Ухвала від 06.03.2019 по справі 592/3229/19

Справа № 592/3229/19

Копія Провадження № 1-в/592/189/19

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника СВК № 116 - ОСОБА_4 ,

засудженого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми заяву адвоката ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням в інтересах ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення останнього, яке мотивує тим, що вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 12.11.2013 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені злочинів, передбаченими ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 307, ст. 70 ч.1 КК України і призначено остаточно покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини особисто йому належного майна.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18.022014 р. цей вирок був змінений на 6 років позбавлення волі без конфіскації майна та залишений в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 09.09.2014 року.

Призначене покарання ОСОБА_5 відбуває в Сумській виправній колонії № 116. За період відбування покарання в місцях позбавлення волі характеризує себе добре, має дисциплінарні стягнення, які погашені за плином часу та зняті у встановленому законом порядку, підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними, у відношенні до засуджених неконфліктний, вину у скоєному злочині усвідомив, глибоко кається.

Крім того потреба звільнення ОСОБА_5 умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк покарання викликана складними обставинами в його родині. Так, його батько ОСОБА_5 є людиною похилого вік та інвалідом І групи, самостійно не пересувається та потребує постійного догляду. Стан його здоров'я з кожним днем погіршується, до закінчення строку відбуття покарання сином може не дожити. Засуджений ОСОБА_5 є одним з двох синів, другий син - ОСОБА_5 так як і батько є інвалідом І групи по зору (з дитинства), також потребує постійного догляду. В зв'язку з відбуванням покарання ОСОБА_5 тягар по догляду за двома інвалідами лежить на матері засудженого ОСОБА_7 , яка є особою пенсійного віку.

Звільнення ОСОБА_5 умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк покарання, значно полегшить останні роки життя батька, адже він є здорового і працездатною людиною, зможе допомагати своїй матері в догляді за батьком та іншим сином, а його братом. Перебуваючи на волі він матиме можливість працевлаштуватись та заробляти кошти для підтримки родини в цілому.

Злочини, які були вчинені засудженим, були вчинені ним вперше, раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався. ОСОБА_5 повністю усвідомив свою помилку та її наслідки, щиросердечно кається в скоєному. З призначених йому 6 (шести) років позбавлення волі, він відбув вже більше 5 (п'яти) років. Тому просить звільнити ОСОБА_5 умовно достроково від відбування покарання.

У судовому засідання засуджений та його адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримали у повному обсязі, просять задовольнити.

Представник СВК № 116 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи, що засуджений не працює в установі і не довів своєю поведінкою виправлення.

Прокурор в судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання, оскільки на те відсутні законні підстави.

Суд, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, вислухавши думку учасників процесу, вважає дане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 12.11.2013 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені злочинів передбаченими ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України і призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини особисто йому належного майна (а.о.с.1-10).

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18.02.2014 р. вирок було змінено, та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна (а.о.с. 11-23).

Початок строку відбування покарання - 04.06.2014р., кінець строку - 09.04.2020р. Згідно довідки ДУ «СВК № 116», станом на 06.03.2019 року невідбута частина покарання становить 1 рік 1 місяць 03 дні.

Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 04.06.2014 року. З 06.06.2014 року перебував в Чернігівському слідчому ізоляторі. Стягнень та заохочень не мав. З 11.07.2014 року перебував в Харківському слідчому ізоляторі, де до праці не залучався, заохочень не мав, вимоги режиму тримання та розклад денний не порушував, стягнень не мав. З 28.07.2014 року відбував покарання в Диканівській виправній колонії (№ 12), де до праці не залучався, заохочень не мав, вимоги режиму тримання та розклад денний порушував, за що мав 1 стягнення, яке погашено у встановленому законом порядку. 29.05.2015 року прибув до Сумського слідчого ізолятору, де до праці не залучався, заохочень не мав, вимоги режиму тримання та розклад денний не порушував, стягнень не мав. З 25.06.2015 року відбуває покарання в державній установі «Сумська виправна колонія (№ 116)» За час відбування покарання в колонії характеризується задовільно, вимоги встановленого порядку відбування покарання порушував, за що мав сім стягнень, шість з яких погашено у встановленому законом порядку та одне знято достроково. В установі на виробництві не працевлаштований у зв'язку з власним небажанням працювати. Незначний проміжок часу приймав участь у суспільно-корисній праці та житті відділення, за що був заохочений за підсумками роботи у четвертому кварталі 2017 року у вигляді зняття раніше накладеного стягнення, але протягом тривалого часу змінив своє ставлення до праці в гірший бік. За характером спокійний, врівноважений, безконфліктний, хитрий, шукає для себе вигоди. До заходів, що сприяють становленню засуджених на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно-корисної діяльності ставиться байдуже. Характер та поведінка засудженого вказують на наявність в особистості чинників, які після звільнення можуть сприяти поверненню засудженого до протиправної поведінки. Не приймає участі у організації виховних заходів, які проводяться в установі. Не прагне до підвищення певного професійно - технічного рівня, не займається самоосвітою шляхом читання художньої та наукової літератури, бібліотеку установи не відвідує. Не бере участь у роботі самодіяльних організацій, не проявляє соціально-корисну активність в організації їх роботи. У відношенні до представників адміністрації установи не завжди ввічливий та тактовний, виконує їх законні вимоги під контролем. Вимог загальної санітарії та особистої гігієни дотримується. Спроб до втечі та схильності до суїцидальної поведінки з боку засудженого не було, на профілактичних обліках не перебуває. У відношенні до інших засуджених безконфліктний, підтримує стосунки із засудженими різної соціальної спрямованості. В особистості засудженого залишається рівень суспільної небезпеки, тому потребує подальшої виховної роботи в місцях позбавлення волі.

Комісією установи відмовлено в переведенні до дільниці соціальної реабілітації 10.05.2016 року, так як засуджений не стає на шлях виправлення.

Комісією установи відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким у вигляді обмеження волі 10.05.2017 року, так як засуджений не стає на шлях виправлення;

Термін застосування умовно-дострокового звільнення настав 09.04.2018 року, але комісією установи відмовлено в умовно-достроковому звільненні 10.04.2018 року, так як засуджений не довів свого виправлення. Вину у скоєному злочині не визнає.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002р., умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення є доведеність того, що засуджений сумлінної поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Зокрема, судом було проаналізовано поведінку засудженого за весь час відбування покарання у колонії.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Таким чином, ретельно вивчивши особу засудженого, матеріали особової справи, суд дійшов висновку, що засуджений фактично не довів, що став на шлях виправлення своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці. За вказаних обставин суд вважає, що до нього на даний час не може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання.

На підставі викладеного і керуючись ст. 81 КК України, ст. 537 КПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 7 діб з часу її проголошення.

Суддя ОСОБА_1

З оригіналом згідно: суддя ОСОБА_1

Попередній документ
80373974
Наступний документ
80373976
Інформація про рішення:
№ рішення: 80373975
№ справи: 592/3229/19
Дата рішення: 06.03.2019
Дата публікації: 15.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання