Справа№ 583/751/19
2-а/583/23/19
12 березня 2019 року м. Охтирка Сумська область
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді - КОВАЛЬОВОЇ О.О.
за участю секретаря - АРТЕМЕНКО О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції ДРУЖИНІНА Олександра Олександровича (вул. Білопільський Шлях, 18/1, м. Суми) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
19 лютого 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 05.02.2019 року відносно нього капралом поліції ДРУЖИНІНИМ О.О. винесено постанову про адміністративне правопорушення за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за, нібито, порушення ним п.22.5 ПДР України, а саме, за керування ним трактором «Білорус», номерний знак НОМЕР_1 з самодільним причепом, ширина якого 3,10 м. Позивач зазначив, що даного правопорушення не вчиняв, оскільки управляв трактором тракторист ОСОБА_3, який віз у причепі дрова до школи в с. Хухра та був зупинений працівниками патрульної поліції на ділянці дороги таким чином, що створювало обмеження видимості для учасників дорожнього руху і могло мати негативні наслідки. В зв'язку з чим позивач, з усної згоди відповідача, сів за кермо трактора та відігнав його на територію Хухрянської ЗОШ, щоб звільнити проїзну частину і не створювати на дорозі аварійну ситуацію. В зв'язку з цим вважав, що діяв в стані крайньої необхідності, а постанова поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції ДРУЖИНІНА О.О. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не відображає дійсних обставин справи, є незаконною, тому просив її скасувати та закрити провадження у справі з зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позивач, будучи сповіщеним про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у визначений судом строк від нього надійшов відзив, за змістом якого просив залишити оскаржувану постанову без змін, а позов без задоволення, виходячи з того, що 05.02.2019 року під час несення служби близько 16:54 год. на автодорозі Н-12 поблизу с.Хухра Охтирського району ним виявлено трактор Білорус, номерний знак 4040СА з самодільним пристроєм, габарит якого за шириною транспортної одиниці разом з пристроєм становить 3,10 метри, що перевищує допустимі норми та без дозволу на участь у дорожньому русі, чим порушив п.22.5 ПДР України та п.4 Постанови КМУ № 30 від 18.01.2001 року та скоїв адміністративне правопорушення, за яке ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність. ОСОБА_1 роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у відповідності до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 винесено постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, без складання відповідного протоколу, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 510 грн.
Враховуючи, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а норми ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачають обов'язкового врахування інших обставин вчинення адміністративного правопорушення при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами. В зв'язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що поліцейським роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції ДРУЖИНІНИМ О. О. 05.02.2019 року винесено постанову серії НК № 777530 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 05.02.2019 року о 16:54 год. на трасі Н-12 в с.Хухра Охтирського району, поблизу Хухрянської ЗОШ керував трактором «Білорус», номерний знак НОМЕР_2 з самодільним причепом, ширина якого 3,10 м, чим порушив п.п. 22.5 ПДР України. Правопорушення зафіксовано на відео реєстратор XIAOMI 41 DVR CAR.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - Кодексу України про адміністративні правопорушення), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
З оскаржуваної постанови вбачається, що порушено п. 22.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якої рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м) здійснюється за спеціальними правилами.
У відповідності до ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, позивачем зазначається, що в даному випадку він не є суб'єктом адміністративної відповідальності, оскільки 05.02.2019 року о 16:54 трактором «Білорус» з номерним знаком 4040 СА, власником якого є ПСП «Хухрянське», керував ОСОБА_3, який, перебуваючи у трудових відносинах з ПСП «Хухрянське», перевозив до школи дрова для опалення навчального закладу, а ОСОБА_1, шляхом переміщення трактора з проїзної частини за усного дозволу відповідача, вжив необхідних заходів для усунення небезпеки в найкоротші строки.
На підтвердження своїх доводів позивач надав копію наказу № 41-к від 31.07.2016 року про прийняття на робота ОСОБА_3, відповідного шляхового листа трактора від 05.02.2019 року, виданого бригадиром Хухрянського відділення ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ» трактористу ОСОБА_3, копію свідоцтва про реєстрацію машини, копію посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_3
Таким чином, аналізуючи вищевказані вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в даному випадку, ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративної відповідальності, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наданий відповідачем та переглянутий у судовому засіданні відеозапис правопорушення тверджень позивача не спростовує.
Натомість судом вбачається, що в основу суті проступку, який зазначено у оскаржуваній постанові, були покладені лише певні висновки самого відповідача без зазначення відповідних доказів, які не були подані відповідачем до суду. Посилання відповідача на наявність певних особистих візуальних спостережень та його внутрішні переконання, певні судження і висновки щодо вчинення позивачем поставленого йому у вину проступку, є хибними, оскільки спостереження, переконання, судження та висновки, навіть суб'єкта владних повноважень, мають суб'єктивний характер, і у розумінні ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 77 КАС України не є доказами.
Відповідно ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Відповідно ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд вважає, що матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин постанова серії НК № 777530 від 05.02.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення України у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 254, 256, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1) задовольнити.
Визнати протиправними дії поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції ДРУЖИНІНА Олександра Олександровича (місце знаходження вул. Білопільський Шлях, 18/1, м. Суми) щодо винесення постанови серії НК № 777530 від 05.02.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Скасувати постанову поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції ДРУЖИНІНА Олександра Олександровича (місце знаходження вул. Білопільський Шлях, 18/1, м. Суми) щодо винесення постанови серії НК № 777530 від 05.02.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду (майдан Театральний,1 м. Харків) протягом десяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА