Провадження № 1-кс/582/139/19
Справа № 582/318/19
Копія
11 березня 2019 року Недригайлівський районний суд Сумської області в складі судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в смт. Недригайлів заяву судді Недригайлівського районного суду Сумської області ОСОБА_3 про самовідвід заявленого в кримінальному провадженні №12018200000000152,
До суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12018200000000152 від 06.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
В порядку автоматичного розподілу справ, суддю Недригайлівського районного суду, ОСОБА_3 , було визначено для розгляду вищезазнащеного кримінального провадження.
07 березня 2019 р. суддя ОСОБА_3 , у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 80 КПУ України заявила самовідвід, про що подала відповідну заяву на підставах, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Свою заяву про самовідвід мотивує тим, що при підготовці до розгляду кримінального провадження №12018200000000152 від 06.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, нею було встановлено, що вона, як головуючий суддя по справі, брала участь у розгляді кримінального провадження №12018200220000102 від 17.05.2018 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, здійснювала дослідження обставини вчинення даного кримінального правопорушення, у тому числі і щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , матеріали відносно яких були виділені в окреме кримінальне провадження. За результатами розгляду кримінального провадження №12018200220000102 від 17.05.2018, нею, як головуючим у справі, ухвалено вирок від 20.07.2018 стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Оскільки вона, суддя ОСОБА_3 , як головуючий по справі, брала участь у розгляді кримінального провадження №12018200220000102 від 17.05.2018 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та встановлювала обставини вчинення даного кримінального правопорушення, у тому числі і щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , матеріали відносно яких були виділені в окреме кримінальне провадження, то відповідно до ст. 75 ч. 1 п. 4 КПК України не може приймати участь у розгляді даного кримінального провадження як суддя.
Розгляд даної заяви просила суд провести без її участі.
Суддею з урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про самовідвід за відсутності заявника.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України розгляд заяви здійснюється без фіксування її технічними засобами.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
Статтею 75 КПК України передбачені вичерпні підстави, які можуть бути підставою для відводу судді, слідчого судді та виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії» важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Зі змісту статті 6 Конвенції та практики Європейського Суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві довіру. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, п. 93). ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69).
Практика Європейського суду свідчить, що право на безсторонній суд включає як обєктивні, так і субєктивні елементи (рішення у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р.). Обєктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів.
Другий критерій це критерій субєктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше.
Неупереджений суддя складає свою думку у справі на підставі об'єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об'єктивно, справедливо.
Об'єктивність судді має розглядатися у двох аспектах як внутрішній стан судді, його свобода від будь-яких схильностей, упередженостей, а також як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем.
Виходячи з наведеного, практика ЄСПЛ говорить про те, що кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти).
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає обставини, що виключають участь судді Недригайлівського районного суду Сумської області ОСОБА_3 в розгляді кримінального провадження №12018200000000152 від 06.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80-81 КПК України, суддя -
Заяву судді Недригайлівського районного суду Сумської області ОСОБА_3 про самовідвід в кримінальному провадженні №12018200000000152 від 06.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України - задовольнити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: ОСОБА_1