Справа № 299/3417/18
Закарпатський апеляційний суд
26.02.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Мелай М. Ю., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1,
постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2018 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр. України,
визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн..
Згідно постанови, ОСОБА_1, обіймаючи посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області включно до 24.10.2017, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та який є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог передбачених ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 "Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 № 958/29088 зі змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 № 1153/29283, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 00 хв. 00 год. 01.04.2018), а саме 30.04.2018, опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (за минулий 2017 рік), чим вчинив передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що будь-які органи (юридичні особи) Національної поліції України не належать до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларації, так і змін у майновому стані суб'єктів декларування, а такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції, однак у додатку до протоколу № 17 від 12.10.2018 відсутнє письмове повідомлення НАЗК щодо перевірки відносно нього - ОСОБА_1 та його пояснення, яке він повинен був надати суб'єкту, який наділений правом перевірки декларації. Стверджує, що посадові особи ГУНП в Закарпатській області, здійснюючи його перевірку як суб'єкта декларування, та складаючи щодо нього протокол без відповідного звернення (доручення) НАЗК, вийшли за межі своїх повноважень та діяли поза межами діючого законодавства. Просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю події та складу передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Мелай М. Ю., які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне корупційне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Справа про адміністративне корупційне правопорушення розглядається без участі прокурора, неявка якого відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується, що про повідомлення час та місце розгляду справи надіслано на адресу прокуратури Закарпатської області відповідно до вимог закону; що даних про причини неявки прокурора чи заяви про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходило; що учасники судового розгляду - ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мелай М.Ю., не заперечували щодо розгляду справи без участі прокурора.
Обставини, за яких ОСОБА_1 скоїв передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративне корупційне правопорушення, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказам.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення № 17 від 12.10.2018 підтверджено, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області по 24.10.2017, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та який є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог передбачених ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 "Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 № 958/29088 зі змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 № 1153/29283, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 00 хв. 00 год. 01.04.2018), а саме 30.04.2018, опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію як суб'єкт декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (за минулий 2017 рік) - (а. с. 1-6).
З наявного в матеріалах справи рапорту оперуповноваженого ВОР Закарпатського управління ДВП НП України ОСОБА_3 вбачається, що останнім у ході проведення заходів, спрямованих на виявлення та припинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних із корупцією, допущених працівниками поліції, шляхом проведення моніторингу Єдиного реєстру декларацій, встановлено факт несвоєчасного подання після звільнення ОСОБА_1 електронної декларації (а. с. 7).
З наявного в матеріалах справи скріншоту з веб-сайту НАЗК убачається, що датою публікації ОСОБА_1 декларації (після звільнення) є 30.04.2018 23:28 (а. с. 8).
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що в листопаді 2017 року він звільнився з посади поліцейського СРПП Виноградівського ВП, у зв'язку із чим, повинен був подати електронну декларацію за 2017 рік до 01.04.2018, однак, не зробив цього вчасно, оскільки не зміг зайти на в Реєстр декларацій, так як у нього була російська електронна пошта, і йому довелось змінювати її на українську, що зайняло значний час та призвело до невчасного подання ним декларації (а. с. 9-10).
Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 дав аналогічні за змістом пояснення, не вказуючи на інші обставини, які не дозволили йому своєчасно подати електронну декларацію, і які в силу певних обставин, можна було б визнати як поважні причини несвоєчасного подання декларації.
Витягом із наказу № 215 о/с від 20.10.2017 вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з посади поліцейського СРПП № 1 Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області з 24.10.2017 (а. с. 16).
З наявної в матеріалах справи копії повідомлення № 659/106/01/2-2018 від 16.04.2018 вбачається, що начальник ГУНП в Закарпатській області Стефанишин Р. І. повідомив Управління з питань запобігання корупції та проведення люстрації Національної поліції України про встановлення факту неподання декларації за минулий 2017 рік ОСОБА_1, який працював на посаді поліцейського СРПП № 1 Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області (дата звільнення - 24.10.2017) - а. с. 17.
З копії розписки ОСОБА_1 від 24.10.2017 про отримання трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 був проінформований про вимоги передбачені п. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та необхідність подання ним електронної декларації наступного року після звільнення за минулий рік ( а. с. 18).
Вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративного правопорушення - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що оперуповноважений ВОР Закарпатського УДВБ НП України в Закарпатській області ОСОБА_3 був упереджений при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу, що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення чи фальсифікації протоколу, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи, - на такі дані не вказується як в апеляційній скарзі, так і не вказувала сторона захисту, відповідно, під час розгляду справи місцевим та апеляційним судами, у зв'язку із чим, апеляційний суд приходить до висновку, що оперуповноважений ОСОБА_3 при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що будь-які органи (юридичні особи) Національної поліції України не належать до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларації, так і змін у майновому стані суб'єктів декларування, а такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції, однак у додатку до протоколу № 17 від 12.10.2018 відсутнє письмове повідомлення НАЗК щодо перевірки відносно нього - ОСОБА_1 та його пояснення, яке він повинен був надати суб'єкту, який наділений правом перевірки декларації, - апеляційний суд, з урахуванням наведеного вище, відхиляє як такі, що не спростовують факту несвоєчасного подання ОСОБА_1 електронної декларації та його вини в скоєнні передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, як такі, що не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та є безпідставними й спрямованими на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене правопорушення, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що посадові особи ГУНП в Закарпатській області, здійснюючи його перевірку як суб'єкта декларування, та складаючи щодо нього протокол без відповідного звернення (доручення) НАЗК, вийшли за межі своїх повноважень та діяли поза межами діючого законодавства.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд також враховує і те, що статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» органи поліції віднесено до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, а відповідно до статті 255 КУпАП органи внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією; що апеляційним судом не встановлено порушення порядку збирання доказів у підтвердження вини ОСОБА_1.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахував обставини справи, ступінь вини ОСОБА_1 та дані про його особу, і прийшов до висновку про доцільність накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., що, на думку апеляційного суду, відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника (який вину не визнає та не каяється у вчиненому), є справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, у зв'язку із чим, постанова судді місцевого суду як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення апеляційний суд враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази; те, що учасники судового розгляду не заявляли будь-яких клопотань та не надали належних і допустимих доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги; положення ст. 294 КУпАП у частині перегляду справи апеляційним судом у межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1, залишити без задоволення.
Постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Стан