Справа № 456/1971/18
Провадження № 2/456/207/2019
іменем України
(заочне)
01 березня 2019 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Панилик О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №456/1971/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору Орган опіки та піклування Стрийської міської ради Львівської області про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дочки за межі України без згоди батька. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач перебувала у шлюбі з відповідачем до 07.10.2016р. За час спільного проживання у них народилась дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час дитина проживають разом з позивачем. Позивач самостійно займається її вихованням, дбає про її фізичний, інтелектуальний та духовний розвиток, матеріально забезпечує. Відповідач жодної участі у вихованні та утриманні дитини не бере, аліментів не сплачує. Відповідно до заключення ЛКК №128 від 18.05.2018р., в ОСОБА_8., поставлено діагноз: УДХ; гостро трахеобронхіти; фарінготрахеіти; рінофаренгіти; внаслідок чого дитина потребує курортного лікування на морському березі. З метою оздоровлення дитини під час канікул, позивач має намір разом із нею тимчасово виїжджати за межі України на відпочинок, в тому числі до моря, а відповідач безпідставно чинить перешкоди у цьому. На даний час між сторонами склалися неприязні стосунки, відповідач уникає зустрічей з позивачем, не відповідає на телефонні дзвінки. Це, взагалі, робить неможливим отримання від нього, як батька дитини, будь - яких, необхідних дозволів. Водночас, дочка заявниці, часто хворіє, для лікування та профілактики яких, за рекомендацією лікарів, необхідне періодичне перебування на морі. Але не зважаючи на це, відповідач безпідставно не надає згоди на виїзд дитини за межі України. При цьому жодних вагомих аргументів, які б пояснювали та обґрунтовували його відмову, він не наводить. Такі дії відповідача не мають жодних логічних пояснень, суперечать інтересам дитини та позбавляє позивача можливості здійснювати піклування про здоров'я, фізичний та духовний розвиток дитини.
Позивач в судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила надати їй дозвіл на одноразовий виїзд за межі України її доньки, малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, без дозволу (згоди) батька дитини - ОСОБА_2, в супроводі матері - ОСОБА_1, на строк з 01 червня 2019 року по 31 серпня 2019 року, з метою оздоровлення, в Італійську Республіку, з можливістю транзиту (проїзду) через Республіку Австрія, Словацька Республіка, Королівства Бельгії, Республіки Словенії, Угорщини, Федеративної Республіки Німеччини, Французької Республіки, Чеської Республіки, Королівства Нідерландів, Республіки Польща, проти прийняття заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився та не повідомив суду причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення через офіційний веб-сайт судової влади України. З довідки Укрпошти, форма 20, вказано причину повернення судової повістки «За закінченням терміну зберігання». Однак, з довідки ВАДР ГУ ДМС України у Львівській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, вбачається, що ОСОБА_2, зареєстрований АДРЕСА_1.
Представник третьої особи ОСОБА_6, в задоволенні позову не заперечила та просить прийняти рішення згідно чинного законодавства України.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 280 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення сторін вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Встановлено, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який був розірваний 07.10.2016р., на підставі рішення Стрийського міськрайонного суду.
Від даного шлюбу мають спільну дитину: дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Конвенцією ООН про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина 1 статті 3 Конвенції ООН).
Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (частина 1 статті 18 цієї Конвенції).
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
В силу дії ч. ч. 1 та 2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов'язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:
1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов'язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.
У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», документами, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами, зокрема є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини.
У відповідності до п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року за № 57 чітко визначено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16 річного віку, у супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків здійснюється у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16 річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Пунктом 5 Правил перетинання державного кордону громадянами України визначено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
Таким чином, розглядаючи спір щодо надання дозволу на виїзд дитини за межі України без згоди одного із батьків суд зобов'язаний визначити термін вивезення дитини за кордон та країну, до якої дозволяється виїзд дитини без згоди батька.
Надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди одного із батьків, враховуючи його тимчасовий характер, не стосується питання місця проживання дитини та не повинно порушувати прав щодо дитини того з батьків, без згоди якого такий дозвіл надається.
Малолітня ОСОБА_8, часто хворіє, а тому для лікування та профілактики необхідно перебування на повітрі з морським субтропічним кліматом, при цьому відповідач по справі такої згоди на виїзд за кордон не надає. Дану поведінку відповідача суд розцінює як таку, що суперечить інтересам дитини. Тому такий дозвіл слід надати позивачу.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що дозвіл на виїзд за кордон дітей з один із батьків за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період, з визначенням його початку й закінчення (справа № 14-244цс18 від 04 липня 2018 року).
Однак, позивач у позовній заяві просить суд надати їй дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України без згоди батька через Королівство Бельгії та Королівства Нідерландів, що в свою чергу суперечить маршруту поїздки до географічно визначених у позовній заяві країн, а пояснення позивача про необхідність проїзду саме через вказані країни є нечіткою, що суперечить процедурі надання дозволу на виїзд неповнолітній дитині за кордон, яка передбачає визначення конкретної країни прямування.
А тому дозвіл слід надати на виїзд за кордон до Італійської Республіки, з можливістю транзиту (проїзду) через Республіку Австрія, Словацьку Республіку, Республіки Словенії, Угорщини, Федеративної республіки Німеччини, Французької Республіки, Чеської Республіки, Республіки Польша, в іншій частині, щодо транзитного проїзду ОСОБА_1 дозвіл на одноразовий виїзд за межі України її доньки, малолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 через Королівство Бельгії, Королівство Нідерландів відмовити.
Керуючись 7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст..7,150 СК України суд, -
вирішив:
Позов задоволити частково.
Надати ОСОБА_1 дозвіл на одноразовий виїзд за межі України її доньки, малолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, без дозволу та згоди батька дитини ОСОБА_2, в супроводі матері - ОСОБА_9, на строк з 01 червня 2019р. по 31 серпня 2019р., з метою оздоровлення в Італійську Республіку, з можливістю транзиту (проїзду) через Республіку Австрія, Словацьку Республіку, Республіки Словенії, Угорщини, Федеративної республіки Німеччини, Французької Республіки, Чеської Республіки, Республіки Польша.
Виключити з надання дозволу на транзитний проїзд Дубик Ользі Юріївні дозвіл на одноразовий виїзд за межі України її доньки, малолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 через Королівство Бельгії, Королівство Нідерландів.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 11 березня 2019р.
Суддя Р. Т. Шрамко