України в Київській області від 14.06.2016 року та визнати протиправним і скасувати рішення Кагарлицького РС УДМС України в Київській області від 14.06.2016 року про примусове повернення з України громадянна ОСОБА_5 ОСОБА_1. Пропуск строку позовної давності пояснює тим, що позивач не знав про своє видворення.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила і суду пояснила, що 14.06.2016 р. ОСОБА_1 був притягнутий до адмінвідповіадльності за порушення правил перебування іноземців в Україні, сплатив накладений на нього штраф. В цей же день йому було вручено рішення про повернення до ОСОБА_5, зобов'язано його покинути територію України до 24.06.2016 р. та заборонено в'їзд в Україну терміном на 3 роки. Позивач під час вручення рішення про повернення до ОСОБА_5 розумів його суть, так як має юридичну освіту.
Також Позивачу було роз»яснено порядок оскарження рішення. Відносно наявності вагітної дружини позивач на той час нічого не повідомив.
Заслухавши пояснення сторін, свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що 11.07.2015 року ОСОБА_1 прибув в Україну через пункт пропуску «Іллічівськ» по паспортному документу Паспорт серії 12АА № 72740, про що зокрема свідчить відповідна відмітка у вказаному паспорті. 08.10.2015 року закінчився термін перебування його в Україні.
14.06.2016 р. Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області відносно ОСОБА_1 було складено протокол серія номер ПР МКО 076710 про адміністративне правопорушення.
Цього ж дня винесено постанову серія номер ПН МКО 076710 про притягнення його до відповідальності за ст. 203 ч.1 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Квитанцією № 15159349-1 від 14.06.2016 р. ОСОБА_1 оплатив накладений на нього згідно зазначеної вище постанови штраф.
Окрім цього рішенням Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області від 14.06.2016 р., у зв'язку з тим, що підстав для подальшого перебування позивача в Україні немає, було вирішено примусово повернути громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та зобов'язано його покинути територію України до 24.06.2016 р.; заборонено громадянину ОСОБА_5 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, в'їзд в Україну терміном на 3 роки.
На даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають разом як чоловік і дружина, у с.Леонівка Кагарлицького району Київської області по вул. Радянська - 129, ведугь спільний побуд, мають спільний сімейний бюджет, мають малолітніх дітей сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила суду той факт, що вона з позивачем перебувають у фактичних шлюбних відносинах, мають двох неповнолітніх дітей. Вона також знала, що чоловіку необхідно покинути України і повернутись до ОСОБА_5, однак побоялась, що він не поврнеться до України, итак як була вагітна, то не відпустила.
Згідно вимог ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну. Іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Пунктом 14 статті 1 "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", встановлено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України. Нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону (частина перша статті 23 Закону).
Відповідно до частини 1 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
Згідно вимог п.1ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»органи охорони державного кордону, стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Згідно ч. 1ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Частинами 1, 2ст. 16 цього ж Законувизначено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
Згідно Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 353/271/150 від 23 квітня 2012 рокута зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119, контроль за дотриманням іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства здійснюють в межах своєї компетенції територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.
Законні підстави для знаходження на території України у відповідача відсутні, оскільки він перебуває на території України незаконно, всупереч рішенню уповноваженого державного органу, добровільно не залишив територію України, а тому підлягає примусовому видворенню з України. Крім того, ст.4 вищевказаного Закону визначені підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, однак, суду при розгляді даної справи наявності жодної із підстав, які визначені в наведеній статті, відповідачем не доведено.
Згідно роз'яснень, викладених у п.26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 25 червня 2009 року № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначеністаттею 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства",статтею 13 Закону України "Про імміграцію". Примусове видворення та затримання іноземця та особи без громадянства здійснюється лише на підставі постанови адміністративного суду.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що доводи позову не ґрунтуються на законі, а тому підстав для поновлення строків оскарження рішення та задоволення позову судом не встановлено.
Керуючись статтею 22 Конституції України, статтями 243,244, 245, 246, 250, статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кагарлицького РС УДМС України в Київській області про скасування рішення про примусове повернення з України відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржена до Шостого Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.
Повний текст рішення виготовлено 28.01.2019 року.
Суддя: Т.Є. Іванюта